Рішення № 19282374, 08.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/18108.11.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Будінженермережа 5»

Про стягнення 24029,05 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідачаКравченко Р.Ю.

Мацько І.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа 5»про стягнення з останнього шкоди в порядку регресу в сумі 24020,05 грн.

Через відділ діловодства господарського суду м. Києва 25.10.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З даного відзиву вбачається, що відповідач визнає позов частково, а саме в сумі 3381,68 грн., а в решті вимог просить застосувати строк позовної давності.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

22.04.2010р. рішенням Загальних зборів акціонерів назву Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було змінено на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Як вбачається, 20.08.08р. на вулиці Бубнова, 6/6 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю екскаватора «АТЕК 4321»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Тойота»д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2008р., водій ОСОБА_1, керуючи екскаватором «АТЕК 4321»д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Бубнова, 6/6 в м. Києві, не витримав безпечної швидкості, безпечного бокового інтервалу, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота»д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим було порушено вимоги п.п. 2.10, 12.1 та п.13.1 Правил дорожнього руху України. За даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, застосувавши адміністративне стягнення у виді штраф в доход держави в розмірі 170,00 грн.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі також Законом України від 01.07.04р. № 1961 ІV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи до позивача звернувся ОСОБА_2. із заявою про факт настання події у звязку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування та виплат страхового відшкодування.

Позивач на підставі Страхових актів № 35315, 37957 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 24029,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9383 від 03.10.08р. та № 11163 від 21.11.08р.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика (позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як свідчать матеріали справи, екскаватор «АТЕК 4321», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, належить відповідачеві, що підтверджується довідкою про ДТП (форма 2) ГУМВС України в м. Києві від 11.09.08р.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом».

Отже, володільцем джерела підвищеної небезпеки, а саме екскаватор «АТЕК 4321», д.н.з. НОМЕР_2 є відповідач і відповідно на ньому лежить обовязок по відшкодуванню шкоди позивачу.

Клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч. З ст. 50 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Отже, момент виконання основного зобов'язання підтверджується платіжними дорученнями №9383 від 03.10.2008р. та №11163 від 21.11.2008р., починає спливати 04.10.2008р. та закінчується 04.10.2011р.

Згідно ч. 4 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Позивач подав позовну заяву 03.10.2011р., що підтверджується списком на відправлення рекомендаційних листів №20 від 03.10.2011р. та квитанцією поштового відділення УДППЗ «Укрпошта»№1451 від 03.10.2011р.

З огляду на вище зазначене, Позивач звернувся з позовом до суду в межах строків позовної давності.

Отже, виходячи з вищенаведеного вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа 5»(м. Київ, вул. Гоголівська, 39; код ЄДРПОУ 04013407) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна стразова компанія «ІНГО Україна»(м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) 24029 (двадцять чотири тисячі двадцять девять) грн. 05 коп. шкоди в порядку регресу, 240 (двісті сорок) грн. 29 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О. Домнічева

Повне рішення складено 11.11.2011р.