Рішення № 19316229, 08.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2011Справа №5002-24/4019-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (49021, м.Дніпропетровськ, вул.Берегова, 135)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 3 300,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю № 39 від 30.09.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 12.05.2000р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 300,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 01.06.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди № 1170/09.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу в тимчасове платне користування холодильник побутовий електричний «SEG-395» вартістю 3300,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.06.2009р.

Холодильне обладнання встановлене за адресою: смт.Малий Маяк, с.Утес.

20.06.2011р. позивач здійснив перевірку наявності обладнання на місті його встановлення та виявив його відсутність, про що складений акт про втрату орендованого обладнання.

Відповідач від підписання акту відмовився.

Претензія позивача від 20.06.2011р. № 28 про відшкодування збитків у розмірі вартості холодильника залишена відповідачем без відповіді.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, спричинені втратою орендованого холодильника у розмірі 3300,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.06.2009 р. між позивачем по справі ( орендар ) та відповідачем по справі (суборендар ) було укладено договір суборенди №1170/09 ( а. с. 8 10 ).

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору він набірає чинності 01.06.2009 р. і діє на протязі 3 х місяців.

У випадку, якщо за 10 днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить у письмовій вигляді про намір припинити його дію або змінити його умови, цей договір є продовженим ( пролонгованим ) на наступні 3 місяці, при цьому укладенні додаткової угоди про продовження строку дії договору не потрібно. Кількість таких продовжень ( автоматичних пролонгацій ) договору не обмежено.

Суду не було надано доказів того, що якась зі сторін за вказаним договором заявляла в письмовому вигляді про намір припинити його дію або змінити його умови. Також суду не було надано доказів того, що вказаний договір скасований або визнаний недійсним у встановленому Законом порядку.

При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що вказаний договір суборенди діє і даний час.

Представник позивача підтвердив в судовому засіданні, що договір суборенди № 1170/09 від 01.06.2009р. є чинним на час розгляду справи.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування наступне холодільне обладнання, а саме: холодильник елктричний SEG 395 вартістю 3300 грн.

Обладнання повинно бути встановлено у місці, узгодженому з орендарем, яке доступно для огляду покупцями товарів, із дотриманням правил встановлення і експлуатації обладнання, що зазначені в інструкції з експлуатації. Місце встановлення обладнання зазначено у план - схемі, яка міститься в акті приймання передачі.

Відповідно до п. 2 вказаного договору обладнання повинно бути передано орендарем і прийнято суборендарем на протязі 7 ми днів з моменту підписання цього договору. Вступ суборендоря у володіння і користування обладнанням настає одночасно із підписанням сторонами акту приймання передачі вказаного обладнання.

У виконання вищевкзаних умов позивач передав відповідачу в суборенду передбачене вказаним договором обладнання - холодильник електричний SEG 395 вартістю 3300 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі обладнання від 01.06.2009 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 11 ).

Також у вказаному акті приймання передачі було зазначено, що обладнання було встановлено за адресою: с.м.т. Малий маяк, Утьос, елінги. Також у вказаному акті приймання передачі була зазначена план схема встановлення обладнання та позначено місце його встановлення.

Відповідно до п. 5.1.4 вказаного договору суборендар зобовязався, зокрема, берегти обладнання, запобігаючи його втраті або пошкодженню.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем не було дотримано умови вищевкзаного договору щодо збереження переданого в суборенду холодильного обладнання, що підтверджується відповідним актом. При цьому відповідач відмовляється відшкодовувати позивачу спричинені збитки у розмірі вартості втраченого холодильного обладнання.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 4.1.1 вказаного договору орендар має право, зокрема, контролювати наявність, стан, цільове використання та ефективність використання обладнання, переданого в суборенду для чого він має право в робочий час входити до приміщень, в яких встановлено обладнання.

З урахуванням вказаної норми представниками позивача по справі було перевірено наявність у відповідача переданого в суборенду за договором №1170/09 від 01.06.2009 р. холодильного обладнання. В ході проведення вказаної перевірки представниками позивача було встановлено, що в місці установки орендоване обладнання відсутнє. При цьому представники відповідача відсутність обладнання в місці його установки нічим не пояснили, від підпису вказаного акту відмовилися. ( а. с. 12 ).

Вказаний акт був підписаний представниками позивача по справі.

Відповідно до п. 6.2.3 вищевкзаного договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що факт втрати обладнання підтверджується відповідним актом, складеним представником орендаря за участю суборендаря ( чи його представника ). У випадку відмови суборендаря ( чи його представника ) від підписання акту, акт складається в односторонньому порядку і суборендар не має права його оскаржувати.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що вищевказаний акт про втрату орендованого обладнання від 20.06.2011 р. складений належним чином та підтверджує факт втрати обладнання, переданого відповідачу по справі в суборенду.

Відповідно до п. 5.1.14 вищевкзаного договору субюоренди зазначено, що суборендар зобовязався, зокрема, відшкодувати орендарю збитки у випалку втрати або пошкодження обладнання.

Відповідно до 6.1 вказаного договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором у розмірі спричинених збитків.

Відповідно до п. 6.2.1 вказаного договору суборендар зобовязався відшкодувати орендарю збитки у наступному розмірі, зокрема, у випадку втрати обладнання - у розмірі вартості аналогічного обладнання, виходячи з ринкової відпускної ціни, що діє на моент добровільного відшкодування збитків суборендарем, а якщо добровільне відшкодування не здійснено, то діючої на момент подання позову.

При цьому під втратою обладнання слід розуміти факт відсутності обладнання в місці його встановлення в торгівельній точці.

Як вже вказувалося вище, факт відсутності переданого в суборенду обладнання підтверджується актом про втрату орендованого обладнання від 20.06.2011 р., який складений належним чином та є належним доказом порушення відповідачем взятого на себе господарського зобовязання, яке в свою чергу привело до сприченення позивачу збитків на суму 3300 грн., тобто у розмірі втраченого майна.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 28 від 20.06.2011 р. про повернення холодильного обладнання або сплату збитків на суму 3300 грн. на протязі трьох днів з дня отримання цієї претензії. ( а. с. 31 ).

Вказана претензія була направлена відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом ( а. с. 35 ).

Однак відповідачем вказана вимога виконана не була.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що позивач при зверненні до суду з вказаним позовом сплатив витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. на невірний бюджетний рахунок, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №081514 від 17.08.2011 р.

В звязку з вказаним суд зобовязав позивача надати докази оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на належні рахунки.

У виконання вказаної вимоги суду позивачем було представлено квітанцію №21 від 01.11.2011 р., яка свідчить про сплату позивачем витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. на вірний бюджетний рахунок.

При таких обставинах суд дійшов висновку повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на користь позивача витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., що були сплачені на підставі платіжнього доручення №081514 від 17.08.2011 р.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.11.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд", (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, ЄДРПОУ 30502509 ) збитки у розмірі 3300,00 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

3.Повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд", (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, ЄДРПОУ 30502509 ) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., сплачене на підставі платіжнього доручення № 081514 від 17.08.2011 р.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.