Рішення № 19316449, 08.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2011Справа №5002-22/270.1-2011 За позовом ПАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача Державної житлово експлуатаційної організації «Кореїз», м. Ялта, смт Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; м. Ялта, смт Кореїз, вул. Маяковського, 16

про стягнення 32355,65 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 22.04.2011 року

від відповідача ОСОБА_2, представник, дов від 05.10.2011 року

Обставини справи:

Позивач ПАТ «Крименерго» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» про стягнення суми боргу в розмірі 27747,01 грн., 3% річних в розмірі 1140,28 грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 3468,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.03.2009р. та 13.07.2009р. представниками позивача проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією Державною житлово-експлуатаційною організацією «Кореїз» на обєктах, що знаходиться за адресою: смт Кореїз, вул. Южна, 56 та вул. Южна, 26. За результатами перевірок складені акти про порушення ПКЕЕ, що виразилось в без обліковому та безоплатному споживанні електричної енергії. На підставі актів складений протокол і здійснений перерахунок спожитої, але неврахованої та несплаченої відповідачем електроенергії. За наслідками перерахунку відповідачеві виставлені рахунки на суму 7522,03 грн. та 20224,98 грн., які, в свою чергу, не були сплачені відповідачем.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 01.03.2011 року у справі № 5002-1/270-2011 позов задоволено, стягнуто з Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» на користь ВАТ «Крименерго» заборгованість в сумі 27747,01 грн., 3% річних в сумі 1140,28 грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 3468,36 грн., державне мито в сумі 323,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

21.03.2011 року господарським судом у справі № 5002-1/270-2011 видані накази на примусове виконання рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року у справі № 5002-1/270-2011 апеляційну скаргу Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року у справі № 5002-1/270-2011 скасовано частково. Викладено резолютивну частину у наступній редакції: Позов задовольнити частково. Стягнути з Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз» на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго» збитків у розмірі 20 224,98 грн. та державного мита у розмірі 202,25 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено. Господарському суду Автономної республіки Крим доручено видати наказ.

14.07.2011 року господарським судом АР Крим виданий наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2011 року у справі № 5002-1/270-2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Крименерго» задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.11 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.11 у справі №5002-1/270-2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Відповідно до протоколу розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду АР Крим справу № 5002-1/270-2011 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Каініченко А.А. із привласненням справі № 5002-22/270.1-2011.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.10.2011 року у справі № 5002-22/270.1-2011 справу № 5002-22/270.1-2011 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А., справу призначено до розгляду.

08.112011 року до суду надійшли письмові пояснення позивача по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

29.10.1996 року між позивачем (енергопостачальна організація) та Державною житлово-експлуатаційною організацією «Кореїз» (споживач) укладений договір на користування електричною енергією № 484 (а. с. 9-10).

Предметом вказаного договору є зобов'язання постачальника поставляти електричну енергію. В свою чергу, споживач зобов'язаний оплатити постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно умов вказаного договору сторони зобов'язались користуватись його положеннями, Правилами користування електричною енергією та іншими директивними документами, що регламентують питання користування електричною енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442.

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (абзац 2 пункту 1.1 Правил користування електричною енергією).

Так, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 275 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Отже, чинним законодавством України передбачено обов'язкове укладення договору на поставку електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, 16.03.2009 року та 13.07.2009 року представниками енергопостачальної організації проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією Державною житлово-експлуатаційною організацією «Кореїз»на об'єктах, що розташовані за адресою: смт. Кореїз, вул. Южна, 56 та вул. Южна, 26.

За результатами перевірки складені акти № 6131/2542 та № 106025/2613 (а. с. 11,16).

Згідно з актом №6131/2542 від 16.03.2009 року були оглянуті наступні об'єкти - місця загального користування та ліфт житлового будинку за адресою - смт. Корєїз, вул. Южна, буд. 56 (а. с. 64).

Відповідно до вказаного акту перевірки споживач споживає електричну енергію без розрахункового пристрою.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією (тут і далі - в редакції на момент проведення перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Як вбачається з пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (в редакції станом на момент здійснення розрахунку) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656.

Комісією Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на засіданні 21.07.2009 року та 27.07.2009 року щодо розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією № 6131/2542 №106025/2613 складені протоколи і проведені перерозрахунки спожитої відповідачем електричної енергії, недонарахованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, на загальну суму 7522,03 грн. та 20 224,98 грн. (а. с. 14, 19).

Вищевказані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як вказувалось раніше, 06.03.09 та 13.07.09 представниками енергопостачальної організації проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією Державною житлово-експлуатаційною організацією «Кореїз» на об'єктах, що розташовані за адресою: смт. Кореїз, вул. Южна, 56 та вул. Южна, 26. За результатами перевірки складені акти № 6131/2542 та № 106025/2613. Згідно з актом №6131/2542 від 16.03.09 оглянуті наступні обєкти - місця загального користування та ліфт житлового будинку за адресою - смт. Кореїз, вул. Южна, буд. 56.Відповідно до актів перевірки, споживач споживає електричну енергію без розрахункового пристрою.

Але, згідно довідки БТІ встановлено, що в будинку № 56 по вул. Южна смт. Корєїз ліфт відсутній, даний будинок двоповерховий.

Однак, суд зауважує, що згідно додатків до договору, листів, актів, складеними за участю відповідача, або навіть ним одноособово, вбачається факт установки лічильника на ліфт.

Так, слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 п. 3.1.5. договору відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб покладається на організацію, в приміщенні якої вони встановлені.

Проте, відповідач порушив умови договору і ПКЕЕ, що виразилося в наступному. Представниками Ялтинського МЕМ ВАТ «Крименерго», в присутності представника відповідача - майстра Любченко В.В., 16.03.2009 року проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією, МЗК (місць загального користування) і ліфтів, розташованого в будинку № 56 по вул. Южна смт Кореїз. Під час перевірки були виявлені порушення ПКЕЕ, що виразилося в споживанні електроенергії без розрахункового електролічильника. Електроенергія споживається, але не враховується приладами обліку і не оплачується.

Відповідно до п.6.41. ПКЕЕ, за даним фактом 16.03.2009 року відповідно до ПКЕЕ у присутності представника відповідача складений Акт № 6131 про порушення ПКЕЕ. Представник відповідача від підпису акта відмовився, заперечень і зауважень в акті не відобразив. Копія акта була вручена представнику відповідача

Комісією ПАТ «Крименерго», з розгляду актів про порушення, в кількості трьох представників був розглянутий акт № 6131 про порушення ПКЕЕ. На підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої Постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 року розрахована вартість спожитої недоврахованої електричної енергії, яка склала суму в розмірі 7522,03 грн. Вартість спожитої недорахованої електроенергії включена в рахунок № 484/5 від 10.09.2009 року, який супровідним листом вих. № 2629 від 30.07.2009 року разом з копією протоколу № 3803 від 27.07.2009 року та додатком до нього спрямований відповідачу, отриманий представником відповідача 04.08.2010 року, повторно рахунок спрямований відповідачу за вих. № 3905 від 10.09.2009 року, отриманий представником відповідача 18.09.2009 року.

Згідно з п. 6.43. ПКЕЕ споживач повинен оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до пункту 3.2.11 договору, абонент зобов'язаний повідомляти протягом 10 днів в енергопостачальну організацію про зміну банківських реквізитів, найменування, відомчої приналежності і т.п.

Згідно додатку № 3 до договору п.39 внесений об'єкт по вул. Южна № 56 МЗК електролічильник № 419297 та п.40 внесений об'єкт вул. Южна, 56 ліфт електричний лічильник № 338640.

Двостороннім Актом від 14.07.1998 року зафіксований факт крадіжки лічильників у жовтні 1997 року, серед яких є лічильники «ліфт електричний лічильник № 338640» та «МЗК електричний лічильник № 419297». Відсутність вищевказаних лічильників підтверджено довідкою про викрадені лічильниках наданої самим відповідачем.

Щодо доводів Відповідача про те, що в домоволодінні за адресою смт Кореїз, вул. Южна, 56 відсутній ліфт, слід зауважити наступне.

Перевірка ПКЕЕ 16.03.2009 року МЗК і ліфта в будинку № 56 по вул. Южна смт Кореїз проводилася у присутності представника відповідача майстра - енергетика Любченко В. В.

Представник відповідача від підпису акта про порушення ПКЕЕ № 6131 відмовився, але заперечень і зауважень в акті не відобразив Після складання акта про порушення ПКЕЕ в присутності представника відповідача складено акт - наряд № 190 від 16.03.2009 року та акт вимога № 33 від 16.03.2009 року на об'єкти МЗК та ліфт, розташовані в будинку 56 по вул. Южна, 56 смт Кореїз. Вказані документи вручені представнику відповідача, зі змістом документів представник відповідача ознайомлений, про що свідчить підпис майстра-енергетика Любченко В.В.

Крім вищевикладеного, наявність ліфта підтверджено наступними документами: заявою відповідача № 602 від 29.11.1996 року про внесення змін до договору та включення об'єктів, в тому числі і по вул. Южна, 56 електролічильника № 419297 МЗК та ліфт електролічильник № 338640; додатком № 3 до договору, де п.39 внесений об'єкт вул. Южна, № 56 МЗК електролічильник № 419297 та п.40 внесений об'єкт вул. Южна, 56 ліфт електричний лічильник № 338640; двостороннім Актом від 14.07.1998 року щодо факту крадіжки лічильників у жовтні 1997 року, у числі яких є лічильники «ліфт електричний лічильник № 338640» та «МЗК електричний лічильник № 419297»; довідкою відповідача № 750 від 06.10.1997 року про викрадені лічильники; даними показників електролічильників, у переліку яких п. 35, 36 так само є лічильник «ліфт електричний лічильник № 338640» та «МЗК електричний лічильник № 419297».

Отже, при внесенні змін до нумерації будинків, які знаходяться на балансі відповідача, останній повинен був своєчасно повідомити позивача про такі зміни.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 27747,01 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1140,28 грн. та витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 3468,36 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно посилань позивача на позицію суду апеляційної інстанції відображену у постанові від 14.06.2011, щодо неможливості нарахування 3% та індексу інфляції у звязку з тим, визначені позивачем суми відносяться до оперативно-господарських санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно статті 236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Аналіз приблизного переліку оперативно-господарських санкцій, порядку та підстав їх застосування дозволяє визначити оперативно-господарські санкції як такі, що передбачені законом або угодою сторін заходи юридичного випливу на боржника, що порушив договірне зобовязання, застосування яких полягає у вчиненні кредитором односторонніх дій щодо зміни або припинення договірного зобовязання у звязку з його порушенням.

Враховуючи викладене, суд виходить з того, що суми, яки вимагає стягнути ПАТ «Крименерго» не є оперативно-господарською санкцією, а лише відображають вартість електричної енергії. В даному випадку оперативно-господарською санкцією є односторонні юридичні дії ПАТ «Крименерго» щодо застосування особливого порядку визначення обсягу електричної енергії, спожитої відповідачем, а саме: за допомогою спеціальних розрахункових формул, передбачених в Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

За вказаних обставин відсутні перешкоди для застосування до грошового зобовязання відповідача, яке виникло внаслідок застосування оперативно-господарської санкції положень статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державної житлово експлуатаційної організації «Кореїз» (м. Ялта, смт Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; м. Ялта, смт Кореїз, вул. Маяковського, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 05450896) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) суму, нараховану за актом № 6131 у розмірі 7522,03 грн., суму, нараховану за актом № 106025 у розмірі 20224,98 грн., всього 27747,01 грн.

3.Стягнути з Державної житлово експлуатаційної організації «Кореїз» (м. Ялта, смт Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; м. Ялта, смт Кореїз, вул. Маяковського, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 05450896) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 3% річних в розмірі 1140,28 грн. та витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 3468,36 грн.

4.Стягнути з Державної житлово експлуатаційної організації «Кореїз» (м. Ялта, смт Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; м. Ялта, смт Кореїз, вул. Маяковського, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 05450896) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 323,55 грн. державного мита.

5.Стягнути з Державної житлово експлуатаційної організації «Кореїз» (м. Ялта, смт Кореїз, вул. Парковий спуск, 8; м. Ялта, смт Кореїз, вул. Маяковського, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 05450896) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.