Рішення № 19282104, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/41707.11.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14362,30 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність №39-09/11 від 05.09.2011 року, відповідача ОСОБА_2, довіреність №б/н від 14.06.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 14362,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 31.10.2011 року.

У судовому засіданні 31.10.2011 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва на 07.11.2011 року.

У судовому засіданні 07.11.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому не заперечував проти виплати страхового відшкодування в розмірі 13 579,87 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання ВДАІ м. Запоріжжя та АТІ УДАІ УМВС України в Запоріжській області від 06.10.2009 року та постанови Коммунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №3-3308/09 від 03.11.2009 року, ОСОБА_3 06.10.2009 року приблизно в 18 год. 15 хв., керуючи автомобілем «ФІАТ» д.н. НОМЕР_1 по вул. Глісерна, 8 в м. Запоріжжя, при русі заднім ходом не упевнився в безпеці руху та скоїв наїзд на автомобіль МАЗ д.н. НОМЕР_2, який стояв, чим порушив ст. 124 КУпАП та спричинив автомобілям технічні пошкодження.

Постановою Коммунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №3-3308/09 від 03.11.2009 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, тобто в розмір 340 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «МАЗ», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ТОВ «Техно-Регіон»у Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»(правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування») на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №009.0032940.222 від 19.08.2009 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження №526 від 12.10.2009 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля МАЗ-544008, д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 13579,87 грн.

09.10.2009 року ТОВ «Евро Тек Сервіс»було виконано роботи по відновлювальному ремонту автомобіля «МАЗ», д.н. НОМЕР_2 на загальну суму 14862,30 грн. та виставлено рахунок-фактуру №000001612 від 09.10.2009 року ТОВ «Техно-Регіон», вартість робіт та використаних запчастин для відновлення автомобіля «МАЗ», д.н. НОМЕР_2 за яким складає 14362,30 грн.

Як вбачається з страхового акту №2919.206.09.01.01 від 06.01.2010 року ПрАТ «СК «Альфа страхування»встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 14362,30 грн. збитків на підставі умов договору страхування.

Зазначені кошти були перераховані ПрАТ «СК «Альфа страхування», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 468 від 18.01.2010 року на суму 14362,30 грн.

Судом встановлено, що 01.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»(новий кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа страхування»(первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №01-12/10, за умовами якого протягом строку його дії, первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору свої права зворотної грошової вимоги (регресу) за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), які укладені між первісним кредитором та фізичними/юридичними особами, страхувальниками, (надалі іменуються - "Права") (надалі іменуються - "Основні Договори"), а новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору грошові кошти за відступлені останнім права.

Відповідно до п. 1.1 дані про кожний Основний Договір, Права по якому відступаються, дані про страхувальників, з якими укладені Основні Договори, дані про осіб, Права відносно яких відступаються, винна особа та її страховик зі страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або страхувальник (водій) за договором ОСЦПВ (надалі - „Боржник"), дані про страховий випадок, суми регресних вимог, інші характеристики Прав, визначаються Сторонами в додатковій угоді (надалі - „Додаткова угода"), яка повинна бути складена та підписана згідно з формою, що затверджена Сторонами (Додаток №1), і є невід'ємною частиною цього Договору.

Сторони домовились, що перехід Прав від Первісного кредитора до Нового кредитора відбувається в зв'язку з невиконанням Боржниками у повному обсязі своїх зобов'язань перед Первісним кредитором зі сплати зворотної грошової вимоги (регресу), що виникла з Основних договорів щодо, зокрема, сплати регресного відшкодування та інших платежів, передбачених умовами Основних договорів та чинним в Україні законодавством.

Згідно п. 1.2. договору права вважаються відступленими первісним кредитором Новому кредитору з дати укладення відповідної Додаткової угоди (за формою згідно з Додатком №1), яка укладається одночасно з укладенням цього Договору.

На виконання умов договору відступлення права вимоги №01-12/10 01.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»(новий кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа страхування»(первісний кредитор) було укладено додаткову угоду, за умовами якої новий кредитор та первісний кредитор погодили передачу прав зворотної грошової вимоги за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, за страховим актом №2919 за договором №009.0032940.222 на суму 14362,30 грн. до винної особи ОСОБА_3

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 14362,30 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «ФІАТ», д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «МАЗ» д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Управління Державтоінспекції ГУМВС України в м. Запоріжжі від 06.10.2009 року.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ФІАТ», д.н. НОМЕР_1 (ОСОБА_3), та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «МАЗ»д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством національної акціонерної страховою компанією «Оранта»та ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) № ВВ/8568970 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ФІАТ», д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Відповідач страхового відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «МАЗ», д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 14362,30 грн.

Державне мито у сумі 143,62 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»(04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, БЦ «Форум Парк Плаза», корп. 4-А, офіс 502, код 36698193) 14 362 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 30 коп. боргу, 143 (сто сорок три) грн. 62 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяС. Чебикіна