Рішення № 19283151, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/42914.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право і Консалтинг»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

про відшкодування шкоди 10197,99 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. свідоцтво № 4522 від 31.05.2011

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 0110-424 від 31.12.201

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 10197,99 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Київ РЕ” відшкодувало (виплатило страхове відшкодування) застрахованій особі ОСОБА_3 нанесені йому збитки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 28.12.2008 року на пр.-ті Московському в м. Києві. Позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.02.2011, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України “Про страхування”, просить суд стягнути з відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4., договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зобовязаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 року порушено провадження у справі № 53/429 та призначено її розгляд на 17.10.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_4. в настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 28.12.2008.

В судових засіданнях 17.10.2011 та 31.10.2011, в порядку ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерви до 31.10.2011 та до 14.11.2011 відповідно.

Представник позивача надав пояснення на відзив відповідача.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»та ОСОБА_3 21.05.2008 року було укладено договір «9010-055/08СТ добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре»прийняло під страховий захист транспортний засіб страхувальника, автомобіль Шевроле (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

В постанові Оболонського районного суду м. Києва від 29.01.2009 у справі № 3-751/2009 встановлено, що «згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 28.12.2008 року о 16:30, водій ОСОБА_3. по рухаючись по пр.-ту. Московському у м. Києві, керуючи автомобілем марки Шевроле, д/н НОМЕР_1, під час обїзду перешкоди, виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху, не переконавшись, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Мазда, д/н НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 11.3 ПДР.

Свою вину ОСОБА_3. не визнав та пояснив, що він керуючи автомобілем марки Шевроле, д/н НОМЕР_1 по пр.-ту. Московському в м. Києві рухався по головній дорозі. З другорядної дороги, від знаку «Дати дорогу», виїжджав водій марки Мазда, д/н НОМЕР_2, який не розрахував швидкості руху та не врахував стану проїжджої частини, тим самим не зміг контролювати транспортний засіб та безпечно керувати ним, внаслідок чого сталося зіткнення обох автомобілів. В ДТП винним вважає водія автомобіля Мазда.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, в діях водія ОСОБА_3. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Встановлено, що 28.12.2009 о 16:30, водій ОСОБА_4. по пр.-ту Московському в м. Києві керуючи автомобілем Мазда, д/н НОМЕР_2 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Шевроле, д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.

Вказані обставини підтверджуються схемою дорожньо-транспортної пригоди з якої вбачається, що зіткнення відбулося між передньої лівою (постанова від 17.02.2009 про внесення виправлень) частиною автомобіля марки Шевроле, який рухався по головній дорозі у своїй смузі руху, та передньою лівою частиною автомобіля марки Мазда, який виїжджав з другорядної дороги на головну».

На виконання свого обовязку щодо відшкодування страхувальнику матеріальної шкоди, ТДВ «СК «Київ РЕ», на підставі заяви страхувальника від 28.12.2008, страхового акту № 356/08/СТ/1 від 04.02.2009, розрахунку страхового відшкодування від 04.02.2009, товарознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку № 1144 від 14.01.2009 виплатило страхове відшкодування у розмірі 9877,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 315 від 04.02.2009. Крім того, страхова компанія понесла додаткові витрати за врегулювання ДТП у розмірі 320,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 168 від 22.01.2009.

Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та законами України, серед яких базовим є Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування», та профільні Закони про страхування, і зокрема, Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у разі розгляду судом позову, який обґрунтовується наведеною вище нормою підлягають встановленню обставини щодо факту виплати страхового відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат та відповідальності особи за завдані збитки.

Відповідальною є особа, яка завдала шкоду майну фізичної чи юридичної особи, а у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки особа, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Умови звільнення від відповідальності особи, яка здійснює свою діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки визначені ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

Поряд з цим не виключається і відповідальність страховиків у разі здійснення ними обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

При цьому, у разі відшкодування шкоди іншою особою остання має право зворотної вимоги як до винної особи так і до страховика у межах страхової виплати (страхового відшкодування).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що у разі підтвердження виплати страхового відшкодування страхувальнику позивач вправі заявити вимоги до особи, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом і яка на його думку є відповідальною особою та страховика, відповідального за цивільно-правові наслідки експлуатації транспортних засобів.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються, оскільки відсутність даних про притягнення судом учасника дорожньо-транспортної пригоди до адміністративної відповідальності за скоєне не є достатньою підставою для звільнення від відповідальності так як цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину (аналогічні висновки покладено в основу Постанови ВГСУ від 13.04.2011 у справі № 48/296).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи та враховуючи викладене суд встановлює, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невиконання саме водієм ОСОБА_4. вимог Правил Дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Мазда (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) застрахована відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 зі строком дії страхового покриття з 09.09.2008 року по 08.09.2009 року.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_3 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

Страхувальником за договором (полісом) страхування цивільно-правової відповідальності № НОМЕР_3 є ОСОБА_3.

Таким чином, враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду.

Відповідно до умов полісу № НОМЕР_4, страхове відшкодування зменшується за кожним страховим випадком на 510,00 гривень встановленої договором франшизи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, судом встановлено, що ТДВ “Страхова компанія “Київ РЕ” має право на відшкодування за рахунок відповідача збитків у сумі 9367,99 грн. (9877,99 грн. 510,00 грн.).

02.02.2011 року між позивачем та ТДВ “Страхова компанія “Київ РЕ” було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ТДВ “Страхова компанія “Київ РЕ” уступає позивачу право зворотної вимоги (регресу) до осіб винних у заподіяні збитків, визначених у Додатку №1 до договору.

На підставі договору про відступлення права вимоги позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків.

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор, на підставі договору про відступлення права вимоги та згідно п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України набув від ТДВ “Страхова компанія “Київ РЕ” право вимоги до відповідача, як боржника, за вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9367,99 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи відповідач з позивачем не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 9367,99 грн.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи послуг технічного асістансу не передбачені наведеними положеннями закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у звязку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право і Консалтинг» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 39-А, оф. 18, ідентифікаційний код 36845229) страхове відшкодування у розмірі 9 367 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 99 коп., 93 (девяносто три) грн. 70 коп. - витрат по сплаті державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 79 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А. Дата підписання: 16.11.11