Ухвала суду № 19317985, 18.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.11.11№ 05-5- 39 / 13634 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Солларіс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 16.11.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон).

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/5656-29476 від 28.10.2011 р.):

ОдержувачГУ ДКУ у м. Києві

ЄДРПОУ24262621

Банк одержувачаГУ ДКУ у м. Києві

МФО820019

Рахунок31210206700001

Код платежу22030001

Символ звітності банку206

Призначення платежуСудовий збір за подання заяви про...(зазначити найменування, документа, дії) в Господарський суд м. Києва У якості доказу на підтведження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі позивачем додана до позовної заяви квитанція № PN146 від 16.11.2011 р. Відповідно до ст. 2 Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці які звертаються до суду.

За квитанцією № PN146 від 16.11.2011 р. платником судового збору в сумі 941,00 грн. зазначена фізична особа - ОСОБА_1, а не позивач (ТОВ "Солларс Україна") по справі.

Крім того, у призначенні платежу вищенаведеної квитанції зазначено про "переказ готівки в опалату за судовий збір за подачу позовної заяви в господарський суд м. Києва ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 код платежа 22030001", а отже не за подання позовної заяви ТОВ "Солларс Україна" (ідентифікаційний код 35569793, також, у наведеній квитанції не зазначено символ звітності банку - 206.

Таким чином, сплата судового збору за квитанцією № PN146 від 16.11.2011 р. не визнається судом в якості виконання позивачем вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, оскільки наведена квитанція фактично є платіжним документом фізичної особи ОСОБА_1, докази протилежного суду не надані.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У тексті позовної заяви у якості поштової адреси відповідача позивачем зазначена наступна адреса: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50, а в якості поштової адреси відповідача - м. Київ, Залізничне шосе, 47.

Згідно фіскального чеку № 5910 від 16.11.2011 р. та опису вкладення у цінний лист № 0103230322213 позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу тільки за поштовою адресою відповідача, тоді як докази направлення позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача фактично до позовної заяви не додані.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ із зазначенням його місцезнаходження, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 5910 від 16.11.2011 р. з описом вкладення у цінний лист № 0103230322213 в якості підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суду міста Києва, позивачу слід звернути увагу на приписи статті 34 ГПК України стосовно належності та допустимості доказів, з огляду на залучення до позовної заяви додатку 1 (відгуки) до позову ТОВ "Солларіс Україна", які фактично у тексті позовної заяви позивач називає "відгуками невідомих осіб".

Керуючись п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега