Рішення № 19294419, 20.01.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-116/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"20" січня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача Лупової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором в якому вказував, що 21 серпня 2006 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11031059000, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредитні кошти в сумі 53 358 швейцарських франків (що в еквіваленті становило 218 080,66 грн.) з кінцевим терміном повернення 19 серпня 2013 року, а остання зобовязалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів згідно узгодженого сторонами графіку, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 8,2 % річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та стягувати з боржника неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування пені.

В подальшому додатковою угодою від 03 лютого 2009 року сторони змінили схему та строки погашення кредиту.

В забезпечення виконання кредитного договору в день його укладення сторонами було укладено також договір застави транспортного засобу, за яким позичальник передала банку в заставу належний їй на праві власності автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель-С180, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В звязку з внесенням змін до кредитного договору 03 лютого 2009 року було внесено зміни й в договір застави.

Також згідно укладених договорів поруки від 21 серпня 2006 року та від 06 лютого 2009 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поручилися за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з нею в солідарному порядку за порушення останньою умов кредитного договору.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним виконувала не належним чином, в звязку з чим станом на 15 жовтня 2010 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 40 772,40 швейцарських франків, що еквівалентно 339684,72 грн., в тому числі:

- заборгованість за простроченим кредитом 35662,45 швейцарських франків, що еквівалентно 297112,47 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом 4039,72 швейцарських франків, що еквівалентно 33655,88 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 1 070,23 швейцарських франків, що еквівалентно 8916,37 грн.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, а також всіх сплачених ним судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача Лупова В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснивши, що позивач має відповідну ліцензію та дозвіл на видачу валютних кредитів.

На підставі кредитного договору №11031059000 від 21 серпня 2006 року ОСОБА_2 отримала від АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») на строк до 19 серпня 2013 року (після внесення змін до 19 серпня 2015 року) 53 358 швейцарських франків під 8,2 % річних.

За вчасне та повне виконання позичальником зобовязань за кредитним договором 21 серпня 2006 року поручився ОСОБА_3 та 06 лютого 2009 року ОСОБА_4

В подальшому зі згоди відповідачів банк встановив підвищену процентну ставку на прострочену суму кредиту в розмірі 16,4 % річних.

Оскільки відповідачі з лютого 2009 року ухиляються від виконання зобовязання, на попередження банку не реагують, а тому представник просив про повне задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 21 серпня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «УкрСиббанк») уклав з ОСОБА_2 в письмовій формі кредитний договір № 11031059000 в якому сторони узгодили всі його умови.

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобовязався видати, а в подальшому - надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 53358 швейцарських франків на строк до 19 серпня 2013 року.

Зі своєї сторони позичальник зобовязалася щомісячно частинами повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 8,2 % річних відповідно до узгодженого сторонами графіку.

Згідно кредитного договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата нею банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування пені, а також право банку вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

В подальшому додатковою угодою від 03 лютого 2009 року сторони змінили схему та строки погашення кредиту, визначивши кінцевим строком повернення кредиту 19 серпня 2015 року.

В забезпечення виконання кредитного договору в день його укладення сторонами було укладено договір застави транспортного засобу, за яким позичальник передала банку в заставу належний їй на праві власності автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель-С180, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В звязку з внесенням змін до кредитного договору 03 лютого 2009 року було внесено зміни й в договір застави.

Згідно укладеного договору поруки від 21 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_3 поручився за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з нею в солідарному порядку за порушення останньою умов кредитного договору.

З 12 березня 2008 року банк встановив підвищену процентну ставку на прострочену суму кредиту в розмірі 16,4 % річних про що належним чином повідомив позичальника та в разі незгоди запропонував останній висловити свої заперечення.

Підвищення відбулося в звязку з порушенням позичальником кредитної дисципліни і така підстава передбачена п. 9.2 кредитного договору.

Незважаючи на те, що банк не в повній мірі виконав порядок узгодження підвищення ставки з позичальником, передбачений п. 9.2 кредитного договору, однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 не висловила в передбачений строк своєї незгоди та протягом тривалого часу виконувала зобовязання виходячи з нової ставки, тобто фактично прийняла нові умови.

06 лютого 2009 року банк додатково уклав з ОСОБА_4 договір поруки за яким останній також поручився за вчасне та повне виконання зобовязань з боку позичальника, взявши на себе зобовязання відповідати з нею в повному обсязі та в солідарному порядку за порушення останньою умов кредитного договору.

Таким чином ОСОБА_4 поручився за належне виконання позичальником зобовязань за кредитним договором (зі змінами) з врахуванням підвищеної ставки, виходячи з цих зобовязань й несе солідарну відповідальність.

Разом з тим в договорі поруки (п. 2.1) підтвердив свою згоду на подальше здійснення будь-яких змін до кредитного договору без підписання ним будь-яких додаткових угод.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним про що банк належним чином повідомив відповідачів.

В звязку з цим станом на 15 жовтня 2010 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 40 772,40 швейцарських франків (що з врахуванням курсу валют станом на 15 жовтня 2010 року 833,1241 грн. за 100 швейцарських франків) еквівалентно 339684,69 грн., в тому числі:

- заборгованість за строковим та простроченим кредитом 35662,45 швейцарських франків, що еквівалентно 297112,47 грн.;

- заборгованість за строковими та простроченими процентами за користування кредитом 4039,72 швейцарських франків, що еквівалентно 33655,88 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 1 070,23 швейцарських франків, що еквівалентно 8916,33 грн.., а тому вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню в національній валюті України з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку.

В силу ст. 88 ЦПК України з цих відповідачів в рівних частках на користь позивача також слід стягнути понесені останнім судові витрати.

Що стосується вимог банку до поручителя ОСОБА_3, то суд виходить з того, що згідно укладеного з ним 21 серпня 2006 року договору поруки останній поручився за позичальника щодо отриманого нею кредиту в розмірі 53358 швейцарських франків під 8,2% річних зі строком повернення до 19 серпня 2013 року.

Зміни до цього договору не вносилися.

З 12 березня 2008 року банк зі згоди позичальника встановив підвищену процентну ставку на прострочену суму кредиту в розмірі 16,4 %, однак про цю обставину поручителя особисто не повідомляв.

Ця обставина не заперечувалося представником позивача та в матеріалах справи щодо такого повідомлення відсутні відповідні письмові докази.

Однак відповідно до п. 2.1 договору поруки від 21 серпня 2006 року кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під згодою розуміється як візування змін в кредитний договір поручителем так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т.д.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином враховуючи вказані обставини, а саме зміну сторонами кредитного договору зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності та враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України суд не вбачає підстав для задоволення позову до цього відповідача.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за кредитним договором 11031059000 від 21 серпня 2006 року, що утворилася станом на 15 жовтня 2010 року в розмірі 339 684 (триста тридцять девять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 69 копійок, що в еквіваленті складає 40772 (сорок тисяч сімсот сімдесят два) швейцарських франка 40 сантимів, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень судових витрат, по 910 (девятсот десять) гривень з кожного, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750).

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовими заявами відповідачів, які можуть бути подані протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Вуїв