ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/181-17/48826.10.11 За позовомдочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
До публічного акціонерного товариства «Екостандарт»
Про стягнення 3715836, 58 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
від позивачаОСОБА_1 (за дов.)
від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»про стягнення заборгованості в сумі 36365187,04 грн., а саме: 25868137,98 грн. основного боргу, 5271246,48 грн. інфляційних втрат, 1509966,00 грн. трьох процентів річних, 3715836,58 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 42/181 припинено провадження у справі № 42/181 в частині вимог про стягнення 8000000,00 грн., в іншій частині позов дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р. вказане рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 42/181 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010 р. у справі № 42/181 рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р. у справі № 42/181 в частині стягнення пені на суму 100000,00 грн. скасовано, в частині вимог про стягнення пені (3715836,58 грн.) справу направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р. у справі № 42/181 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі залишено без змін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2010 р. справу було прийнято до провадження, присвоєно їй номер 42/181-17/488 та призначено її розгляд на 15.12.2010 р..
Відповідачем подано письмові пояснення. Позивачем підтримано позовні вимоги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2010 р. розгляд справи відкладався на 10.01.2011 р..
У судовому засідання 10.01.2011 р. оголошено перерву до 17.01.2011 р.. Цією ж ухвалою суду здійснено заміну відповідача по справі закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»його правонаступником, яким є закрите акціонерне товариство «Екостандарт».
У судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі № 42/181-17/488 до вирішення повязаної з нею справи. Вказане клопотання мотивовано тим, що закритим акціонерним товариства «Екостандарт»подано позов до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»при визнання недійсним пункту 7.2. договору від 31.12.2008 р. № 06/08-2450-ТЕ-41, на підтвердження чого заявник клопотання надав суду копію ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 р. у справі № 10/11.
Оскільки предметом розгляду у справі № 42/181-17/488 є стягнення пені в сумі 3 715 836,58 грн. за прострочення оплати спожитого газу за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-2450-ТЕ-41, визнання недійсним в частині пункту 7.2. (щодо нарахування пені) якого є предметом розгляду справи Господарського суду міста Києва № 10/11 від 10.01.2011 р., результати вирішення останньої впливатимуть на подальший розгляд справи № 42/181-17/488.
Враховуючи викладене, суд ухвалою від 17.01.2011 р. зупинив провадження у справі № 42/181-17/488 про стягнення пені в сумі 3715836,58 грн. за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-2450-ТЕ-41 від 31.12.2008 р. до розгляду господарським судом міста Києва повязаної з нею справи № 10/11 про визнання недійсним пункту 7.2. договору від 31.12.2008 р. та набрання законної сили рішення в цій справі.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, оскільки рішення у справі № 10/11 про визнання недійсним пункту 7.2. договору від 31.12.2008 р., яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, набрало законної сили, в підтвердження чого додано копію постанови Вищого господарського суду України від 30.06.2011 р. у справі № 10/11.
За таких обставин, на підставі частини 3 статті 79 ГПК України ухвалою від 04.10.2011 р. провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи на 19.10.2011 р..
19.10.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 26.10.2011 р. відповідно до статті 77 ГПК України.
Відповідачем надано копії правоустановчих документів, з яких вбачається, що відповідача перейменовано у публічне акціонерне товариство «Екостандарт», у звязку з чим судом здійснено зміна найменування відповідача.
Згідно поданого 10.01.2011 р. письмового пояснення по справі, позивач підтримав заявлені позовні вимоги, а також письмові заперечення щодо зменшення штрафних санкцій.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 06/08-2450ТЕ-41 від 31.12.2008 р., укладеного між дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі постачальник, позивач) і закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(далі покупець, відповідач), постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.
Позивачем виконані умови спірного договору, факт передачі позивачем відповідачу природного газу підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідачем здійснено оплату за природний газ на суму 114 512 248 грн.
Після звернення позивача до господарського суду міста Києва з позовною заявою, відповідачем оплачено борг у розмірі 8 000 000 грн.
Судом припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 000 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 868 137,98 грн. основного боргу, суд вказав на обґрунтованість вказаної вимоги з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки заборгованість відповідача за отриманий природний газ підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем та складає 17 868 137,98 грн., позовні вимоги задоволено в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України судом також задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 271 246,48 грн. інфляційних та 1 509 966 грн. 3% річних з простроченої суми.
Позивачем нараховано пеню у розмірі 3 715 836,58 грн.
Відповідно до пункту 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом.
Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 3 715 836,58 грн. пені відповідають чинному законодавству та обставинам справи, тому підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладених в постанові Вищого господарського суду України по цій справі вказівок, які є обов'язковими, суд, розглянувши подані докази, а також об'єктивно оцінивши, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання відповідачем зобовязань за спірним договором, майнового стану сторін, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, добровільного усунення відповідачем порушення умов договору, відмовив в задоволенні клопотання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача, з огляду на його безпідставність з наступних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням наданого статтями 83 Господарського процесуального кодексу України та 233 Господарського кодексу України права, суд, оцінивши ступінь виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань, дійшов висновку, що відповідачем, всупереч нормам законодавства та Договору, не вживались жодні заходи, спрямовані на належне виконання зобовязань в досудовому порядку. Судом враховано інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Посилання відповідача на те, що прострочення платежів за поставлений природний газ виникло у відповідача через відсутність субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що є обставиною непереборної сили, а тому таке порушення договірних зобовязань не може тягнути за собою накладення на відповідача будь-яких штрафних санкцій, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору у нього виникли безумовні зобовязання виконання умов договору та здійснення оплати, при цьому чинним законодавством та спірним договором не передбачено звільнення відповідача від виконання своїх зобовязань в звязку з відсутністю субвенцій.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 3 715 836 (три мільйони сімсот пятнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 58 коп. пені, 2 535 (дві тисячі пятсот тридцять пять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 23 (двісті тридцять шість) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 11.11.2011 р.
Судове рішення № 19282109, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 42/181-17/488. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: