Постанова № 1927466, 07.07.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                Справа  №22а-1629/08                                                                                                                                головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-41                                                                                                                            інстанції – Проскуряков К.В..

                      (справа №6/6/03-23/72-3/19-

                      13/451/07-АП-5/196/07-АП)

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

07 липня  2008 року                                                                                                             м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

представника позивача –

представник відповідача -

Нагорної Л.М., Баранник Н.П.

Гулая О.Г.

Лемешко С.Г., довіреність №15/101-юр від 17.03.2008р.  

Крошка В.В., довіреність від 29.10.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької  області

від 27.09.2007 року у справі 6/6/03-23/72-3/19-13/451/07-АП-5/196/07-АП

за  позовом:

Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», м. Запоріжжя

до:

про:Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

02.12.2002р. Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» (далі КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позовна заява, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 11.02.2004р. №2/110-юр /а.с. 6-7, т. 2/ та від 27.09.2007р. №2/110-юр/и /а.с. 8-10, т. 3/, була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з прибуткового податку з робітників та службовців в частині донарахування прибуткового податку та штрафних санкцій на загальну суму 28621,65 грн. було прийняте на підставі акту перевірки від 01.11.2002р., висновки якого в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать діючому податковому законодавству, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є частково необґрунтованим та неправомірним, у зв’язку з чим позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0001520201/0 від 11.11.2002р. у частині донарахування прибуткового податку в сумі 9540,00 грн., а також штрафних санкцій у розмірі 19081,10 грн., стягнути з відповідача на користь КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» держмито у сумі 85 грн. і витрати на інформаційні послуги у сумі 118,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.01.2003р. у справі №6/6/03 у позові відмовлено /а.с. 93, т. 1/.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем 03.02.2003р. подано апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2003р. у справі №6/6/03 рішення  Господарського суду Запорізької області від 13.01.2003р. у справі №6/6/03 залишено без змін, а апеляційна скарга КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» - без задоволення /а.с. 139-140, т. 1/.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2003р. у справі №6/6/03 матеріали касаційної скарги КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» від 22.05.2003р. за №2/110-юр/и на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2003р. у справі №6/6/03 повернуто без розгляду /а.с. 143-144, т. 1/.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивачем було подано 04.08.2003р. касаційну скаргу на ухвалу Вищого господарського суду України від 09.07.2003р.

Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.10.2003р.  касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» задоволено, ухвалу Вищого господарського суду України від 09.07.2003р. у справі №6/6/03 скасовано, а справу передано на розгляд до Вищого господарського суду України для вирішення питання про прийняття до провадження касаційної скарги КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2003р. /а.с. 165-166, т. 1/.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2003р. у справі №6/6/03 касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2003р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2003р. у справі №6/6/03, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області /а.с. 173-176, т. 1/.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. у справі №6/6/03-23/72 у позові відмовлено /а.с. 64-65, т. 2/.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2004р. у справі №6/6/03-23/72 касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» від 16.03.2004р. №2/110-юр на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. у справі №6/6/03-23/72 повернуто без розгляду /а.с. 67-68, т. 2/.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивачем 21.06.2004р. подано касаційну скаргу на ухвалу Вищого господарського суду України від 19.05.2004р.

Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.09.2004р. касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» задоволено, ухвалу Вищого господарського суду України від 19.05.2004р. у справі №6/6/03-23/72 скасовано, а справу передано на розгляд до Вищого господарського суду України /а.с. 86-87, т. 2/.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2004р. у справі №6/6/03-23/72 касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2004р. у справі №6/6/03-23/72 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області /а.с. 96-99, т. 2/.

Не погодившись з вищезазначеною постановою суду, позивачем подано касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України від 03.11.2004р. 

Ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.12.2004р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2004р. у даній справі /а.с. 115, т. 2/.

Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі – не погодившись з постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2004р. у даній справі, 23.02.2005р. подав апеляційну скаргу 

Ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.05.2005р. касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 23.05.2005р. за №1548/10/13-35-013  на постанову Вищого господарського суду України від 03.11.2004р. повернуто без розгляду /а.с. 130, т. 2/.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005р. у справі №6/6/03-23/72-3/19 в позові відмовлено /а.с. 145-147, т. 2/.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем 30.11.2005р. подана касаційна скарга на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005р. у справі №6/6/03-23/72-3/19.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.12.2005р. у справі №6/6/03-23/72-3/18 касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» зі справою №6/6/03-23/72-3/18 Господарського суду Запорізької області передано Вищому адміністративному суду України /а.с. 155-156, т. 2/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2007р. у справі №К-10551/06 відмовлено КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» у відкритті касаційного провадження за скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005р. у справі №6/6/03-23/72-3/19, касаційну скаргу направлено до Вищого господарського суду України для прийняття рішення /а.с. 158-159, т. 2/.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2007р. у справі №6/6/03-23/72-3/19 касаційну скаргу КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2005р. у справі №6/6/03-23/72-3/19, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області /а.с. 166-169, т. 2/.

Постановою Господарського суду Запорізької від 27.09.2007р. у справі №6/6/03-23/72-3/19-13/451/07-АП-5/196/07-АП позов задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0001520201/0 від 11.11.2002р. в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19081,10 грн., присуджено з Державного бюджету України на користь  КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» судовий збір у розмірі 2,17 грн., видано виконавчий документ /а.с. 20-22, т. 3/.

Відповідач – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не може цілком погодитися з прийнятим рішенням, оскільки при його винесенні судом першої інстанції неправильно, неповно досліджені докази  і встановлені обставини у справі та неправильно і неповно застосовані норми права при вирішенні спору по суті, а тому відповідач просить суд постанову суду від 27.09.2007р. у справі №6/6/03-23/72-3/19-13/451/07-АП-5/196/07-АП скасувати в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001520201/0 від 11.11.2002р. в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19081,10 грн. та прийняти нову постанову по справі, якою в позові відмовити у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно та всебічно досліджено усі обставини, які мають значення для вирішення справи та встановлено факти, які відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, постановлене судом рішення у даній справі прийнято відповідно до норм чинного матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду від 27.09.2007р. у даній справі – залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 27.09.2007р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 27.09.2007р. – залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідачем – СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі – проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» за період з 01.01.2000р. по 30.06.2002р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №270/32-02 від 01.11.2002р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення ст. 8, п. 1 ст. 7, ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (далі Декрет):

-  виплачувались інші, крім заробітної плати, доходи, які утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємства соціальних благ своїм працівникам у виді плати за навчання в українських державних учбових закладах, але до місячного сукупного оподатковуваного доходу, в якому здійснювалась виплата, ці доходи не включались та не оподатковувались прибутковим податком, що привело до зменшення прибуткового податку у сумі 5092,65 грн. (розрахунок обчислювання прибутковим податком доходів за навчання в складі сукупного оподатковуваного доходу у місяці, в якому здійснювалась виплата, міститься у додатку №8 до перевірки /а.с. 14-16, т. 1/);

- виплачувались інші, крім заробітної плати, доходи, які утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємства соціальних благ своїм працівникам у виді плати за навчання в українських учбових закладах, які не мають статусу державного, але до місячного сукупного оподатковуваного доходу, в якому здійснювалась виплата, ці доходи не включались та не оподатковувались прибутковим податком, що привело до зменшення прибуткового податку у сумі 4447,90 грн. (розрахунок обчислювання прибутковим податком доходів за навчання в складі сукупного оподатковуваного доходу у місяці, в якому здійснювалась виплата, міститься у додатку №9 до перевірки /а.с. 17, т. 1/).

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001520201/0 від 11.11.2002р., яким визначено податкове зобов’язання з прибуткового податку з робітників та службовців на загальну суму 41964,45 грн., у тому числі основний платіж – 13988,15 грн., штрафні (фінансові) санкції – 27976,30 грн. /а.с. 18, т. 1/.

Відповідно до свідоцтва від 31.12.2003р. за №25488184Ю0020264 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 47, т. 2/.

Як вбачається зі Статуту КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 03.11.2003р. №448, підприємство створене на державному майні шляхом злиття Казенного електромашинобудівного заводу «Іскра» та Казенного конструкторського бюро «Іскра», є правонаступником усіх їх майнових та немайнових прав та обов’язків і належить до сфери управління Міністерства промислової політики України / а.с. 44-45, т. 2/.

Згідно з довідкою Запорізького обласного управління статистики №24/5049 від 31.12.2003р. КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 46, т. 2/.

Розділом II Декрету встановлені особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання), і прирівняних до них доходів.

                Так, відповідно до ст. 8 Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Розділ III Декрету встановлені особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи (служби, навчання).

                Так, відповідно до ст. 11 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 1 ст.  12 Декрету з доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.

Відповідно до ч. 3 цієї статті підприємства, установи, організації і фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов'язані протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надіслати до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

Пунктом «с» ч. 1 ст. 5 Декрету встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих учбових закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються грошові суми за навчання дітей у державних вищих учбових закладах освіти, проте, як свідчать матеріали акту перевірки від 01.11.2002р., особи, зазначені у додатках №8 та №9 є працівниками підприємства, а не дітьми його працівників, і позивачем під час розгляду даної справи не було надано докази, які б спростовували цей факт, а тому, враховуючи, що норми Декрету взагалі не містять положень щодо не включення суми плати за навчання працівників, які не є дітьми, до сукупного оподатковуваного доходу таких працівників, оплата вартості навчання своїх працівників у вищих навчальних закладах освіти є доходом таких працівників і, відповідно, включається до сукупного оподатковуваного доходу громадян.

Таким чином, відповідачем правомірно зроблено висновок щодо зменшення прибуткового податку на загальну суму 9540, 55 грн. у зв’язку з не оподаткуванням прибутковим податком з робітників та службовців виплат, які здійснювались позивачем за навчання в українських державних учбових закладах осіб, віком старше 23 років, і осіб, які навчались у не державних учбових закладах.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Декрету підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку (частина 2).

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

З урахуванням викладеного, відповідачем необґрунтовано та безпідставно нараховано штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки позивачем оплата за навчання своїх працівників здійснювалась у безготівковій формі на підставі договору, що підтверджується їх копіями, а також відповідних платіжних доручень, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  змінити постанову суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про часткове задоволення позову, а саме визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0001520201/0 від 11.11.2002р. в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19081,10 грн. та про стягнення з Державного бюджету України на користь  КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра»» судового збору у розмірі 2,17 грн. прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, але, оскільки суд першої інстанції своєю постановою не вирішив усіх позовних вимог позивача, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанови, зазначивши про вирішення всіх позовних вимог позивача, в решті постанову суду – залишити без змін. 

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись  ст.ст.196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

                Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі – задовольнити частково.

           Постанову Господарського суду Запорізької  області  від 27.09.2007року у справі 6/6/03-23/72-3/19-13/451/07-АП-5/196/07-АП – змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції :

             « Позов задовольнити частково.

             Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0001520201/0 від 11.11.2002р. в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19081,10 грн. Присудити з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»(69071 м. Запоріжжя, вулю. Магістральна, буд. 84, р/р 26002054670001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 14313866) судовий збір у розмірі 2,17 грн.

             В решті позову – відмовити.»

Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено -18.07.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Л.М. Нагорна

Н. П. Баранник