Постанова № 1932525, 11.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Філатова Ю.М.

Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю секретаря Волошина Я.В.

представника відповідача:Сластьоненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.2007 року по справі № 17/104

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області

про стягнення з Державного бюджету України суми переплати з податку на додану вартість у сумі 142723,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікан» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту 1-й відповідач) та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі по тексту 2-й відповідач), в якому просив суд стягнути з державного бюджету суму переплати податку на додану вартість у розмірі 142 723 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він не згоден з результатами документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт та прийнято податкове повідомлення рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 136753 грн. Позивач вважає, що відповідно до акту звірки розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікан" та ДПІ у м. Полтаві № 80 від 04.06.2007 року переплата з податку на додану вартість становить 142723 грн.

Перший відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не мав права декларувати бюджетне відшкодування.

Другий відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що питанням щодо повернення податку на додану вартість займаються виключно податкові органи, а в разі не вирішення цього питання у добровільному порядку, судові органи. Головне управління, виконуючи свої функції та завдання з субєктами господарювання щодо сплати податків та зборів ні в які правовідносини не вступає, тому не може нести відповідальності за дії, які виникають з правовідносин субєктів господарювання та податкових органів.

Постановою господарського суду Полтавської області від 13.07.2007 року по справі 17/104 позов задоволено. Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан» суму переплати податку на додану вартість в розмірі 142723 грн. та відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан» на користь Державного бюджету України 1700 грн. несплаченого державного мита. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан» 3,40 грн. та 1700 грн. відшкодування витрат по сплаті держмита.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції 1-им відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

______________

Справа №22-а-531/2008(№22-а-2763/2007 ) Головуючий 1 інстанції: Коршенко Ю.О.

Категорія: 36 Доповідач: Шевцова Н.В.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги 1-й відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови Порядку відшкодування податку на додану вартість, а також п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції 2-им відповідачем також подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, 2-й відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині стягнення з Державного бюджету України судових витрат та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги 2-й відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови статей 7, 23, 119, 121 Бюджетного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», що призвело до неправильного розподілу судових витрат по справі.

Представник позивача своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи неодноразово в судове засідання не з»являвся, тому колегія суддів, вирішила розглянути справу за його відсутністю та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за третій квартал 2005р. Відповідно до Декларації поданої ТОВ "Нікан" заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 136753 грн.

За результатами перевірки було складено акт №614/152 від 29.11.2005 року та винесено податкове повідомлення-рішення №30006941502/0 від 06.12.2005 року, в якому констатовано порушення позивачем п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 136753 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення оскаржено до ДПА в Полтавській області.

За результатами розгляду скарги прийняті рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві 31960/10/25-038 від 08.02.2006 року, Державної податкової адміністрації у Полтавській області №652/10/25017 від 20.04.2006 року та Державної податкової адміністрації України 36864/6/25-0115 від 22.06.2006 року, якими скаргу позивача залишено без задоволення.

Судом також встановлено, що не погодившись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до господарського суду Полтавської області.

За результатами судового розгляду Київським міжобласним апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 12.03.2007 року, якою визнано недійсними податкові повідомлення - рішення №30006941502/0 від 06.12.2005 року, № 0006941502/1 від 29.06.2006 року, №0006941502/3 від 29.06.2006 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до акту звірки станом на 04.06.2007 р. переплата позивачем з податку на додану вартість становить 142723 грн., яка складається із суми бюджетного відшкодування в розмірі 136753 грн. та залишку суми бюджетного відшкодування минулих звітних періодів, що зараховується у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів в розмірі 5970,00 грн. Таким чином загальна сума переплати становить 142723 грн., яка до цього часу позивачеві не повернута. Крім того, судом зазначено, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення,зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до. пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В той же час при наявності від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом звітного періоду, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює обмеження щодо отримання бюджетного відшкодування ПДВ, а саме бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач, як платник ПДВ має звітним податковим періодом календарний квартал. Відповідно наданих платіжних доручень сплата проведена в грудні 2003 року.

В рядку 3 декларації "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) ТОВ " Нікан " відобразило 136753 грн.

Таким чином, позивач неправомірно задекларував суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 136753 грн., оскільки фактична сплата постачальнику товарів була ним проведена не у попередньому звітному періоді, яким в даному випадку є другий квартал 2005 року, а у четвертому кварталі 2003 року.

Отже підприємством порушено п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за 3 квартал 2005 року на 136753 грн., тому відповідачем обґрунтовано не відшкодовано позивачу з Державного бюджету зазначену суму податку на додану вартість.

Доказів сплати податку на додану вартість у розмірі 136753 грн у попередньому податковому періоді, який передує 3 кварталу 2005 року позивачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті постанови порушивши п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», дійшов помилкового висновку про наявності підстав для відшкодування позивачу з державного бюджету податку на додану вартість у розмірі 136753 грн., а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Між тим, відповідно до п.3 ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України позивач повинен був сплатити 1700 грн судового збору.

Таким чином розмір не доплаченого судового збору становить 1696,60 грн, який підлягає стягненню з позивача до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 160, 195, ч. 4 ст. 198, ч. 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 13.07.2007 року по справі №17/104 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення з Державного бюджету України суми переплати з податку на додану вартість у сумі 142723,00 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікан» (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе,157, р/р 26008710218320 в ПОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 331014, код ЄДРПОУ 32689625) на користь Державного бюджету України 1696,60 грн. несплаченого судового збору.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Повний текст виготовлено 17.06.2008 року.

Головуючий (підпис) Ю.М.Філатов

Судді: (підпис) Н.В. Шевцова

(підпис) Н.С. Водолажська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.В. Шевцова