Рішення № 19341654, 21.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2011Справа №5002-9/4888-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)

До Приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" (95015, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1)

Про стягнення 12326,80 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. пост. від 01.01.2011 року.

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 12326,80 грн. заборгованості, у тому числі 10633,86 грн. основного боргу, 179,19 грн. 3% річних, 609,47 грн. індексу інфляції, 904,28 грн. пені.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

У матеріалах справи є поштове повідомлення, підтверджуюче факт отримання відповідачем ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2010р.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

10.11.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки № 1735.(а.с.12)

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «АТ-Крим» зобов'язалося передавати Товар у власність, а ПП «Залізничне торгове об'єднання» приймати цей Товар і своєчасно здійснювати оплату Товару на умовах і в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що Покупець здійснює оплату кожної партії Товару, що поставляється, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання даної партії Товару.

На підставі даного Договору, позивач здійснив відвантаження товару Відповідачеві по наступних накладних: РН-729 від 27.01.2011 р. на суму 2809,88 грн., РН-730 від 27.01.2011 р. на суму 2032,67 грн., РН-738 від 27.01.2011 р. на суму 1398,96 грн., РН-719 від 27.01.2011 р. на суму 2558,32 грн., РН-758 від 28.01.2011 р. на суму 796,89 грн., РН-760 від 28.01.2011 р. на суму 1013,88 грн., РН-894 від 01.02.2011 р. на суму 159,27 грн., РН-870 від 01.02.2011 р. на суму 1568,38 грн., РН-1123 від 07.02.2011 р. на суму 991,75 грн. Загальна сума склала 13330,00 грн.

Товар на вказану суму Відповідач отримав, що підтверджується підписаними Відповідачем накладними. Відповідач прийняв Товар згідно асортименту і ціні, вказаним в накладних, тобто від Товару не відмовився. Претензій по кількості або якості прийнятого товару Відповідач до Позивача не пред'являв.

Позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за наданий товар не провів повністю, 22.04.2011р. оплатив на суму 2611,84грн., а також повернув товар 02.02.2011р. на суму 84,30грн., у звязку з чим за ним за станом на 12.08.2011 року утворилась заборгованість у сумі 10633,86 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 10633,86 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 03.02.2011р. по 07.08.2011р. у сумі 179,19 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з лютого по червень 2011р. у сумі 609,47 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 904,28 грн. за період з 03.02.2011р. по 07.08.2011р. (згідно розрахунку позивача)

Згідно п.5.1 договору у разі несвоєчасної оплати покупцем отриманої продукції, він зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 904,28 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 21.11.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 22.11.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Залізничне торгове об'єднання" (95015, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, р/р 26002060228110 в КРУ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 36228464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3, р/р 2600413674 у КРД АТ «Райффайзен Банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 23199458) 10633,86 грн. основного боргу, 179,19 грн. 3% річних, 609,47 грн. індексу інфляції, 904,28 грн. пені, 123,27 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.