Рішення № 19282500, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/7908.11.11 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємтсва «Державний науково дослідний інститут будівельних конструкцій»(ДП НДІБК)

до Закритого акціонерного товариства «Євроресерс корп»

про стягнення 19749,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - зав. юридичним відділом.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК) звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Євроресурс Корп" про стягнення заборгованості у розмірі 19 749,58 грн. за договором № 2030 на створення і передачу науково технічної продукції від 10.04.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10 квітня 2008 року між Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) (далі - Виконавець), і Закритим акціонерним товариством "Євроресурс Корп." (далі - Замовник) укладений Договір № 2030 на створення і передачу науково-технічної продукції (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, оплачує витрати та приймає виконану роботу, а Виконавець бере на себе зобовязання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково технічної продукції за темою: "Висновок щодо підтвердження придатності для застосування в будівництві модифікатору бетону "ЕМБЕЛІТ".

Згідно статті 2 Договору сторонами узгоджено вартість робіт і порядок розрахунків, а саме за створену продукцію згідно з договором Замовник перераховує Виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід'ємною частиною цього договору 20000,00 грн. та 20%ПДВ 4000,00 грн., всього з 20% ПДВ 24000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Після підписання договору Замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів перерахувати на рахунок Виконавця аванс у розмірі 50% вартості робіт на суму 10000,00 грн. та 20%ПДВ 2000,00 грн., всього з 20% ПДВ 12 000,00 грн.

Також сторонами, зокрема п.п. 3.1, 3.2 визначено, що Після завершення робіт (етапів) Виконавець представляє Замовнику акт здавання-приймання продукції у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена умовами договору. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів.

На виконання умов Договору Підрядником виконані роботи, а Замовником прийняті, що підтверджується актом здавання приймання науково технічної продукції № 1/1143 від 10.10.08р. на загальну суму 24000,00 грн.

Під час взаєморозрахунків між сторонами за спірними правовідносинами відповідачем було сплачену суму заборгованості в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 787 від 23.06.08р.

На час звернення з позовом за відповідачем залишилась неоплачена решта отриманої науково технічної продукції на суму 14000,00 грн., що є порушенням п. 3.2 Договору.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили договірну його ціну, порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 892, 893 ЦК України договір вважається укладеним. Такі ж вимоги містяться і в приписах ст. 331 ГК України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 892 ЦК України передбачає, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до вимог ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Пунктом 3 частини 1 статті 898 ЦК України встановлено, що замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором № 2030 на створення і передачу науково технічної продукції від 10.04.08р. та не спростовано відповідачем, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з ЗАТ «Євроресурс Корп.»основного боргу в сумі 14000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1241,58 грн. та індексу інфляції у розмірі 4508,00 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 08.11.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 892, 893, 894, 898 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, 331 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Державний Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК) до Закритого акціонерного товариства "Євроресурс Корп" задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Євроресурс Корп.", 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 30, корпус Клуб, оф. 1.203 АПП, п/р 26008182 в ВАТ "Кредит промбанк", МФО 300863, код ЄДРПОУ 23737795 на користь:

- Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (ДП НДІБК), 03680, м. Київ-37, вул. І. Клименка, 5/2, п/р 26009000041443 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 02495431 основний борг в сумі 14000 грн. 00 коп., три відсотки річних в сумі 1241 грн. 58 коп. та індекс інфляції в сумі 4508 грн. 00 коп., витрати по державному миту в сумі 197 грн. 50 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 10.10.11р.