Рішення № 19283149, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/39214.11.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

доПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про відшкодування збитку в порядку регресу 4 496,10 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 10.12.10.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"збитків в порядку регресу в розмірі 4 496,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі полісу добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № НОМЕР_1 від 07.12.2007 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Сеат, д.н. НОМЕР_4, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Вольво, д.н. НОМЕР_3, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/7653336), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011 порушено провадження по справі № 53/392, розгляд справи призначено на 10.10.2011. Також ухвалою суду від 13.09.2011 направлено запит до МТСБУ про надання інформації.

26.09.2011 з Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.

В судове засідання 10.10.2011 зявився представник позивача та надав суду документи на виконання вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, проте до відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла телеграма в якій відповідач просить відкласти розгляд справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 10.10.2011 відклав розгляд справи на 14.11.2011.

В судовому засіданні 14.11.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.11.2011 в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007 між позивачем та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено полісу добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту № НОМЕР_1 (надалі "Договір").

Застрахованим за полісом транспортним засобом є автомобіль Сеат, реєстраційний номер НОМЕР_4 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

Строк дії полісу з 07.12.2007 до 07.12.2008.

19.10.2008 о 16:15, ОСОБА_4, керуючи автомобілем Вольво, д.н. НОМЕР_3 причіп д.н. НОМЕР_5 по м. Києву на пр.. Глушкова, не витримав безпечної дистанції у наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Сеат, д.н. НОМЕР_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. п. 13.1, 12.1 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 11.11.2008 у адміністративній справі №3-43362/22, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

21.10.2008 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Сеат звернувся до позивача із заявою №4984 про настання випадку, що має ознаки страхового.

Відповідно до звіту № 635 про оцінку автомобіля Сеат, д.н. НОМЕР_4, складеного 14.11.2008 Лівобережною Філією Українського Центру Післяаварійного Захисту «Експерт-Сервіс»матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Сеат, д.н. НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП складає 4570,40 грн.

На підставі страхового акту № 200-4984-08, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 4496,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ТОВ ОСОБА_3 до позивача перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_3 має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4, який керував автомобілем Вольво, д.н. НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля Вольво, д.н. НОМЕР_3, застрахована ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/7653336).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/7653336) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Сеат, становить 4570,40 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 4496,10 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування).

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за полісом № НОМЕР_1, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля Сеат, д/н НОМЕР_4 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки Сеат, д/н НОМЕР_4 в результаті ДТП, є відповідач.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Регресною вимогою № Н-1053/07 від 27.07.2011, що отримана відповідачем 02.08.2011 та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4496,10грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок відповідач не виконав.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 3986,10 грн. (4496,10 грн. - 510,00 грн. (франшиза) = 3986,10 грн.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 2417569, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Богговутівська, 8/10; ідентифікаційний код 32253696) суму страхового відшкодування у розмірі 3 986 (три тисячі девятсот вісімдесят шість) грн. 10коп., державне мито у розмірі 90 (девяносто) грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 209 (двісті девять) грн. 23коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 16.11.2011