Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/34926.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Просто-страхування"
ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
Простягнення 32 535,00 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов.№ 362/2011 від 24.05.11 р.); Від відповідачаОСОБА_2 (дов.№08-03-28/105-11 від 21.02.11р.); У судовому засіданні 26 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (далі позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі відповідач) збитків в сумі 32 535,00 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.09.2011р.
У судовому засіданні 26.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №25864 від 07.09.2011р.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 23.09.2011р. через канцелярію господарського суду м. Києва.
Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В :
19.09.2008р. приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" та гр. ОСОБА_3 (надалі - страхувальник) укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №АТК163375, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Пежо 206”, державний реєстраційний НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
18.07.2009р. у м. Херсон відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.08.2009р. гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Матеріальний збиток, завданий власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склав 46786,21 грн., що підтверджується висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження №135 від 27.07.2009р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 20.08.2009р., страхового акту від 03.09.2009р. та акту засідання комісії по визначенні вартості придатних залишків застрахованого транспортного засобу, сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 32 535,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами №1526 від 15.09.2009р., №1534 від 17.09.209р. та №1535 від 18.09.2009р. (копії в матеріалах справи).
Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 32 535,00 грн., обґрунтовуючи позов тим що відповідач є страховиком особи винної в ДТП.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відшкодування завданої внаслідок ДТП покладається на винну особу, тобто безпосередньо на ту особу, яка вчинила ДТП та визнана винною згідно з рішенням суду.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.08.2009р.
Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8954003.
Поліс № ВВ/8954003 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4 Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35000, 00 грн., франшиза 0 грн.
Відповідно до полісу ВВ/8954003 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_4, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль «Шевроле Авео», державний реєстраційний НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_4 автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.
Суд не бере посилання відповідача на доцільність відшкодування збитків саме особою винною в ДТП, тобто ОСОБА_4, оскільки позивач вправі самостійно обирати особу, яка на його думку має відповідати за спричинені збитки та звертатися до такої особи з позовом.
Виплативши потерпілому страхове відшкодування, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу та вартість придатних залишків застрахованого транспортного засобу, з урахуванням виключення суми франшизи, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 32 535,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню повністю, а зазначена сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 325,35грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія ”Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, б.75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; код ЄДРПОУ 24745673) 32 535 (тридцять дві тисячі пятсот тридцять пять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 325 (триста двадцять пять) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 14.10.2011 р.
Судове рішення № 19282012, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/349. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: