Рішення № 19282987, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/33124.10.11 За позовомкомунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у місті Києві ради

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»

Простягнення 28864,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося комунальне підприємство «Грушківське»Соломянської районної у місті Києві ради з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»28864,84 грн. заборгованості за надані експлуатаційні та комунальні послуги згідно з договором № 183-Г від 11.06.2008 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, в тому числі 26825,56 грн. основного боргу та 2039,28 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконуються взяті на себе зобовязання за договором № 183-Г від 11.06.2008 р., у звязку з чим утворилась заборгованість по оплаті поставлених позивачем послуг.

Ухвалою суду від 22.09.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/331 та призначено її до розгляду на 05.10.2010 р..

Ухвалою від 05.10.2010 р. у звязку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів розгляд справи було відкладено на 24.10.2011 р..

Від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі про сплату відповідачем частину суми боргу, а також розрахунок пені з урахуванням вимог статті 232 ГК України.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору не подав. Про день та час проведення судових засідань сторони були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали вислухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між комунальним підприємством «Грушківське»Солом'янської районної у м. Києві ради (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальною «Торгівельне підприємство «Господар»(далі - відповідач) було укладено договір № 183-Г від 11.06.2008 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач надає за плату відповідачу комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 237,6 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 43, відповідач приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що відповідач повинен щомісячно сплачувати підприємству експлуатаційні витрати. Відповідно до п. 2.6. Договору, крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 0,76 коп.* 237,6 кв. м. = 180 грн. 58 коп. на місяць, та який може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, відповідно до пункту 2.6. Договору та з урахуванням наказу позивача № 47 від 20.01.2010 р., виданого відповідно до рішення ХХІІІ сесії V скликання Соломянської районної у місті Києві ради від 23.12.2009 р., та наказу позивача № 74 від 01.03.2011 р., виданого на виконання розпорядження КМДА від 29.12.2010 р. № 1221, відповідачу було нараховано 4436,344 грн. експлуатаційних витрат з липня 2010 р. по червень 2011 р., а саме: за період з липня 2010 року по лютий 2011 р. по 270,86 грн. на місяць та в період з березня 2011 року по червень 2011 року по 567,39 грн. на місяць.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що відповідач сплачує за встановленими тарифами вартість послуг з транспортування теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 0,051 грн. в місяць за один квадратний метр.

Відповідно до пункту 2.7. Договору за встановленими тарифами позивачем нараховано відповідачу з липня 2010 р. по червень 2011 р. 145,44 грн. відшкодування внутрішньобудинкових мереж.

За змістом пунктів 2.1. та 2.2. Договору відповідач щомісячно сплачує позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно з виставленими постачальниками табуляграми за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідно до умов Договору вартість спожитих відповідачем у період з вересня 2009 р. по червень 2011 р. комунальних послуг становить 34354,04 грн. за опалення та 981,84 грн. за холодну воду (відповідно до табуляграм, копії яких знаходяться в матеріалах справи) .

Таким чином, загальна сума всіх платежів, що підлягає сплаті за Договором з липня 2010 р. по червень 2011 р., становить 47901,31 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.9. Договору обумовлено, що відповідач сплачує всі платежі, передбачені Договором, незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до першого числа місяця, наступного за звітним.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наданих доказів, розрахунку позивача з урахуванням здійснених оплат з лютого 2009 р. по листопад 2010 р. в сумі 21075,75 грн., заборгованість відповідача за договором № 183-Г від 11.06.2008 р. становить 26825,56 грн.

Відповідач взяті на себе зобовязання не виконав належним чином, у звязку з чим на дату звернення позивача до суду сума основного боргу за Договором становила 26825,56 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем подано копію платіжного доручення відповідача № 138 від 11.10.2011 р., відповідно до якого відповідачем під час розгляду справи було сплачено на користь позивача 2500 грн. в рахунок оплати за опалення за договором № 183-Г від 11.06.2008 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи в суді було частково погашено заборгованість в сумі 2 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 11.10.2011 р., суд вважає за необхідне припинити провадження в частині стягнення 2500,00 грн. боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Борг в сумі 24325,56 грн. підлягає стягненню.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 24325,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.9. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, розрахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за шість місяців з суми основного боргу, підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду з урахуванням вимог статті 232 ГК України та визначеного позивачем періоду (згідно з поданим суду 25.10.2011 р. розрахунком з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р.):

сума заборгованості, грн.період простроченнякількість днів простроченнярозмір подвійної ставки НБУрозмір пені, грн.

2200,4601.01.1130.06.1118115.5169,13

4409.2701.02.1130.06.1115015.5280,86

3654.0401.03.1130.06.1112215.5189,31

4385.1101.04.1130.06.119115.5169,46

2798.3501.05.1130.06.116115.572,49

898.4401.06.1130.06.113015.511,45

Таким чином, пеня підлягає стягненню в сумі 892,7 грн. У стягненні 1146,58 грн. пені судом відмолено, оскільки позивачем здійснено розрахунок без врахування вимог статті 232 ГК України та виходячи з суми боргу за весь період існування заборгованості, а не з урахуванням боргу за визначений у розрахунку пені період.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 24325,56 грн. основного боргу та 892,70 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 277,18 грн. витрат по оплаті державного мита та 226,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»(03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 43, код 32301587) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у місті Києві ради (03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 23 А, код 35756939) 24 325 (двадцять чотири тисячі триста двадцять п?ять) грн. 56 коп. основного боргу, 892 (вісімсот дев?яносто дві) грн. 70 коп. пені, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 18 коп. витрат по оплаті державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 2500,00 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 14.11.2011 р.