Рішення № 19282017, 29.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/22629.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКП"

про стягнення 24202, 06 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №109 від 12.04.2011р.)

ОСОБА_2 (дов. №109 від 12.04.2011р.)

Від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 29 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" (далі позивач або виконавець) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АКП" (далі відповідач або замовник) 24202, 06 грн., з яких 19754, 50 грн. сума основного боргу, 1518, 39 грн. пені, 2331, 03 грн. інфляційних збитків та 598, 14 грн. процентів річних за договором №215 від 26.12.2008р. про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2011р. порушено провадження у справі № 24/226 та призначено справу до розгляду на 11.07.2011р.

Розгляд справи в судовому засіданні 11.07.2011р. був відкладений на 25.07.2011 р., в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 25.07.2011р. оголошено перерву до 29.07.2011 р.

У судовому засіданні 29.07.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав та про причини незявлення представника суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 21.07.2011р. наданій позивачем в судовому засіданні 25.07.2011р.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомплекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "АКП" укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №45 (далі договір №45).

Згідно п. 1.1. договору №45 виконавець за дорученням замовника зобовязується надати послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів замовника (далі - ТЗ), а замовник мав оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені даним договором.

Пунктом 1.2. договору №45 передбачено, що замовник передає виконавцю для здійснення технічного обслуговування та ремонту транспортний засіб, а саме:Toyota Land Cruiser 100, реєстраційний номер АА 9996 СА, номер кузова JTEHT05J302025017.

Замовник за рахунком-фактурою оплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту ТЗ протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виписки (виставлення) рахунку-фактури (п. 3.1 договору №45).

Позивач згідно умов договору №45 належним чином виконав весь обсяг робіт, що підтверджується актом виконаних робіт №VA-010776 від 20.08.2009р. підписаним сторонами (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

20.08.2009р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № VA-009393 від 20.08.2009р. на суму 19754, 50 грн.

За надані позивачем послуги відповідач не розрахувався.

04.12.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №4 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 19754, 50 грн.

Відповіді на вимогу відповідачем надано не було, суму боргу на рахунок позивача не перераховано.

Таким чином, за ствердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів відповідно до договору №45 складає 19754, 50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази в судовому засіданні в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору №45 між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач підтвердив факт надання послуг та наполягає на невиконанні відповідачем договірних зобовязань і наявності у нього несплаченої заборгованості в сумі 19754, 50 грн.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обовязок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг покладається на відповідача.

Доказів належного виконання зобовязання щодо оплати послуг відповідач не подав, а отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 19754, 50 грн. суд вважає обґрунтованою.

За невиконання зобовязання позивач також наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 1518, 39 грн., річних процентів у сумі 598, 14 грн. та інфляційних збитків в сумі 2331, 03 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 3.5. договору №45, у випадку несвоєчасної оплати послуг або оплати послуг не у повному обсязі замовник зобовязаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 2 (два) % від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення оплати.

Розрахунок суми пені, річних процентів та інфляційних збитків, наведений позивачем, діючому законодавству відповідає, в звязку з чим господарський суд м.Києва дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АКП" пені в сумі 1518, 39 грн., річних процентів в сумі 598, 14 грн. та інфляційних збитків в сумі 2331, 03 грн. також є обґрунтованими.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита у сумі 242, 02 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКП" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 15; ЄДРПОУ 33884532) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Автогруп" (04112, м. Київ,вул. Оранжерейна, 3-П; ЄДРПОУ 33790811) 19 754 (девятнадцять тисяч сімсот пятдесят чотири) грн. 50 коп. основної заборгованості, 1 518 (одна тисяча пятсот вісімнадцять) грн. 39 коп. пені, 598 (пятсот девяносто вісім) грн. 14 коп. три проценти річних, 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн. 03 коп. інфляційних збитків, 242 (двісті сорок дві) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.