Рішення № 19282724, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/38507.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна Електроніка»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 20.08.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 7 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАКО»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна Електроніка»(відповідач) заборгованості в сумі 469580,10 грн. з них основного боргу 403719,32 грн., 3% річних 19016,58 грн. та втрат від інфляції 46844,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 19/02/10 від 19 лютого 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 6.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6.10.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 7.11.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 19/02/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору, на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 709905,66 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець частково розрахувався за товар на загальну суму 286206,16 грн. та 101800,00 грн. та частково повернув товар в розмірі 19980,18 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 403719,32 грн. грн., тобто 709905,66 грн. 286206,16 грн. - 19980,18 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору, на умовах Договору.

Згідно п. 2.13. Договору товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному пункті поставки на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують якість, кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товарів.

З матеріалів справи вбачається, що в період з березня 2010 року по грудень 2010 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 709905,66 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ДК00000339 від 03.03.10.; № ДК00000367, № ДК00000368, № ДК00000369, № ДК00000370 від 09.03.10.; № ДК00000382, № ДК00000383 від 15.03.10.; № ДК00000424, № ДК00000427 від 18.03.10.; № ДК00000441, № ДК00000442, № ДК00000443, № ДК00000444, № ДК00000445 від 19.03.10.; № ДК00000498, № ДК00000499, № ДК00000500, № ДК00000502, № ДК00000503 від 26.03.10.; № ДК00000538, № ДК00000539 від 01.04.10.; № ДК00000587 від 14.04.10.; № ДК00000623, № ДК00000624 від 20.04.10.; № ДК00000638 від 21.04.10.; № ДК00000689, № ДК00000690, № ДК00000691 від 30.04.10.; № ДК00000727, № ДК00000728, № ДК00000729 від 13.05.10.; № ДК00000760, № ДК00000761 від 17.05.10.; № ДК00000775, № ДК00000776, № ДК00000777, № ДК00000778 від 19.05.10.; № ДК00000916 від 08.06.10.; №ДК00000978, №ДК00000979, №ДК00000981 від 16.06.10.; №ДК00001066, № ДК00001067, № ДК00001068, № ДК00001069 від 30.06.10.; № ДК00001244, № ДК00001245, № ДК00001246, № ДК00001247 № ДК00001300, № ДК00001301 від 27.07.10. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв відповідний товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних та довіреностями на отримання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Постачальник поставляє, а Покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у видатковій накладній, якою підтверджений факт приймання - передачі товарів.

Покупець зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у тексті Договору, або в інший спосіб, окремо узгоджений сторонами, та не заборонений чинним законодавством України (п. 3.2. Договору).

Судом встановлено, що Покупець частково розрахувався за товар на загальну суму 286206,16 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з липня 2010 року по грудень 2010 року включно та частково повернув товар на суму - 19980,18 грн., що підтверджується накладною на повернення № ПЭЛ00000117 від 31.01.11р. (належним чином засвідчені копії виписок та накладної містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що оплату грошових коштів за товар в повному обсязі Покупець не здійснив, у звязку з чим і має заборгованість за Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. позивача було зобовязано надати суду довідку, що підтверджує несплату суми, заявленої до стягнення за поданим позовом на час розгляду справи.

Так, на виконання вимог ухвали господарського суду позивачем було представлено довідку № 115 від 9.09.2011р. з якої слідує, що заборгованість Покупця перед Продавцем складає - 403719,32 грн. (копія довідки міститься в матеріалах справи).

На виконання вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. та 6.10.2011р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, станом на листопад 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 403719,32 грн. (сума неоплаченого товару), з розрахунку: 709 905,66 грн. (загальна вартість поставленого товару) 286 206,16 грн. (сума часткових проплат за товар) - 19 980,18 грн. (вартість поверненого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, зважаючи на прострочення відповідачем оплат за отриманий по Договору товар, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних 19016,58 грн. та втрат від інфляції 46844,20 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 4931,80 грн. (4695,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна Електроніка»(ідентифікаційний код: 36385367, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, р/р 2600122293 у ВАТ «Український Професійний Банк», МФО 300205, ІПН № 363853626559), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАКО»(ідентифікаційний код: 32044947, адреса: 04073. м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, р/р 26001301003610 у ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ІПН № 320449426544), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 403719,32 грн. (чотириста три тисячі сімсот девятнадцять гривень 32 копійки), 3% річних 19016,58 грн. (девятнадцять тисяч шістнадцять гривень 58 копійок), втрат від інфляції 46844,20 грн. (сорок шість тисяч вісімсот сорок чотири гривні 20 копійок) та судові витрати в сумі 4931,80 грн. (чотири тисячі девятсот тридцять одну гривню 80 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 14.11.2011р.