Рішення № 19283317, 11.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/39611.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імпап"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Україна"

простягнення 6 135,07 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Україна»про стягнення 6 135,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 24/10 від 04.01.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.11 р. розгляд справи відкладено на 11.11.11 р.

17.10.11 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог суду та заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач повідомляє про сплату частини заборгованості та просить стягнути з відповідача 5053,07 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 11.11.11 р. представник позивача підтримала подану заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.10 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпап»(надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Україна»(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 24/10, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобовязався прийняти й оплатити за узгодженою ціною товар у розмірі і у терміни, передбачені договором; найменування, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами у накладних (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Пунктом 5.2., 4.4. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються як шляхом 100 % передплати, так і з відстрочкою платежу терміном 14 календарних днів з моменту поставки шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № КФ-0002879 від 18.05.11 р., № КФ-003006 від 23.05.11 р., № КФ-0003142 від 25.05.11 р. на загальну суму 9863,10 грн.

Видатковою накладною № ВП-0000002 від 31.05.11 р. відповідачем повернуто частину товару на загальну суму 3728,03 грн.

19.08.11 р. відповідачем було сплачено частину заборгованості у розмірі 1082,00 грн., що підтверджується випискою з банку позивача.

Як вбачається з довідки позивача від 11.11.11 р., підтверджено матеріалами справи та не спростовано у встановленому порядку відповідачем, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 5053,07 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 5053,07 грн. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню, в решті вимог про стягнення у розмірі 1082,00 грн. належить відмовити у звязку зі сплатою відповідачем зазначеної суми до звернення позивача до суду.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Україна»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код 30965346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12, код 30198424) 5 053 (пять тисяч пятдесят три) грн. 07 коп. заборгованості, 84 (вісімдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита, 194 (сто девяносто чотири) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15.11.2011