Рішення № 19335138, 14.11.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 6/5025/1701/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа", с. Солонка Пустомитівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" м. Хмельницький

про стягнення 24 163,20 грн., з яких: 17 787,26 грн. - основний борг, 1 388,91 грн. - пеня, 333,14 грн. - 3% річних, 3 557,44 грн. - штраф, 1 096,45 грн. - інфляційні

Суддя Танасюк О.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 45/10-11 від 18.10.2011 р.

відповідача: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 24163,20 грн. з яких: 17787,26 грн. - основний борг, 1388,91 грн. - пеня, 333,14 грн. - 3% річних, 3557,44 грн. - штраф, 1096,45 грн. - інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дана заборгованість утворилася у звязку з невиконанням відповідачем договору поставки № 05/11/10Х від 05.11.2010 р.

Відповідно до умов зазначеного договору, позивачем було поставлено та передано у власність відповідача товар на суму 37414,70 грн. Проте, відповідачем здійснено оплату товару на 19627,44 грн. На день подання позову сума боргу складає 17787,26 грн.

Також за порушення умов договору поставки, позивач просить стягнути пеню в розмірі 1388,91 грн., 333,14 грн. - 3% річних, 3557,44 грн. штраф та 1096,45 грн. інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. № 2453-УІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 18.10.11р. відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не зявився, тому справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа", с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 03.09.1999р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію, серія АОО № 370177, а також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.11.2010 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВП" м. Хмельницький, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 06.11.2007 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.11.2010 р.

05.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „БВП” (покупець) було укладено договір поставки №05/11/10Х, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався постачати та передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно накладних про прийом-передачу товару. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних, які згідно п. 1.3. договору мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, які мають також силу додатків до даного договору і є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 2.6. договору перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної.

На виконання умов даного договору, постачальником на адресу покупця було поставлено товар на суму 37 414,40 грн. згідно видаткових накладних №ТРН-ХМ/002530 від 26.11.2010 р. на суму 14286,90 грн., № ТРН-ХМ/002467 від 18.11.2010 р. на суму 638,29 грн., № ТРН-ХМ/002451 від 17.11.2010р. на суму 904,76 грн., № ТРН-ХМ/002417 від 15.11.2010 р. на суму 3766,50 грн., № ТРН-ХМ/002389 від 11.11.2010 р. на суму 1904,66 грн., № ТРН-ХМ/002388 від 11.11.2010 р. на суму 37,49 грн., № ТРН-ХМ/002387 від 11.11.2010 р. на суму 211,34 грн., № ТРН-ХМ/002378 від 11.11.2010 р. на суму 4860,00 грн., № ТРН-ХМ/002373 від 10.11.2010 р. на суму 1650,50 грн., № ТРН-ХМ/002374 від 10.11.2010 р. на суму 1712,28 грн., №ТРН-ХМ/002362 від 09.11.2010р. на суму 4484,72 грн., №ТРН-ХМ/002473 від 18.11.10р. на суму 2957,26 грн. із відміткою про отримання товару відповідачем.

Оплата товару згідно п.4.1. договору здійснюється протягом 30 днів від дати отримання товару. Загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із договором.

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар частково в сумі 19 627,44 грн., залишок несплаченої заборгованості станом на 27.09.2011 р. становить 17 787,26 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку порушення строків, передбачених договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Крім того, в п. 5.5. договору сторони домовилися, що спеціальна позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється в три роки.

Відповідно до умов даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 1388,91 грн., хоча фактично вона становить суму 1389,84 грн. (за період прострочення з 18.12.2010 р. по 19.06.2011 р.).

Згідно п. 5.3 договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченого товару.

Враховуючи умови договору, позивачем нараховано штраф в розмірі 3557,44грн., хоча фактично 3557,45 грн. (за період з 27.04.2011 р. по 02.08.2011 р.)

Також, позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 1096,45 грн. (за період з 27.12.2010 р. по 02.08.2011 р. становлять суму 1096,51) та 333,14 грн. 3% річних (за період з 18.12.2010 р. по 02.08.2011 р. становлять суму 333,20грн.), згідно поданого розрахунку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Згідно зі ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки № 05/11/10Х від 05.11.2010 р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався постачати та передавати у власність покупцю будівельні матеріали, а покупець приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

При цьому, позивач виконав зобовязання по договору поставки, передавши відповідачу товар що підтверджено накладними, всього на суму 37414,70 грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі виконав частково, залишок несплаченої заборгованості станом на 02.08.11р. становить 17 787,26 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи доказами.

Сторони за даним договором в п. 5.2. договору, у випадку порушення строків, передбачених договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач прострочив зобовязання щодо оплати вартості товару із врахуванням умов, викладених у договорі поставки № 05/11/10Х від 05.11.2010 р., тому правомірно нарахованою є пеня у сумі 1389,84 грн. (за період прострочення з 18.12.2010 р. по 19.06.2011 р.). однак підлягає стягненню в сумі 1388,91грн., згідно поданого в матеріали справи розрахунку із врахуванням ч.2 ст. 343 ГК України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також відповідно до умов договору позивачем нараховано штраф в розмірі 3557,44 грн. (за період з 27.04.2011 р. по 02.08.2011 р.)

Крім того, підлягають до стягнення заявлені позивачем інфляційні витрати в сумі 1096,45 грн. (за період з 27.12.2010 р. по 02.08.2011 р.) та 333,14грн. 3% річних (за період з 18.12.2010 р. по 02.08.2011 р.) згідно поданого розрахунку.

За таких обставин позовні вимоги позивача необхідно задоволити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" с. Солонка Пустомитівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" м. Хмельницький про стягнення 24 163,20 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 6А, (код ЄДРПОУ 35541102, р/р 26006920 в ВАТ „Ерсте-Банк”, МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" с. Солонка Пустомитівського району Львівської області, вул. Людкевича, 40 (код ЄДРПОУ 30543304, інд. под. № 305433013256, п/р 26005276350001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк” м. Львова, МФО 325321, свід. № 185544275) 17787,26 грн. (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 26 коп.) основного боргу, 1388,91 грн. (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень 91 коп.) пені, 333,14 грн. (триста тридцять три гривні 14 коп.) 3% річних, 3557,44 грн. (три тисячі пятсот пятдесят сім гривень 44 коп.) штрафу, 1096,45 грн. (одна тисяча девяносто шість гривень 45 коп. ) інфляційні, 241,63 грн. (двісті сорок одна гривня 63 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.Є. Танасюк