Рішення № 19341828, 16.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2011Справа №5002-17/4469-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Кримелектромашторг»

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» в особі Кримського Міжрегіонального корпоративного центру

про визнання недійсним підвищення в односторонньому порядку відповідачем облікової ставки по кредитному договору № 20Т13022008К з 16.10.2008 року з 17% до 22,5% річних, а з 05.12.2008 року по 13.05.2009 року до 24 % річних, стягнення 360221,26 грн. збитків

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, представник

Від відповідача ОСОБА_2, представник

Сутність спору: Позивач згідно позову та уточнення просить визнати недійсним підвищення в односторонньому порядку відповідачем облікової ставки по кредитному договору № 20Т13022008К з 16.10.2008 року з 17% до 22,5% річних, а з 05.12.2008 року по 13.05.2009 року до 24 % річних, 360221,26 грн., стягнути збитки, у звязку з незаконним збільшенням ставки по кредитному договору без згоди позивача.

Відповідач щодо позову заперечує, вважає, що відсоткові ставки збільшені правомірно, посилаючись на п. 3.4, 3.4.1, 3.4.2 договору.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Кредитного договору № 20Т13022008К від 14 квітня 2008 року Банк (ВАТ «Свадбанк») має право надати Позичальнику (ВАТ «Кримелектромашторг») грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновляється у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому Договорі, а Позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором. (п.1.1).

Згідно п. 1.2 договору розмір кредитної лінії: 7000000 (сім мільйонів) гривень.

Згідно п. 1.3 договору строк користування кредитною лінією з 14 квітня 2008 року по 13 квітня 2011 року.

Згідно п. 4.1 договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів (процентна ставка) становить:

1.4.1.15,0% (п'ятнадцять) річних за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахункам) Позичальника, відкритих у ВАТ «Свебдбанк», починаючи з травня 2008 року становить не менше ніж 30%, з липня 2008 року становить не менше ніж 50 %, з жовтня 2008 року становить не менше ніж 85% від загального обсягу грошових находжень на рахунки Позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць.

1.4.2.17,0% (сімнадцять відсотків) річних, у разі порушення умов п. 1.4.1 цього Договору.

1.4.3.Умова зміни процентної ставки, відповідно до п.п 1.4.1., 1.4.2 цього Договору вступає в дію починаючи з 01 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було порушено зазначену умову.

Згідно п. 3.4 договору у випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позикового капіталу Сторони досягли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими Сторони керувалися при визначенні розміру процентної ставки (п.1.4) при укладенні цього Договору. У цьому випадку Сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якої додаткової угоди до цього Договору, встановити наступний порядок змін умов цього Договору з відповідною зміною зобовязань Позивальника та прав банку за цим Договором щодо розміру процентної ставки (п. 3.4.1) або строку виконання Позичальником зобовязань за цим Договором (п.3.4.2).

Про зміну процентної ставки Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 (десять) календарних днів до вступу зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 11-го дня після відправлення Банком повідомлення відповідно до цього підпункту 3.4 цього Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Згідно п. 3.4.2 договору протягом зазначеного вище десятиденного строку Позичальник має право подати до Банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання Позичальником своїх зобовязань (повернення коштів, одержаних в рахунок кредитної лінії, сплата процентів за користування ними) за взаємною згодою Сторін вважається таким, що настав, на день звернення Позичальника до банку із зазначеними вище запереченнями. Факт звернення Позичальника до Банку підтверджується поставленням вхідного штампу Банком із зазначенням номеру та дати реєстрації звернення Позичальника.

Згідно Додаткової угоди № 2 (від 18 липня 2008 року) до кредитного договору № 20Т13022008К від 14 квітня 2008 року:

1. Сторони домовились внести зміни до п. 1.4.1 Договору та викласти його у наступній редакції:

«1.4.1. 17 % (сімнадцять відсотків) річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) Позичальника, відкриті у ВАТ «Сведбанк», починаючи з травня 2008 року становить не менш ніж 30 %, з липня 2008 року становить не менш ніж 50%, з жовтня 2008 року становить не менш ніж 85% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки Позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць».

2.Сторони домовились внести зміни до п. 1.4.2 Договору та викласти його у наступній редакції: «1.4.2. 19 % (девятнадцять відсотків) річних, у разі порушення умов п. 1.4.1 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи при підписанні договору, визначаючі зміну економічних умов та вартість ресурсів на ринку позикового капіталу, за основу бралась облікова ставка НБУ.

На день підписання Договору ставка НБУ складала 10% (згідно Постанови НБУ від 29.12.2007 року № 492) .

Згідно Постанови НБУ від 21.04.2008 року № 107 облікова ставка була підвищена до 12 %, у звязку з чим облікова ставка за погодженням сторін була підвищена до 17 % відповідно до Додаткової угоди № 2 від 18.07.2008 року.

Листом від 06.10.2008 року № 1970 відповідач встановив процентну ставку за користування кредитними коштами на рівні 22,5 % річних, починаючи з 16.10.2008 року.

Листом від 25.11.2008 року № 2311/1 відповідач підвищив облікову ставку до 24 % річних.

Згідно п. 2.2 Постанови Правління Національного банку України від 11 жовтня 2008 року № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, таке підвищення облікової ставки не є правомірним.

Аналогічна думка викладена також у листі Національного банку України від 04.12.2008 року № 47-112/3204-17164.

Окрім цього, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений в односторонньому порядку. Така угода є нікчемною, тобто, в силу закону не породжує прав та обовязків.

Згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства має зворотну дію у часі, якщо він помякшує чи скасовує цивільну відповідальність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно з умовами не тільки договору, але і вимогами законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При викладених обставинах посилання відповідача на умови договору не можуть бути прийняті до уваги.

Більш того, відповідачем не надано доказів зміни економічних умов та вартості ресурсів, необхідних для збільшення облікової ставки.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази не надані до матеріалів справи до винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Більш того, відповідно до взаємовідносин сторін щодо зміни облікової ставки, такі умови ставляться в залежність до зміни облікових ставок НБУ.

Відповідно зазначеного підвищення облікових ставок, відповідачу згідно розрахунку завдані збитки в сумі 360221,26 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України вказані односторонні підвищення є правочином, а завищена сума відповідно до ст. 224,225 ГК України є збитками.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги законні та підлягають задоволенню.

Якщо відповідачем збитки сплачуються в добровільному порядку, це не є підставою для зміни чи скасування рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо зазначеної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та складають з державного мита в сумі 3602,21 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Позивачем згідно платіжного доручення № 1556 від 14 жовтня 2011 року сплачене державне мито на суму 3603,00 грн., та згідно платіжного доручення № 1557 від 14 жовтня 2011 року сплачено 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Необхідно також відмітити, що позивачем надмірно сплачене державне мито.

Так, виходячи із суми позовних вимог позивачем повинно бути сплачене державне мито на суму 3602,21 грн. (1% від 360 221,26 грн.), тоді як згідно платіжного доручення № 1556 від 14 жовтня 2011 року позивачем сплачене державне мито на суму 3603,00 грн.

Таким чином, позивач підлягає поверненню 0,70 грн. зайво сплаченого державного мита.

Згідно ст. 84 ГПК України в рішенні вказується про повернення державного мита із держбюджету.

Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) виключено.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним підвищення в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (04080, м. Київ, Оболонський район, вул. Новокостянтинівська буд. 18, літера В, ідентифікаційний код: 19356840) в особі Кримського Міжрегіонального корпоративного центру (95034, м. Сімферополь, пр. Кірова 74-А) облікової ставки по кредитному договору № 20Т13022008К з 16.10.2008 року з 17% до 22,5% річних, а з 05.12.2008 року по 13.05.2009 року до 24 % річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04080, м. Київ, Оболонський район, вул. Новокостянтинівська буд. 18, літера В, ідентифікаційний код: 19356840) в особі Кримського Міжрегіонального корпоративного центру (95034, м. Сімферополь, пр. Кірова 74-А) на користь Публічного акціонерного товариства «Кримелектормашторг» (95047, м. Сімферополь, м. Сімферополь, Миколаївське шосе 3 км, ідентифікаційний код: 05512035, п/р 26005010126152 в ПАТ «ВТБ Банк» в м. Киїів, МФО 321767) 360221,26 грн. збитків, судові витрати з державного мита в сумі 3602,21 грн., та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Кримелектормашторг» (95047, м. Сімферополь, м. Сімферополь, Миколаївське шосе 3 км, ідентифікаційний код: 05512035, п/р 26005010126152 в ПАТ «ВТБ Банк» в м. Киїів, МФО 321767) із бюджету державне мито в сумі 0,79 грн. (сплачене згідно платіжного доручення № 1556 від 14 жовтня 2011 року).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.