Постанова № 19336631, 16.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5023/4277/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1, довіреність № 9754 від 14.09.2011 р.

відповідача –не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4241 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.11 р. у справі № 5023/4277/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АРК Крим, м. Симферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягненя коштів у сумі 21 133,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" про стягнення з останнього 21133,48 грн. заборгованості на підставі затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09. 2009 року по справі № 38/160-09 мирової угоди від 23.06.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року по справі № 5023/4277/11 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 21133,48 грн. суми основного боргу, 211,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити частково.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її доводів заперечує, просить в її задоволенні відмовити та залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Відповідач представника для участі в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце його проведення, у зв’язку з чим справа розглядається за його відсутності за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2009 року у справі №38/160-09 було затверджено мирову угода, по якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб»зобов'язано виплатити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 25109,21 грн. основного боргу, який виник за договором № 049 від 24.11.2008 р.,інфляційнійних витрат в сумі 1381,10грн., державного мита в сумі 330,67грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. Строк виконання зобов'язань по вищевказаній мировой угоді становив до 07.11.2009 року включно. Апеляційної скарги на ухвалу суду не подавалася, а тому ухвала набула законної сили.

Зазначена мирова угода відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема цивільного зобов’язання відповідача сплатити зазначені в цій угоді суми.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав передбачено примусове виконання обов’язку в натурі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач частково виконав умови мирової угоди, перерахувавши 11 листопада 2009 року на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 6000,00 грн., що підтверджується випискою банку, у зв’язку з чим несплачена сума заборгованості за цією мировою угодою, що підлягає стягненню з відповідача становить 21 133,48 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі безпідставно посилається на те, що він на момент винесення рішення та на даний час не має заборгованість за наведеною мировою угодою, у зв’язку з тим, що ним відповідно до звіту про дебетові та кредитові операції було сплачено позивачу 3500,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи господарським судом Харківської області розглядалася справа № 5023/1489/11 за участю тих самих сторін, що і в даній справі, предметом якої було стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих на заборгованість по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2009 року у справі №38/160-09 інфляційних за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року в сумі 2620,55 грн., за період з 12 листопада 2009 року по 22 лютого 2011 року в сумі 812,92 грн. За результатами розгляду зазначеної справи рішенням господарського суду Харківської області від 19 квітня 2011року позов було задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто наведені суми, а також 34,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 32.57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Загальна сума стягнення за цим рішенням становить 3500,37 грн. і саме на погашення цієї суми відповідачем і було спрямовано перерахування позивачу коштів, на яке він посилається в апеляційній скарзі. Оскільки предмет у даній справі інший ніж у справі № 5023/1489/11 перерахування позивачем зазначеної суми коштів позивачу не впливає на суму заборгованості відповідача по даній справі.

Також безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не був обізнаний про наявність даної справи, оскільки надіслані на його адресу судові повістки отримувалися сторонніми особами, у зв’язку з чим не мав можливості надати свої заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх заперечень.

Колегія суддів вважає зазначені доводи відповідача безпідставними, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно з вимогами статті 56 Господарського процесуального кодексу України на адресу відповідача було надіслано копію позовної заяви із копіями всіх документів, які до неї додавались при подачі до суду, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа, який відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 скріплено підписом працівника поштового зв’язку про перевірку відповідності вкладення опису та відбитком календарного штемпеля поштового відділення.

Ухвали суду надсилалися на адресу за якою зареєстроване місцезнаходження відповідача. Окрім цього підтвердженням обізнаності відповідача про розгляд даної справи є клопотання його повноважного представника про відкладення розгляду справи (а. с. 16).

Окрім того, що як наведено вище, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення судом відповідача про розгляд даної справи, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд створив належні умови відповідачу для надання заперечень та доказів по справі, відклавши двічі розгляд справи: перший раз ухвалою від 22 червня 2011 року, задовольнивши наведене клопотанням його представника (а.с. 18); другого разу ухвалою від 06 липня 2011 року через неявку представників сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2011 року по справі № 5023/4277/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст поставнови підписано 14 листопада 2011 року