Рішення № 19277705, 20.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11р.Справа № 3/5005/12406/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-люкс", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехкомплекс", м.Дніпропетровськ

про стягнення 118 420,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 03.10.11р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 118 420,20 грн. боргу. Позовні вимоги мотивовані невиконання Відповідачем зобов'язань за договором № 1210/ГПН від 12.10.10р. та не повернення Позивачеві частини авансового платежу.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору від Відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23). Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Згідно з спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.10.11р., місцезнаходження Відповідача: м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька,9А, тому суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

встановив:

12.10.10р. сторонами укладено договір № 1210/ГПН від 12.10.10р., за яким постачальник (Відповідач) зобов'язався виконати наступні роботи: виготовлення, доставку та монтаж майданчика гідравлічного підйомного 1 ГПН 3000/3,0х2,0/1,5 у кількості 4 штук на об'єкті, розташованому за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметєва, 46, а покупець прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1, 1.2 Договору).

Загальна вартість продукції 190 600,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника трьома частинами, зокрема, авансовий платіж 70 % вартості продукції Покупець перераховує: 35 % - 66 710,00 грн. протягом 3 банківських днів від дати виставлення Постачальником рахунка на попередню оплату; 35% - 66 710,00 грн. протягом 10 банківських днів; залишок у розмірі 30 % вартості продукції протягом 7 банківських днів від дати поставки обладнання, підписання актів виконаних робіт та акта приймання-передачі обладнання (п. 2.2, 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, Постачальник відвантажує продукцію протягом 30 календарних днів з дати надходження платежу, вказаного у п. 2.2.1 Договору, на розрахунковий рахунок Постачальника.

У судовому засіданні представник Позивача пояснив, що у п. 3.1 Договору допущено описку: зазначено, що Постачальник відвантажує продукцію протягом 30 календарних днів з дати надходження платежу, вказаного у п. 2.2.1 Договору, на розрахунковий рахунок Постачальника, однак такого пункту Договір не містить, сторони мали на увазі п. 2.3.1 Договору.

На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачу авансові платежі наступним чином: 18.10.10р. 66 710,00 грн., 27.10.10р. 66 710,00 грн.

В обумовлений Договором строк, продукцію Відповідач не поставив, тому Позивач відмовився від Договору та вимагав від Відповідача повернення авансового платежу.

Відповідач листом № 01-12.01 від 12.01.11р. гарантував Позивачеві повернення коштів на поточний рахунок Позивача у розмірі 133 420,00 грн. у строк до 01.04.11р.

12.03.11р. Відповідач повернув Позивачеві лише частину попередньої оплати у розмірі 15 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо повернення решти попередньої оплати, 28.07.11р. Позивач надіслав йому вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 118 420,00 грн., яка залишена Відповідачем без відповіді й задоволення, що і стало причиною звернення Позивачем з позовом до суду.

З урахуванням матеріалів справи, суд приймає позицію Позивача щодо описки у п. 3.1 Договору.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору підряду, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. (ст.846 ЦК України).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехкомплекс", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька, 9А (код ЄДРПОУ 35934679) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Самара-люкс", 49000, м.Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 161/24 (код ЄДРПОУ 33669290) 118 420,00 грн. боргу, 1 184,20 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане___