Рішення № 19283148, 01.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/25301.11.11 за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 781,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 11/500 від 16.05.2011 року;

від відповідача: не зявився.

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9 781,33 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 квітня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»та ОСОБА_2 укладений договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті № 06/06 09357/1005/09, предметом якого є автомобіль марки «Chevrolet», д.н. НОМЕР_1

31 травня 2009 року на проспекті Перемоги-Кільцева дорога в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet», д.н. НОМЕР_2 під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки «Toyota», д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2009 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляд і штрафу в розмірі 340 грн.

26 листопада 2009 року на підставі страхового акту № 1001/06/10742/S/29813 від 25 листопада 2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку фактури № СЧ-0005333 від 17.11.2009 року, враховуючи звіт № 2025 від 18.06.209 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9781,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0053755.

Відповідальність ОСОБА_3 застрахована у публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»полісом № ВС/1057390 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Лімітом відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну відповідно до полісу № ВС/1057390 є грошова сума розмірі 25000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди в розмірі 9781 грн. 33 коп.

14 липня 2011 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою.

Відповідач відповів листом № 8072-21 від 29 липня 2011 року на регресну вимогу № 5056/1884, відповідно до якого виплата буде здійснена у визначений законодавством термін.

Дані вимоги не виконані, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2011 року порушено провадження у справі № 33/253, розгляд справи призначено на 01.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року виправлено описку в ухвалі від 10.10.2011 року, а саме замість: «приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»вказано: «публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».

У судове засідання 01.11.2011 представник відповідача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 10.10.2011 року не виконав, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 16677993.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

16 квітня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»та ОСОБА_2 укладений договір № 06/06 09357/1005/09 добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту та добровільного страхування водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті, предметом якого є автомобіль марки «Chevrolet», д.н. НОМЕР_1

З довідки Управління державної інспекції № 2430 від 02.06.1009 року вбачається, що 31 травня 2009 року о 20 год. 40 хв. на проспекті Перемоги-Кільцева дорога в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet», д.н. НОМЕР_2 під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки «Toyota», д.н. НОМЕР_3 під керуванням власника - ОСОБА_3

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. на користь держави.

Згідно звіту № 2025 від 18.06.2009 року про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Chevrolet», д.н. НОМЕР_4 матеріальний збиток складає 10453,76 грн.

Відповідно розрахунку суми матеріального збитку по справі № 1001/06/10742/S розмір страхового відшкодування становить 9781,33 грн.

Згідно до страхового акту № 1 1001/06/10742/S/29813 від 25.11.2009 року за договором страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) до виплати підлягає сума у розмірі 9781,33 грн.

26 листопада 2009 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 9781,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0053755.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідальність ОСОБА_3 застрахована у публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»полісом № ВС/1057390 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З листа вих. № 10188-21 від 04.10.2011 року публічного акціонерко товариства «УСК «Гарант-Авто»вбачається, що поліс № ВС/1057390 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є полісом третього типу, виданий 10.10.2008 року ОСОБА_3, з лімітом відповідальності 25500,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Таким чином, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» перейшло в межах суми 9781,33 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

18.07.2011 року представником публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»отримано регресну вимогу позивача вих. № 5056/1884 від 14 липня 2011 року, відповідно, до якої позивач просив здійснити відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9781,33 грн.

Листом вих. № 8072-21 від 29.07.2011 року відповідач повідомив приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», що сума страхового відшкодування буде перерахована на вказаний розрахунковий рахунок у термін, визначений п. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Дані вимоги відповідачем не виконані.

Статтею 3 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок відповідач не виконав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Chevrolet», д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, провул. Ново-Печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032, м. Київ, бул. Шевченка, 37/122, ЄДРПОУ 23510137) суму основного боргу в розмірі 9781 (девять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 33 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 11.11.2011 року.