Рішення № 19283097, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/30926.10.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Бізтрейд Груп»

Про стягнення 228165,56 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача ОСОБА_2. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізтрейд Груп»228951,20 грн. заборгованості за договором поставки № 9/11-1/2009 від 09.11.2009 р., а саме: 214085,87 грн. основного боргу, 12454,67 грн. пені, 2410,66 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобовязання за договором поставки № 9/11-1/2009 р. щодо оплати в повному обсязі поставленого товару. Позивачем поставлено товар на суму 909694,47 грн., відповідачем сплачено 678000,00 грн., повернуто товару на загальну суму 17608,60 грн., отже, його борг становить 214085, 87 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. порушено провадження у справі № 17/309 та призначено її до розгляду на 19.09.2011 р..

Представником відповідача в судовому засіданні були подані пояснення до позовних вимог та документи на виконання вимог ухвали суду. В своїх поясненнях відповідач не заперечує проти існування основної заборгованості в зазначеній позивачем сумі.

Ухвалою від 19.09.2011 р. відкладено розгляд справи на 10.10.2011 р. у зв?язку з неявкою представника позивача

У судовому засіданні представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали.

10.10.2010 р. у судовому засіданні відповідно до статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 26.10.2011 р..

До канцелярії суду представником позивача подано додаткові документи по справі та детальний розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 11669,03 грн. пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані ними документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

09.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізтрейд Груп» (покупцем) укладено договір поставки № 9/11-1/2009 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. постачальник зобовязується поставляти покупцеві на підставі його замовлень товари (далі - товар), в асортименті, визначеному у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, передбаченому договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом пункту 2.2 договору товар вважається прийнятим за кількістю, асортиментом та цінами, вказаними у видаткових накладних.

Так, на виконання умов договору позивачем за період з 17.11.2009 р. по 15.03.2011 р. було здійснено поставку товару на суму 909694,47 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та актом звіряння розрахунків, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено на користь позивача 678000, 00 грн.

Крім цього, покупець повернув постачальнику товар на загальну суму 17608,60 грн., про що підтверджується накладними (повернення) № ВП-0000001 від 09.03.2010 р. на суму 1199,21 грн., № ВП_0000004 від 08.11.2010 р. на суму 8540,34 грн., № ВП_0000005 від 11.11.2010 р. на суму 1798, 51 грн., № ВП_0000001 від 18.01.2011 р. на суму 899, 26 грн., № ВП_0000002 від 15.03.2011 р. на суму 5171, 28 грн.

Згідно з п. 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом, але не пізніше 14 календарних днів з дати підписання відповідної видаткової накладної.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої грошові зобовязання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 214085,87 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 214085,87 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, він зобовязаний сплатити позивачу суму нарахованих за визначений період прострочення трьох процентів річних, розмір яких за перевіреним судом розрахунком становить 2410,66 грн.

Вимоги про стягнення 11669,03 грн. пені за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 6.1 договору за порушення грошових зобов?язань, передбачених договором, покупець зобов?язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, до моменту належного виконання зобов?язань, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів оплати товару у встановлений строк і розмірі та не навів підстав для звільнення від обовязку його оплатити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема з останнього підлягає стягненню 2281,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізтрейд Груп»(03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, офіс 316, код 36581895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»(03680, м. Київ, вул. Радищева, буд. 10/14, код 33104763) 214 085 (двісті чотирнадцять тисяч вісімдесят пять) грн. 87 коп. основного боргу, 11 669 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят девять) грн. 03 коп. пені, 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 66 коп. трьох відсотків річних, 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 66 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 14.11.2011 р.