Ухвала суду № 19316304, 10.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

10.11.2011Справа №5002-32/5768-2010 Заскаргою - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (97200, АР Крим, смт. Совєтське, вул. Чорноморська, 17, ідентифікаційний код 32672606).

До Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського районного управління юстиції (97100, АР Крим, смт. Нижньогірський, пер. Гагаріна, 4).

Зацікавлена особа Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; 65025, м. Одеса, Комінтернівський район, 19 км Старокиївського шосе, 52, ідентифікаційний код 13980201).

Скарга на дії ВДВС

Суддя Барсукова А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від скаржника ОСОБА_1., довіреність б/н від 12.09.2011р. у справі.

Від органу ВДВС Тарасова І.Г., посвідчення № 968

Від зацікавленої особи - не зявився.

Обставин справи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» звернулось до суду зі скаргою на дії органу ВДВС та просить визнати дії начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Тарасової І.Г. противоправними, скасувати постанову начальника Нижньогірського РУЮ Тарасової І.Г. від 20.09.2011 р. про внесення змін у постанову про відкриття виконавчого провадження № 28646449 від 13.09.2011р., визнати дії заступника начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Трипачкіної О.С. противоправними, скасувати постанову заступника начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Трипачкіної О.С. від 22.09.2011р. про стягнення з СТОВ «Альянс» виконавчого збору у розмірі 80399,13 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 26.01.2011р. позов був задоволений в повному обсязі. Не погодившись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Розглянувши дану скаргу, Севастопольський апеляційний господарський суд 10 травня 2011 року ухвалив постанову, згідно якої апеляційна скарга була залишена без задоволення, рішення господарського суду АР Крим без змін.

02 червня 2011 року господарським судом АР Крим був виданий наказ та 13 вересня 2011 року було відкрите виконавче провадження.

Проте, 27 жовтня 2011 року від боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» на адресу господарського суду надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби, в якій він просить скасувати постанову про внесення змін у постанову про відкриття виконавчого провадження та у постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 80399,13 грн.

Відповідно до статті 121 -2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.10.2011р. скарга прийнята до розгляду.

В пункті 8 розяснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невідємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служи. До того ж розгляд зазначених скарг, як правило, потребує дослідження судом матеріалів тих справ, в звязку з виконанням судових рішень в яких і подано відповідну скаргу. Отже, подання скарги на дії ДВС з виконання двох наказів по різним господарським справам, істотно ускладнюють розгляд скарги.

Як вбачається з матеріалів скарги, 18.10.2001р. в адресу скаржника направлено Постанову начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Тарасової І.Г. від 29.09.2011р. про внесення змін в постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2011р., якою внесено зміни у пункт 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 125 т.2)

Вказаною постановою внесено зміни, зокрема, й в пункт 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження , шляхом викладення її наступним чином: У випадку невиконання рішення у вказаний строк виконати його у примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору розміром 80399, 13 грн. та витрат, повязаних із проведенням виконавчих дій.»

Пунктом 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Приписи статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» твердять про те, що Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Так, пунктом 3 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Проте, як вбачається із самої Постанови про внесення змін, яка винесена начальником ВДВС Нижньогірського РУЮ саме на підставі статті 83 вищезгаданого Закону, цією постановою не тільки внесені виправлення граматичних чи арифметичних помилок, протей зазначено, що була невірно застосована стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» .

Таким чином, при встановленні начальником невірного застосування державним виконавцем норм Закону, слід було б застосувати приписи пункту 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Змінюючи в Постанові про відкриття виконавчого провадження резолютивну частину рішення, начальник ВДВС перекваліфікував виконавче провадження, що в подальшому призвело до застосування іншого нарахування виконавчого збору, що не може бути підведене під поняття усунення описок.

Таким чином, при винесенні зазначеної постанови, Начальник фактично не усунув описки, як на те посилався в самій постанові, а застосував нові норми права, у звязку із чим змінена сума виконавчого збору. З постанови вбачається, що змінення суми виконавчого збору виникло саме через застосування іншої правової норми, а не через арифметичну помилку, усунути яку можливо б було винесенням такої Постанови, як то мало місце в рамках виконавчого провадження, що розглядається судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що винесена Начальником ВДВС Нижньогірського РУЮ І.Г. Тарасовою Постанова від 20.09.2011р. про внесення змін, прийнята в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» .

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Приписи статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлене, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Отже оскільки суд дійшов висновку про незаконність винесення Постанови від 20.09.2011р. в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 80399, 13 грн. та витрат, повязаних із проведенням виконавчих дій, на даний момент Постанова про відкриття виконавчого провадження залишається дійсною в первозданному вигляді, тобто із пунктом 3 резолютивної її частини, в якому зазначено, що у разі невиконання рішення у встановлений строк виконати його в примусовому порядку із стягненням з боржника штрафу, виконавчого збору в розмірі 1360, 00 грн. та витрат, повязаних із провадженням виконавчих дій.

Таким чином, нарахування виконавчого збору в розмірі 80399, 13 грн. на даний час, коли діє Постанова про відкриття виконавчого провадження в першопочатковому вигляді, є необґрунтованим.

А отже, з огляду на викладене, Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 22.09.2011р. підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» задовольнити.

2.Визнати дії начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Тарасової І.Г. , які виявились у винесенні постанови від 20.09.2011р. про внесення змін в Постанову про відкриття виконавчого провадження № 28646949 від 13.09.211р. .

3.Скасувати постанову начальника Нижньогірського РУЮ Тарасової І.Г. від 20.09.2011 р. про внесення змін у постанову про відкриття виконавчого провадження № 28646449 від 13.09.2011р.

4.Визнати дії заступника начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Трипачкіної О.С.з винесення Постанови від 22.09.2011р. про стягнення з СТОВ «Альянс» виконавчого збору у розмірі 80399,13 грн. противоправними.

5.Скасувати постанову заступника начальника ВДВС Нижньогірського РУЮ Трипачкіної О.С. від 22.09.2011р. про стягнення з СТОВ «Альянс» виконавчого збору у розмірі 80399,13 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.