Рішення № 19282723, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/44507.11.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства

«Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 66-1-4/38 від 20.10.2011 року);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 7 листопада 2011 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» (відповідач) грошові кошти в порядку регресу в розмірі - 10303,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху особою, яка перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву у яких зазначив, що позивач не надав належних доказів, які підтверджують розмір завданої майнової шкоди, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.12.2010 року.

В судовому засіданні 13 грудня 2010 року було оголошено перерву до 23 грудня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, та зупинено провадження у справі до надання висновків експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4.04.2011 року, у звязку з поверненням на адресу суду матеріалів справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з повідомленням про неможливість проведення експертизи, оскільки сторонами не виконані умови ухвали суду, поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 14.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі призначено повторну судову автотоварознавчу експертизу, та зупинено провадження у справі до надання висновків експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3.10.2011 року, у звязку з поверненням на адресу суду матеріалів справи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 4250/11-16, поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 7.11.2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 травня 2008 року між позивачем (далі по тексту - Страховик) та ОСОБА_2 (надалі - Страхувальник) було укладено поліс № 19G-0133289 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір страхування або Договір).

Обєктом Договору страхування є автомобіль «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА № НОМЕР_2 (належним чином засвідчена копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 26.03.2009р. по бульвару Перова в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника, а також транспортним засобом тролейбусом бортовий номер № 495, що знаходився під керуванням ОСОБА_3.

В результаті ДТП автомобіль «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 10303,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 495 від 4.06.2009р. (належним чином засвідчена копія платіжки міститься в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 73939 від 19.05.2009р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зі зміст постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14.04.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що транспортний засіб тролейбус бортовий номер № 495 належить відповідачу, що підтверджується довідкою УДАІ в місті Києві № 8364089, а гр. ОСОБА_3 на час ДТП перебував з КП «Київпастранс»у трудових відносинах, про що вбачається з постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 14.04.2009р. (копії містяться документів в справі).

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що власнику автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що трапилося 26.03.2009р., була завдана матеріальна шкода, розмір якої, згідно з ремонтною калькуляцією, складає 10513,22 грн. (належним чином засвідчена копія калькуляції міститься в матеріалах справи).

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що позивач не надав належних доказів, які підтверджують розмір завданої майнової шкоди, а тому, в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Зважаючи на те, що відповідачем заперечувався розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, судом було поставлено питання про проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 4250/11-16 від 17.08.2011р. по справі 10/445 встановлено, що матеріальний збиток, який завдано власникові автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1,в результаті його пошкодження в ДТП, що сталася 26.03.2009р. з урахуванням обставин ДТП, складає: 14262,24 грн.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки доведеним позивачем є факт заподіяння працівником відповідача страхувальнику позивача шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 26.03.2009р., транспортного «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», зважаючи на встановлену Дніпровським районним судом м. Києва винність гр. ОСОБА_3 в спричиненні ДТП, що мало місце 26.03.2009р., а також перебування ОСОБА_3 на час вчинення ДТП у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Київпастранс», відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану гр. ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу тролейбусу бортовий номер № 495 в розмірі 10303,22 грн. (сума відшкодованої позивачем шкоди).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача на позовну заяву є необґрунтованими.

Судові витрати позивача в сумі 339,03 грн. (103,03 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни позивача (належним чином засвідчена копія Статуту міститься в матеріалах справи).

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(ідентифікаційний код: 31725604, адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»(ідентифікаційний код: 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, р/р 2650100016573 в ФВАТ «Укрексімбанк»м. Чернігів, МФО 353649), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 10303,22 грн. (десять тисяч триста три гривні 22 копійки) та судові витрати в сумі 339,03 грн. (триста тридцять девять гривень 03 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 14.11.2011р.