Рішення № 19317986, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/52220.10.11 За позовомОСОБА_1

До 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»

Третя особа-1на стороні відповідачів 1 та 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Третя особа-2на стороні відповідача-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Подільська районна у місті Києві державна адміністрація

Провизнання недійсними правочину, рішення зборів учасників, статуту та скасування державної реєстрації змін до статуту

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивачаОСОБА_5 за дов.

від відповідача-1ОСОБА_6 за дов.

Від інших учасників процесу не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»про визнання недійсним правочину по передачі належних йому корпоративних прав (60% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»), ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», відповідно до яких позивача виключено зі складу учасників, скасування державної реєстрації змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», відповідно до яких змінено склад учасників після виключення позивача.

Ухвалою суду від 12.11.2010 р. порушено провадження у справі № 6/522, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача-1 та відповідача-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та третю особу на стороні відповідача-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Подільську районну у місті Києві державну адміністрацію, розгляд справи призначено на 06.12.2010 р..

До початку розгляду справи позивач змінив предмету позову. Остаточна редакція предмету позову позивачам викладена наступним чином:

- визнати недійсною заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»та передачу належної йому частки розміром 60% статутного капіталу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах, посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.01.2002 р.;

- визнати недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», оформленого протоколом № 17 від 22.01.2002 р., про виключення позивача зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»;

- визнати недійсними зміни та доповнення до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», які затверджені рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»від 22.01.2002 р. з моменту їх затвердження та скасувати державну реєстрацію цих змін та доповнень;

- визнати повністю недійсними договір про подальшу діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»з моменту його укладення та скасувати державну реєстрацію цього договору;

- визнати недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», які оформлені протоколом № 25 від 15.11.2004 р. про зміну часток учасників у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»;

- визнати недійсними зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», які затвердження рішеннями зборів учасників від 15.11.2004 р. та скасувати державну реєстрацію цих змін;

- визначити розмір часток учасників у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»наступним чином: ОСОБА_1 - 60% статутного капіталу, ОСОБА_2 40 % статутного капіталу.

За твердженням позивача, у 1998 та 2000 роках він переніс інфаркти, факту передачі своєї частки у розмірі 60 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»не памятає. Також у позивача є сумніви щодо наявності у нього станом на час укладення оспорюваного правочину необхідного обсягу цивільної дієздатності та відповідності волевиявлення його внутрішній волі, оскільки не мав наміру передавати свою частку відповідачем по справі.

Відповідач-2 та треті особи у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у поданих суду письмових пояснення зазначила, що нею 22.01.2002 р. було засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві до загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»про передачу 60 відсотків статного капіталу у рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за реєстровим номером 402. При вчиненні цієї нотаріальної дії ОСОБА_1 перебував у здоровому глузді, розумів значення своїх дій, не скаржився на свій стан здоровя.

Відповідач-1 позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши що правочин вчинено відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 16.12.2010 р. у справі № 6/522 призначено судову документально-психіатричну експертизу, проведення якої доручено Київському міському центру судово-психіатричної експертизи. У звязку з призначенням судової експертизи зупинено провадження у справі № 6/522 до отримання висновку експерта.

На адресу суду повернуто матеріали справи № 6/522 з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 551 від 02.06.2011 р..

Ухвалою від 13.09.2011 р. поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 29.09.2011 р..

Ухвалою суду від 29.09.2011 р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2011 р..

Відповідачі та треті особи у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Розгляд справи відкладено на 20.10.2011 р..

Представники відповідачів 2 і 3 та третіх осіб на виклик суду в котре не зявився, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.10.1995 р. Подільською районною державною адміністрацією було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»(далі Товариство).

Станом на 22.01.2002 р. учасниками Товариства були ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 60 % та ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 40 %.

22.01.2002 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві про вихід зі складу учасників Товариства та передачу його частки у статутному фонді 60 % у розмірі 30 % ОСОБА_2, у розмірі 30 % ОСОБА_3.

22.01.2002 р. рішенням загальних зборів Товариства, оформленим протоколом № 17 від 22.01.2002 р., ОСОБА_1 за його заявою було виключено зі складу учасників Товариства шляхом передачі його частки у розмірі 30 % ОСОБА_2, у розмірі 30 % ОСОБА_3.

Внаслідок виходу учасника частки статутному фонді було перерозподілено наступним чином: 70 % ОСОБА_2, 30 % ОСОБА_3.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст.116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом, вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»).

Таким чином, заява про вихід зі складу учасників товариства є актом волевиявлення особи, тобто її дією, внаслідок якої виникають, змінюються та припиняються цивільні права та обовязки і є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.

За своїм правовим змістом заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства та передачу його частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є одностороннім правочином, який містить умову про дарування часток.

З огляду на це, на вказаний правочин поширюються визначені ст. 203 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, однією з умов чинності правочину є дотримання вимог закону про те, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У звязку з цим не усвідомлення особою в момент вчинення правочину значення своїх дій та (або)відсутність можливості керувати ними свідчить про недоліки у формуванні волі даної особи, у звязку з чим можуть бути визнані судом недійсними за позовом цієї особи (ст. 225 ЦК України).

Таким чином, для визнання правочину таким, що має дефекти волі і волевиявлення, та є недійсним, необхідно встановити наявність хоча б одного з двох факторів, які мали місце в момент вчинення правочину, а саме: дієздатна фізична особа не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними.

Київським міським центром судово-психіатричної експертизи було проведено судову документально-психіатричну експертизу,за наслідками якої встановлено, що у січні 2002 р. ОСОБА_1 мав порушення психічної діяльності, які суттєво впливали на його можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними (актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 551 від 02.06.2011 р.).

З огляду на викладене, суд вважає доведеним позивачем не усвідомлення ним своїх дій в момент вчинення правочину у вигляді заяви 22.01.2002 р. про вихід зі складу учасників Товариства та передачу його частки у статутному фонді 60 % у розмірі 30 % ОСОБА_2, у розмірі 30 % ОСОБА_3.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьої, пятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, наявні недоліки (дефекти) у формуванні внутрішньої волі позивача є підставою недійсності правочину, оформленого у вигляді заяви 22.01.2002 р. про вихід зі складу учасників Товариства та передачу його частки у статутному фонді 60 % у розмірі 30 % ОСОБА_2, у розмірі 30 % ОСОБА_3.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки, як зазначено вище, підставою для прийняття 22.01.2002 р. загальними зборами Товариства рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників та перерозподіл часток була заява, яка, в силу недійсності, не є підставою для виникнення, зміни та припинення цивільних права та обовязків, відсутній факт волевиявлення позивача, що є необхідною умовою, відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 148 ЦК України, для виключення зі складу учасників та перерозподіл його частки.

Вищевикладене свідчить про невідповідність закону рішень зборів учасників Товариства від 22.01.2002 р. (протокол №17), та обґрунтованість вимоги позивача щодо їх недійсності.

Наслідком недійсності рішення зборів учасників є недійсність зміни та доповнення до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», які ними затверджені.

Станом на 2002 рік до установчими документа товариства з обмеженою відповідальністю були установчий договір і статуту (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»і редакції до 27.04.2007 р.).

На виконання приписів ст. 7 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягали державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як учасниками Товариства, було укладено договір про подальшу діяльність Товариства від 19.06.2002 р., який зареєстровано Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.08.2002 р. за № 0089-685.

Крім того, 15.11.2004 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як учасниками Товариства були проведені збори учасників, на яких були прийняті рішення про збільшення статутного фонду Товариства на суму 60000 грн. та про затвердження нової редакції статуту Товариства.

22.11.2004 р. державним реєстратором проведено державну реєстрацію нової редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», яка була затверджена рішенням зборів учасників 15.11.2004 р..

У той же час, правовим наслідком недійсності рішення зборів учасників Товариства від 22.01.2002 р. (протокол №17) є не набуття ОСОБА_3 статусу учасника Товариства, що, в свою чергу свідчить про те, що договір про подальшу діяльність Товариства від 19.06.2002 р. укладено та рішення від 15.11.2004 р. прийнято не правомочним складом учасників Товариства.

З огляд на це, вимоги про визнання недійсними договору про подальшу діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», які оформлені протоколом № 25 від 15.11.2004 р., нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», яка затвердження рішеннями зборів учасників від 15.11.2004 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Виключний перелік справ, підвідомчий господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, яка носить імперативний характер. Зокрема, ними, є: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні недійсними господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів передбачено ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15.05.2003, № 755-IV.

Даною нормою передбачено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Згідно з ч. 13 ст. 29, ч. 1-5 ст.25, ч. 2-3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»функції щодо реєстрації змін до установчих документів здійснює державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень

Таким чином, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи є похідною дією від постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, і полягає у внесенні державним реєстратором, як субєктом владних повноважень, до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, на даний час права позивача щодо скасування державної реєстрації змін та доповнень до статуту Товариства, затверджених зборами 22.01.2002, договору про подальшу діяльність Товариства від 19.06.2002 р. та нової редакції статуту Товариства, затвердженої загальними зборами 15.11.2004 р., є не порушеними та відповідачами за вказаними вимогами не є Товариство чи його учасники.

Також позивач просить визначити розмір часток учасників Товариства, а саме: ОСОБА_1 60 % статутного капіталу, ОСОБА_2 40 % статутного капіталу.

Підставою для набуття права на частку у статутному капіталі Товариства є рішення Товариства про розподіл часток.

Фактично зазначена вимога позивача є вимогою про прийняття судом на себе повноважень органу управління Товариства щодо розподілу часток у статутному капіталі учаснику.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо прийняття рішень, які відповідно до закону належать до компетенції інших органів, суд, як орган державної влади, зобовязаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів у рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним правочин у формі заяви від 22.01.2002 р. про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»та передачу частки у статутному фонді 60 % ОСОБА_2 у розмірі 30 % та ОСОБА_3 у розмірі 30 %.

Визнати недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21» від 22.01.2002 р., оформлені протоколом № 17 від 22.01.2002 р..

Визнати недійсними зміни та доповнення до редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», затверджені загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»від 22.01.2002 р., зареєстровані Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.08.2002 р. за № 0089-685.

Визнати недійсним договір про подальшу діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»від 19.06.2002 р., зареєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.08.2002 р. за № 0089-685.

Визнати недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»від 15.11.2004 р., оформлені протоколом № 25 від 15.11.2004 р..

Визнати недійсною нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21», затверджену рішеннями загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21»від 15.11.2004 р., зареєстровану державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації 22.11.2004 р..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес 21» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 36, код 16304021) на користь ОСОБА_1 (04053, АДРЕСА_1) 28,33 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_2 (04053, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (04053, АДРЕСА_1) 28,33 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_3 (01135, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (04053, АДРЕСА_1) 28,33 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 18.11. 2011 р..