Постанова № 19336629, 16.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/5071/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (вх. № 4537 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.06.11 р. у справі № 5023/5071/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення 132217,39 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 липня 2011 року по справі № 5023/5071/11 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 116280,68 грн. заборгованості, 8481,18 грн. пені, 3134,64 грн. штрафу, 1641,50 грн. річних, 5814,03 грн. інфляційних, 1323,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в звязку з тим, що справу було розглянуто без участі його уповноваженого представника без наявності в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. По суті позовних вимог посилається на те, що поставку було здійснено позивачем на суму 112356,00 грн. та оплачено відповідачем на суму 110000,00 грн., в звязку з чим вважає, що на момент прийняття рішення по справі заборгованість ТОВ «Промсанб»перед позивачем за договором № 11 від 02.01.2010 р. складає 2356,00 грн.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2011 року не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 15.11.2011 року за відсутності представників позивача та відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин та докази по справі на підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 02.01.2010 р. між сторони був укладений договір поставки за № 11 (надалі договір), за яким позивач зобовязався передати у власність відповідачу товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар згідно умовам договору.

Згідно п. 2.1 договору кількість та асортимент, ціна та загальна вартість товару вказується у видатковій накладній.

П. 2.2 договору визначено, що у видатковій накладній зазначається зокрема номер та дата договору до якого вона відноситься та її порядковий номер.

Відповідно до п. 2.3 договору видаткова накладна підписується уповноваженими представниками сторін по даному договору.

Судом першої інстанції звернуто увагу, що надані позивачем видаткові накладні містять посилання на договорі № 109 від 05.05.2009 р., в звязку з чим позивачем на вимогу господарського суду надані пояснення, в яких позивач зазначив про те, що в звязку зі спливом строку дії договору № 109 від 05.05.2009 р. сторонами було укладено новий договір № 11, за яким здійснювались поставки товару в 2010-2011 роках. Однак, оскільки зміни до компютерної системи, яка формує документи, не були внесені своєчасно, тому на усіх видаткових накладних за поставками 2010-2011 р. зазначений недійсний на той період договір № 109 від 05.05.2009 р. (а.с. 53).

Місцевим господарським судом встановлено, що у відповідності з умовами договору позивач за період з листопада 2010 року по січень 2011 рокупоставив відповідачу товар на загальну суму 116280,68 грн. за видатковими накладними (а.с. 17-37), а відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача завіреною печаткою ТОВ «Промснаб»на видаткових накладних. Але вартість товару відповідач не сплатив. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором у нього виникла заборгованість в розмірі 116280,68 грн., яка на час розгляду справи в суді відповідачем залишилась несплаченою.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані докази звернення до відповідача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу з претензією № 166 від 14.04.2011 р. про сплату боргу за поставлений товар в період з листопада 2010 р. по січень 2011 р. в сумі 116287,89 грн. та нарахованих штрафних санкцій, а також докази направлення зазначеної претензії разом з актом звірки взаєморозрахунків відповідачу (а.с.38-40).

Враховуючи викладені обставини, а також те, що сума боргу відповідачем не спросована, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, аргументованих заперечень не представив, а також враховуючи загальні вимоги чинного законодавства щодо виконання зобовязання, суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 116280,68 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також було предявлено до стягнення з відповідача 8481,18 грн. пені, нарахованих на підставі п. 6.2 договору.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 6.2. договору сторони встановили відповідальність у випадку прострочення платежу за поставлений товар у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обовязок по оплаті в термін, встановлений договором, а також враховуючи, що пеня нарахована на підставі п. 6.2 договору, підтверджуються наданим розрахунком та відповідають вимогам чинного законодавства, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8481,18 грн. пені такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України судом першої інстанції задоволенні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1641,50 грн. річних та 5814,03 грн. інфляційних в звязку з порушенням відповідачем виконання грошового зобовязання.

З даними висновками господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та узгоджуються з приписами норм чинного законодавства

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач в апеляційній скарзі наявність господарських правовідносин з позивачем з поставки товару за договором № 11 не заперечує, але посилається на те, що поставка товару була здійснена на суму 112356,00 грн.

Однак, зазначені твердження є документально необґрунтованими, оскільки предметом позовних вимог є поставка товару за період з листопада 2010 року по січень 2011 р. Надані відповідачем видаткові накладні за червень 2010 року липень 2010 року та жовтень 2010 року колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не мають ніякого відношення до спірної поставки. Видаткова накладна за № 010215 від 13.11.2010 р. також не є спірною накладною.

В свою чергу відповідачем не представлено жодними аргументованих заперечень та не спростовано поставку товару за наданими позивачем видатковими накладними (а.с. 17-37), а також не надано доказів оплати товару саме за цими накладними.

Посилання відповідача на часткову сплату товару в сумі 110000, 00 грн. відповідно до наданих відповідачем банківських копій колегія суддів до уваги також не приймає, оскільки така оплата була проведена відповідачем 11.01.2010 р. та 03.02.2010 р., тоді як спірна поставка відбулася за період з листопада 2010 року по січень 2011 року.

З урахуванням викладених обставин колегія суддів вважає, що існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 116280,68 грн. підтверджується матеріалами справи, наведеними відповідачем обставинами не спростовується, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку та є такими, що спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що наявні у справі поштові повідомлення не отримували та не підписували уповноважені особи відповідача, а вони були вручені гр. Заривному І.Г., який не є уповноваженим представником ТОВ «Промснаб», з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", розділу XII Прикінцеві положення ч.3.3 п.14, а також ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином”.

Так, ухвала про порушення провадження у справі від 22 червня 2011 року була направлена відповідачу за його юридичною адресою: 61002, м. Харків, вул.. Академіка Проскури, 1, та отримана ним 25 червня 2011 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 43). Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом першої інстанції були створені належні умови для повного та обєктивного розгляду справи по суті, розгляд справи ухвалою від 14 липня 2011 року було відкладено. Вказана ухвала була отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі відповідача 23.07.2011 р. (а.с. 52). Тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в звязку з чим правомірно розглянув справу на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів звертає увагу, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі коли фактичне місце проживання учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання учасника судового процесу.

Якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну обставин щодо фактичного місця знаходження, а також не вжив заходів щодо забезпечення заходів по отриманню поштової кореспонденції уповноваженою особою, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю юридичну особу. До того ж, позивач зазначає про те, що довіреність ОСОБА_1. була відізвана 28.12.2010 р., в той час як матеріали справи свідчать про те, що процесуальні документи були направлені господарським судом та отримані особою відповідача у липні 2011 року.

Колегія суддів враховує і той факт, що відповідач без поважних причин не взяв участь в судовому засіданні апеляційної інстанції 15 листопада 2011 року при розгляді його апеляційної скарги, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями № 019884 вручення поштового відправлення представнику відповідача за довіреністю 03.11.2011р., та не надав доказів поважності причин його відсутності, що свідчить про недобросовісне використання відповідачем прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а також зловживання відповідачем наданими йому процесуальними правами, що є підставою для направлення керівництву ТОВ «Промснаб»окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України.

За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2011 року по справі № 5023/5071/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя