Рішення № 19277764, 31.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.11р.Справа № 15/5005/11823/2011 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 33 840,70 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № 20-605 від 27.12.10р.; ОСОБА_3,

представник за довіреністю № 20-549 від 21.12.10р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 488 від 01.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення штрафу за прострочення терміну доставки вантажів в розмірі 33840,70грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов угоди на перевезення вантажу, в частині прострочення терміну доставки вантажів.

27.10.2011 до господарського суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме у сумі 11071,10 грн. та просить зменшити належну до сплати суму штрафу на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, повноважний представник позивача 27.10.11р. надав для долучення до матеріалів справи заперечення на відзив, відповідно якого позивач зазначає про те, що штрафи за прострочення терміну доставки вантажу заявляються позивачем к відповідачу не вперше, зауважень до розрахунків у відповідача ніколи до цього часу не виникало. Крім того, судами при розгляді аналогічних справ на протязі багатьох років розрахунки суми штрафу жодного разу не піддавалися сумніву. Таким чином, позивач вважає, що заперечення відповідача до розрахунку суми штрафу, це чергова спроба уникнути відповідальності.

27.10.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.11р.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши представників сторін, 02.11.11р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як заявляє позивач, при здійсненні перевезення вантажів, відповідач допустив прострочення доставлення вантажів, про що свідчать штампи про прибуття поїзду на ст. Запоріжжя-Ліве у залізничних накладних №№ 45521806, 43535830, 43575059, 43574946, 43583186, 43576792, 43581917, 43580877, 43580885, 43583517, 435570795, 435578137, 43580745, 43554831, 43625243, 43632553, 43640473, 43641257, 43619873, 43654029, 43654359, 43652411, 43653948, 43699925, 43700715, 43699966, 43706837, 43732684, 43732668, 43733427, 43731736, 43753730, 43750728, 43750116, 43745462, 43759737, 43750041, 43762103.

Позивач зазначає про те, що відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України (далі - Статут) відповідач повинен доставити вантаж до місця призначення у встановлений строк. Строки доставлення розраховуються відповідно до "Правил обчислення строків доставлення вантажів", зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 865/5086 від 24.11.2000 р. Відповідно до ст.116 Статуту за несвоєчасне доставлення вантажів і порожніх вагонів, які належать підприємствам або орендовані ними, залізниця сплачує отримувачеві штраф у розмірі:10 % провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 % провізної плати - за прострочення на три доби; 30 % провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Крім того, відповідно до ст. 41 Статуту, у випадку затримки подачі вагонів (контейнерів) під розвантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, які залежать від отримувачів, вантаж вважається доставленим своєчасно, якщо він прибув на станцію призначення до збігу встановленого строку доставки. Також, відповідно до п. 2.9 "Правил обчислення строків доставки вантажів", в перевізних документах повинна бути зроблена відмітка про причину затримки, яка дає право залізниці на збільшення строку доставки.

Позивачем за фактом допущеного прострочення доставлення вантажу на адресу відповідача була направлена претензія № 80-3-2036802-46 від 13.05.2011 р. на суму 33 840,70 грн. Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу відповіді на претензію від відповідача не надходило, сума штрафу не сплачена.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення терміну доставки вантажів у розмірі 33840,70 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме на суму штрафу у розмірі 11071,10 грн., виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, відповідно до ст. 41 Статуту, залізниці зобовязані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Термін доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюється Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідач зазначає про те, що штрафи зазначені у ст. 116 Статуту не сплачуються, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Крім того, відповідач не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Як вважає відповідач, відповідно до положень ст. 116 Статуту, відповідальність залізниці у розмірі штрафу наступає за прострочення доставки вантажу на дві доби, на три доби, на чотири доби та більше. Виходячи з цього відповідальність настає за прострочення на відповідну кількість повних діб. Таким чином, відповідач вважає, що до стягнення підлягає сума штрафу в розмірі 11071,10 грн.

Проте, відповідач зауважує на те, що оскільки позивачу з боку залізниці не завдано будь-яких збитків, на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума штрафу підлягає зменшенню.

Але, позивач не згоден з відповідачем, про що також зазначає у своїх запереченнях на відзив.

Як вважає позивач, розрахунок відповідача зроблено невірно, з заниженням фактичного строку доставки вантажу, а відповідно занижено і кількість прострочених діб, і процент розміру штрафу. Відповідач не враховує ту добу у яку вантаж фактично було передано одержувачу і яка засвідчена календарним штемпелем.

Також позивач зазначає про те, що штрафи за прострочення терміну доставки вантажу заявляються позивачем к відповідачу не вперше, зауважень до розрахунків у відповідача ніколи до цього часу не виникало. Крім того, судами при розгляді аналогічних справ на протязі багатьох років розрахунки суми штрафу жодного разу не піддавалися сумніву. Таким чином, позивач вважає, що заперечення відповідача до розрахунку суми штрафу, це чергова спроба уникнути відповідальності.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому, згідно ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, мають регулюватися Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, який визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п. 2.9 Правил обчислення строків доставки вантажів, в перевізних документах повинна бути зроблена відмітка про причину затримки, яка дає право залізниці на збільшення строку доставки.

Розмір матеріальної відповідальності відповідача викладений в обґрунтованому розрахунку позивача.

Згідно ч. 2 ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно ч.3 ст.23 Статуту залізниць України, дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.

Терміни доставки вантажів, які перевозяться дрібними відправками і в середньотоннажних контейнерах, збільшуються на накопичення і сортування на вантажосортувальних платформах при відстані перевезення: до 500 км - на 1 добу, більше 500 км - на 2 доби (п. 2.5. Правил обчислення термінів доставки).

Відповідно п.1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни: у разі перевезення вантажною швидкістю - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

Згідно п.2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу: на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу (п.2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів).

При перерахунку господарським судом розрахунку суми позову (а.с.9), господарський суд прийшов до висновку, що розрахунок проведено вірно, оскільки він проводився наступним чином.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 865/5086, термін своєчасної доставки на відстань перевезення та типу відправки (вагонні відправлення) дорівнює 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

Виходячи з того, що відповідно до п. 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, обчислення термінів доставки починається з 24-ї години дати прийняття вантажу до перевезення, вказаної у графі накладної "Навантаження призначено на", тобто фактично продовжується на одну добу, а також необхідного збільшення терміну доставки на одну добу у зв'язку з виконанням операцій щодо відправлення та прибуття вантажу, термін своєчасної доставки збільшується на дві доби.

Таким чином, позивачем було враховано зазначені 2 доби та додано їх до терміну своєчасної доставки на відстань перевезення з розрахунку 1 доба на кожні повні та неповні 200 км.

До висновку про те, що розрахунок такого типу здійснено вірно, прийшов і Вищий Господарський Суд України, у справі № 20-27/228-07-7825.

На час розгляду справи судом, доказів сплати вищенаведеного штрафу відповідач не надав, але надав клопотання на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України про зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу , пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

У відповідності до ст. 551 Цивільного кодексу, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на обставини наведені відповідачем в клопотанні про зменшення розміру стягуваного штрафу, а саме те, що відповідач є державним підприємством, яке має стратегічне значення для економіки, скрутне фінансове становище відповідача, значну суму штрафу та не наданням позивачем доказів заподіяння йому збитків, внаслідок порушення строків доставлення вантажів, суд знаходить достатньо підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення штрафу.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої зобовязання перед позивачем щодо доставки вантажів за призначенням у встановлені терміни, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 33 840,70 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за можливе зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50% та стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 16 920,35 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 551 Цивільного кодексу України, Статутом залізниць України, Правилами обчислення термінів доставки, ст.ст. 173, 193, 233, 306 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Держаного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ЄДРПОУ 1073828; р/р № 2600830130306 у центральному відділенні Промінвестбанку м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 00191230; р/р № 26003032840001 у АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) штраф за несвоєчасне доставлення вантажів у розмірі 16 920,35 грн. ( шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 35 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 338,40 грн. (триста тридцять вісім грн. 40 коп. ), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 03.11.11р.