Рішення № 19282261, 10.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/29010.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення боргу 633 932,77 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність б/н від 06.10.2011;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 24.10.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу 633 932,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за найм нежилого приміщення згідно Договору суборенди №12/04 від 12.04.2010 р. та додатків до нього.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 375300,00 грн. основного боргу, 23887,37 грн. пені, 212500,00 грн. штрафу, 7820,50 грн. - 3% річних, 14424,90 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 6339, 33 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.10.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 31.10.2011.

В судовому засіданні 31.10.2011 представник позивача документи на вимогу ухвали суду та додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 31.10.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву згідно якого заперечує проти заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 10.11.2011 року.

10.11.2011 року в судовому засіданні представник позивача оригінали поданих до позовної заяви документів для огляду та повністю підтримав позовні вимоги по суті.

10.11.2011 року в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи.

Судом було відмовлено у задоволені заявлених клопотань у звязку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди № 12/04 (далі-Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (в Літері А), загальною площею 264,80 кв.м. (далі- приміщення), а відповідач зобовязався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

12.04.2011 року було підписано акт прийому-передачі нежилого приміщення та Додаток №1 до Договору 12/04, де містився перелік обладнання, що передавалось в суборенду.

Згідно з п. 5.3.Договору суборендна плата встановлена в розмірі: 100,00 грн. за перший місяць і 25000 грн. за другий і наступні місяці.

Згідно п. 5.4 відповідач зобовязався в день підписання Договору сплатити вартість першого та другого місяця суборенди, що становить 25100 грн.

Згідно п. 5.4 відповідач зобовязується здійснювати оплату за суборенду приміщень шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів не пізніше 15-го числа поточного місяця, за наступний місяць.

За перші два місяці відповідач розрахувався в повному обсязі. В подальшому, починаючи з третього місяця, відповідач порушив взяті на себе зобовязання та не в повному обсязі сплачував суборендну плату.

З матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього за період з червня 2010 по жовтень 2011 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 375300,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що між позивачем та відповідачем не було підписано Додатку №1 та Акту приймання-передачі №1 до Договору, що на думку відповідача призводить до визнання Договору неукладеним.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, а саме 375300,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.8.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача 23887,37 грн. пені та 212500,00 грн. штрафу.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 23887,37 грн. пені та 212500,00 грн. штрафу. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 7820,50 грн. - 3% річних, 14424,90 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності оплати користування приміщеннями, чим порушив умови Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, тому на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 7820,50 грн. - 3% річних, 14424,90 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3(АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РК Траєкторія" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 40, код ЄДРПОУ 33540479) 375 300 (триста сімдесят пять тисяч триста) грн. основного боргу, 23 887 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 37 коп. пені, 212 500 (двісті дванадцять тисяч пятсот) грн. штрафу, 7 820 (сім тисяч вісімсот двадцять) грн. 50 коп. - 3% річних, 14 424 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 90 коп. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а також 6 339 (шість тисяч триста тридцять девять) грн. 33 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:14.11.2011р.