Рішення № 19283094, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/16808.11.11

За позовомПриватного підприємства “Автомагістраль”

До 1) Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє управління” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

2) Служби автомобільних доріг у Київській області

Про стягнення 10231470,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. пред. (дов. б/н від 02.03.2011 р.)

Від відповідача 1) ОСОБА_2 пред. (дов. №42д від 09.02.2011 р.)

ОСОБА_3 предст. (дов. №126 "д" від 19.10.2011 р.)

Від відповідача 2) ОСОБА_4. предст. (дов. №21 від 13.04.2011 р.)

Суть спору:

Приватним підприємством “Автомагістраль” заявлений позов до Дочірнього підприємства “Київське обласне дорожнє управління” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 10231470,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2011 р. порушено провадження у справі № 12/168 та призначено судове засідання на 02.08.2011 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 р. справу № 12/168 передано в провадження судді Шаптали Є.Ю., у звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 р. суддя Шаптала Є.Ю. прийняв справу № 12/168 до свого провадження та призначив до розгляду на 23.08.2011 р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. справу № 12/168 передано в провадження судді Прокопенко Л.В.

Представник позивача у судове засідання 23.08.2011 р. зявився, надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 12/168 від 08.07.2011 р., повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 23.08.2011 зявився, надав усні пояснення по справі та клопотання про залучення відповідачем 2 Службу автомобільних доріг у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

У звязку з залученням до участі у справі відповідача 2 та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вирішив відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 23.08.2011 р. залучено у якості відповідача 2 Службу автомобільних доріг у Київській області та відкладено розгляд справи на 14.10.2011 р.

У судовому засіданні 14.10.2011 р. представником позивача було надано додаткове пояснення.

Представник відповідача 2 у судове засідання 14.10.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 14.10.2011 р. відкладено розгляд справи на 08.11.2011 р.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. представник позивача надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача 10 777 556,60 грн.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. представник відповідача 2 надав відзив на позовну, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2010 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір № 190-02 на надання послуг по поточному (планово - попереджувальному) ремонту автомобільних доріг загального користування Київської області (улаштування дорожньої розмітки).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач 1 доручає, а позивач забезпечує відповідно до умов договору виконання послуг по поточному (планово - попереджувальному) ремонту автомобільних доріг загального користування Київської області (улаштування дорожньої розмітки).

24.11.2010 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір № 857-02 на надання послуг по поточному планово-попереджувальному) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення Київської області (нанесення горизонтальної розмітки).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач 1 доручає, а позивач забезпечує відповідно до умов договору виконання послуг по поточному планово-попереджувальному) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення Київської області (нанесення горизонтальної розмітки).

Внаслідок невиконання відповідачем 1 своїх зобовязань за договорами утворилась заборгованість в сумі 10 231 470,00 грн.

Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що в договорі № 190-02 на надання послуг по поточному (планово - попереджувальному) ремонту автомобільних доріг загального користування Київської області (улаштування дорожньої розмітки) міститься п. 11.1, відповідно до якого оплата проводитися після оплати замовником.

В договорі № 857-02 від 01.04.2011 р. на надання послуг по поточному планово-попереджувальному) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення Київської області (нанесення горизонтальної розмітки) від 24.11.2011 р. також міститься п. 11.1, відповідно до якого оплата проводитися після оплати замовником.

03.06.2011 р. представник позивача рекомендованим листом надіслав претензію на адресу відповідача (отримано останнім 09.06.2011 р.) з проханням погасити заборгованість у десятиденний термін, однак станом на момент розгляду справи заборгованість не погашена.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, суд задовольняє позовні вимоги позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. При цьому генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Виконання і вартість робіт підтверджуються довідками про вартість виконаних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт з підписами представників генпідрядника, субпідрядника та замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.{

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а ч. 2 цієї статті передбачає відповідальність боржника перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Позивач був змушений звернутися до суду, оскільки невиконання зобов'язання за договором з боку відповідача унеможливлює його своєчасні розрахунки з іншими підприємствами, що призводить до необхідності нести суттєві збитки у вигляді сплати штрафних санкцій.

Стосовно заперечень відповідача, то слід зазначити наступне.

Відповідно пп. 1, ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно п. 11.1 договору №857-02 від 24.11.2010 р. та п. 11.1 договору № 190-02 від 01.04.2010 р. розрахунок з позивачем за виконані ним роботи здійснюється відповідачем після надходження фінансування від замовника .

Разом з тим, дана умова договору суперечить імперативному правилу ч. 1 ст. 854 ЦК України, згідно якого у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи. Будь-яких положень, які б надавали замовнику можливість здійснювати розрахунок з підрядником в залежності від надходження фінансування від третіх осіб дана норма ЦК України не містить.

Згідно ч. 1. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки п. 11.1 договору № 857-02 від 24.11.2010 р. та п. 11.1 договору № 190-02 від 01.04.2010 р. прямо суперечить імперативній нормі ст. 854 ЦК України щодо порядку розрахунку між контрагентами, договір в цій частині підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає зазначені вимоги обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись ч. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 1 ст. 854 ЦК України, ст. ст. 22, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Визнати недійсним п. 11.1. договору № 190-02 на надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільних доріг загального користування Київської області (улаштування дорожньої розмітки) від 01 квітня 2010 року.

2.Визнати недійсним п. 11.1. договору № 857-02 на надання послуг по поточному планово-попереджувальному) ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення Київської області (нанесення горизонтальної розмітки) від 24 листопада 2010 року.

3.Позовні вимоги Приватного підприємства “Автомагістраль” задовольнити.

4.Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, вул. Народного ополчення, 11-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Приватного підприємства «Автомагістраль»(07351, вул. Леніна, 68, с. Синяк, Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 31481658) 10 777 556 (десять мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 60 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп.

5.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.У відношенні Служби автомобільних доріг у Київській області в позові відмовити.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ. В. Прокопенко

Повний текст рішення складений 15.11.2011 р.