Рішення № 19318170, 28.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.11 Справа № 19/128/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 11434 грн. 36 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача Рожко Є.В., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 12-01-135/1136 від 28.07.2011;

від відповідача представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5991,56 грн., пені у сумі 5237,97 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 147,38 грн., 3% річних у сумі 57,45 грн.

28.10.2011 позивач надав пояснення № 12-03-196 від 24.10.2011, де повідомив, що допустився помилки та просить стягнути пеню на підставі п.7.2.3 договору № 184 від 02.07.2002. Дане пояснення було прийнято судом до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) 02.07.2002 був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184, за умовами якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач поставив теплову енергію в гарячій воді в період з листопада 2010 року по квітень 2011 року на суму 5991,56 грн. За поставлену теплову енергію відповідачу були виставлені відповідні рахунки, які надіслані відповідачу по пошті (а.с.13-18).

Згідно до п.п.4.2.2 договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.6.6 договору сторони домовились, що споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач взяті на себе зобов”язання по оплаті послуг не виконав, у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5991,56 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 16-20-8 від 20.01.2011, № 16-20-111 від 21.02.2011, № 16-20-100 від 22.03.2011, № 16-20-261 від 25.04.2011, № 16-20-331 від 30.05.2011, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.19-23).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Тобто позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 20.01.2011 по 09.07.2011, але її розмір буде складати 5237,89 грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунків допустився арифметичної помилки:

- листопад 2010 року: 646,69х1%х16=103,46

- грудень 2010 року: 1036,09х1%х171=1036,09

- січень 2011 року: 1886,98х1%х144=1886,98

- лютий 2011 року: 1240,98х1%х115=1240,98

- березень 2011 року: 1083,04х1%х85=920,55

- квітень 2011 року: 97,78х1%х51=49,83

В решті позовних вимог стосовно стягнення пені слід відмовити за необгрунтованістю.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості за період з 20.01.2011 по 09.07.2011 складає 57,45 грн., а сума інфляційних витрат за період з лютого по травень 2011 року складає 147,38 грн.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 02 грн. 96 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 28.10.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області, задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код 00131050 заборгованість у сумі 5991 грн. 56 коп., пеню у сумі 5237 грн. 89 коп., інфляційні нарахування у сумі 147 грн. 38 коп., 3% річних у сумі 57 грн. 45 коп., державне мито у сумі 114 грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код 00131050 зайве сплачене за платіжним дорученням № 3823 від 13.07.2011 державне мито в сумі 02 грн. 96 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.11.2011.

Суддя Т.В.Косенко