Постанова № 1927062, 10.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Головуючий 1 інстанції:

суддя Малафеєва І.В.

Категорія:41 Доповідач 2 інстанції:

суддя Григоров А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2008 року №22-а-1983/08

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Мельнікова Л.В.

Суддів - Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Холодна Д.С.

за участю:

представник відповідача Кравец М.І., Підгорна О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Сумської області від 29 листопада 2007 року по справі№ АС 10/518-07

за позовом Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинними рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Інститут лубяних культур Української академії аграрних наук, звернувся до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень.

Постановою Господарського суду Сумської області від 29 листопада 2007року позов Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень задоволено частково, визнано нечинним рішення Глухівської МДПІ від 28 03.2007 року № 0000062331/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6249 грн. та визнано нечинним рішення Глухівської МДПІ від 21.08.2007 року № 0000062301/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15531 грн. 02 коп. за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки.

Глухівська МДПІ не погоджується з вказаною постановою в частині задоволення позову, подала апеляційну скаргу, вважає оскаржувану постанову в цій частині винесеною з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням судом обставин, недоведеними обставинами, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Враховуючи наведене, Глухівська МДПІ, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 29.11.2007 року №АС 10/518-07 в частині визнання нечинними рішень Глухівської МДПІ від 28.03.2007 року № 0000062331/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6249 грн. та від 21.08.2007 року № 0000062301/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15531 грн. 02 коп. за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки. В іншій частині постанову господарського суду Сумської області від 29.11.2007 року №АС10/518-07 залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000062331/0 від 21.08.2007 р. про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79208,14 грн. та №0000062301/0 від 21.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15531,02 грн.

Протягом розгляду справи позивачем доповнювалися та змінювалися позовні вимоги. Згідно останньої заяви про зміну позовних вимог від 19.11.2007 р. №597 він просить визнати частково нечинним рішення № 0000062331/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79 208 грн. 14 коп., визнати нечинним рішення № 0000062331/0 від 28.03.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72959 грн. 14 коп., визнати нечинним рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп., зобов'язати Глухівську міжрайонну державну податкову інспекцію припинити з 19.04.2007р. нарахування пені за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки резидента відповідно до ст. 4 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати на юридичну допомогу в розмірі 11 000 грн.

Відповідач проти позову заперечує, свої рішення вважає такими, що відповідають діючому законодавству, у відзиві на позов просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Встановлено, що 03.04.2006 року між позивачем та Китайською національною корпорацією уіздних та сільських підприємств було укладено Контракт № СТЕС06WМ-002 згідно п. 1.1. якого Інститут зобов'язався поставити Китайській корпорації на умовах СРТ то «Правил Інкотермс» редакція 2000р.) до порту ТіаnJinХіnGang(Китай) 50 000 кг репродукційного (Р-1) насіння конопель сорту ЮСО-31, яке відповідає вимогам ДСТУ 2240-93. Ціна насіння згідно п. 2 Контракту складала 2,75 доларів США за 1 кг, враховуючи транспортні затрати. Загальна вартість Контракту на день його укладення складала 1 37500 доларів США.

Згідно п. 6.1. Контракту сума в розмірі 35 000 доларів США повинна бути перерахована Китайською корпорацією на розрахунковий рахунок Інституту в строк до 15 квітня 2006 року.

14 квітня 2006 року Китайська корпорація своє зобов'язання виконала та перерахувала Інституту через ВаnkofNewYork(USА) та АППБ «Аваль» (Київ) аванс в розмірі 34985,00 доларів США, що еквівалентно 176674 грн. за офіційним курсом Національного банку України.

19.10.2006 р. інститутом було укладено договори №19/106М, та № 2-19/106М та додаткову угоду № 1 до договору № 19/106М з експедитором ТОВ «Мультімодальна транспортна Компанія» щодо транспортного експедитування та надання послуг по організації перевезення вказаного вище вантажу з м. Глухова, Україна до порту ТіаnJinХіnGang(Китай),

01.11.2006 року Інститутом було здійснено митне оформлення та мигну очистку товару на експорт, що підтверджується відміткою у відповідних вантажно-митних деклараціях та передано товар перевізникові.

Листами по електронній почті від 15.01.2007р., 02.02.2007р, та 09.02.2007р. Китайська корпорація повідомила, що 12.01.2007 року вона прийняла в порті ТіаnJinХіnGangконтейнери з насінням конопель, яке не відповідало умовам укладеного Контракту: 770 мішків були вологими, 16 -пошкодженими, багато насіння проросло.

Як наслідок - сторони контракту дійшли до домовленості щодо зниження ціни товару з 137500 доларів США до 120312,5 доларів США, про що і уклали 26.02.2007 року додаткову угоду № 1 до Контракту № СТЕС06WМ-002 від 03.04.2006р. Ця додаткова угода підписана обома сторонами та діє з моменту її укладення, тобто з 26 лютого 2007 року.

Згідно п. 1 Додаткової угоди сторони Контракту домовилися змінити вартість 1 кг насіння з 2, 75 дол. США за 1 кг на 2,406 дол. США за 1 кг.

Згідно п, 2 цієї Додаткової угоди сторони відповідно змінили і загальну ціну Контракту з 137500 доларів США до 120312,5 доларів США

Таким чином ціна Контракту змінилася і станом на 26.02.2007р. складає 120312,5 доларів США.

Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічній договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Контракт № СТЕС06WМ-002 та додаткова угода № 1 від 26.02.2006р. до нього було укладено в м. Глухові, Україна і тому, згідно вищевикладеного, до правовідносин визначених в Контракті застосовується матеріальне право України в тому числі Закон Україні «Про зовнішньоекономічну діяльність» з урахуванням міжнародних договорів України.

Згідно ст. 50 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11.04.1980р., яка набула чинності для України 01.02.1991р.. якщо товар не відповідає договору й незалежно від того, чи була вартість вже оплачена, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вартість, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, співвідноситься з вартістю, яку на той момент мав би товар, відповідний договору.

Згідно п. 1 ст. 652 Глави 53 «Укладення, зміна і розірвання договору» Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 632 Глави 52 «Загальні поняття та умови договору» Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 678 Глави 54 «Купівля-продаж» Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця, в тому числі пропорційного зменшення ціни.

Виходячи з вищевикладеного Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук та Китайська національна корпорація уїзних та сільських підприємств, як контрагенти за Контрактом № СТЕС06WМ-002 мали право шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 26.02.2006р. до цього Контракту змінити умови цього Контракту, а саме зменшити ціну в зв'язку з істотною зміною обставин невідповідністю обставин умовам договору.

Однак оспорювані рішення прийняті без врахування зазначених норм Закону, Конвенції та Цивільного кодексу України.

Так, на підставі акту № 484/23/00497845 від 23.03.2007 р. про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по виконанню контракту № СТЕС06WМ-002 від 03.04.2007 р. відповідачем прийнято рішення №0000062331/0 від 28.03.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79208,14 грн.

Відповідно до додатку № 2 до Акту № 484/23/00497845 штрафні санкції за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки Інституту враховувалися виходячи з суми неодержаної виручки в розмірі 517700,75 грн., що еквівалентно 102515 доларів США, але ж згідно з Додатковою угодою № 1 від 26.02.2007р. до Контракту № СТЕС06WM-002 від 03.04.07р. ціна Контракту змінилася і складає 120312,5 доларів США, враховуючи отриманий 14.04.2006р. Інститутом аванс в розмірі 35 000,00 доларів США, що еквівалентно 176 750 грн. і офіційним курсом НБУ. сума неодержаної виручки складає 85 312,5 доларів США.

Отже, з моменту укладення додаткової угоди № 1, тобто з 26 лютого 2007р. пеня повинна розраховуватися виходячи з суми неодержаної виручки в розмірі 85312,5 доларів США, що еквівалентно 430828, 12 грн., а з моменту уплати Китайською корпорацією ціни Контракту (валютної виручки) в розмірі 85312,5 дол. США, тобто з 19.04.2007 р. нарахування пені за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки Інституту повинно бути припинено.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону 90 днів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті відповідачем правомірно нарахована пеня в сумі 72959,14 грн. і оспорюване рішення підлягає визнанню нечинним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6249 грн.

Друге оспорюване рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп. прийнято на підставі акту № 1241/23/00497845 від 14.08.2007 р. про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.07.2007 р. В акті перевірки відповідачем зазначено про додаткову угоду до контракту, але вона не врахована з посиланням на те, що питання митної вартості насіння не врегульовано з митницею та банком. Тому пеня нарахована за подальший період до 31.03.2007 р.

Відповідач, зокрема, посилається на те, що згідно п.1.8 «Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. №338/3631) сума валютної виручки (лізингових платежів) або вартість товарів (об'єктів лізингу) може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

а) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору; б) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару (об'єкта лізингу), - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Зміна ціни товару (об'єкта лізингу) має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;

в) товари (об'єкти лізингу) знищено, зіпсовано, украдено, загублено на суму їх вартості якщо право власності на товар (об'єкт лізингу) відповідно до умов договору належить резиденту. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події; г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару (об'єкта лізингу) або його частини експортеру - на суму вартості такого товару (об'єкта лізингу);

ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів;

д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;

є) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, що утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним, лізинговим договорами та/або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода за кожним окремим платежем за договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

Але, виходячи з преамбули Інструкції Національний банк України цією Інструкцією визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

А згідно п. 9 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи.

Позивачем же, як зазначено вище, виконані вимоги Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Тому позов в частині визнання нечинним рішення № 0000062301/0 від 21.08.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 531 грн. 02 коп. підлягає задоволенню.

З огляду на викладене задовольняється також вимога щодо припинення нарахування пені Інституту луб'яних культур Української академії аграрних наук за зазначеним зовнішньоекономічним контрактом.

Вимоги по стягненню 11000 грн. витрат на юридичну допомогу задоволенню не підлягає як необґрунтовані - надані позивачем договір та підтвердження спати цієї суми не підтверджують їх будь-яке відношення до даної справи

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно ч.1 ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті в сумі 102515$, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості - на 30.01.07р. - 517700,75 грн. по курсу 5,05 грн./1$.

Згідно до ч.4 ст.4 даного Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених ст.1,2 не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом. Крім того відповідно до ч.5 ст.4 Закону державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, згідно акта виїзної позапланової перевірки, яка проводилася на підставі ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», від 23.03.2007р. №484/23/00497845 Глухівською МДПІ було прийняте рішення №0000062331/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки за період з 30.01.2007р. по 21.03.2007р. в сумі 79208,14 грн.. Підтвердженням того, що дані фінансові санкції були застосовані правомірно, у відповідності до чинного законодавства є той факт, що дана сума була сплачена позивачем у повному обсязі, відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 р., тобто протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування, що підтверджується платіжними дорученнями №370 від 29.03.07 р. та №426 від 23.04.047 р..

В період з 11.07.07 р. по 31.07.07 р. Глухівською МДПІ проводилась виїзна планова перевірка Інституту ЛК питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р. відповідно до затвердженого плану перевірки. Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу Глухівської МДПІ від 30.07.07 р. на 5 робочих днів з 01.08.07 р. по 07.08.07 р.. За результатами проведення планової перевірки Глухівською МДПІ було складено Акт № 1241/23/00497845 від 14.08.07 р. згідно якого нараховано пеню за порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки за період з 22.03.2007р. по 31.03.2007р. в сумі 15531,02 грн..

У відповідності до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» від 19.02.1993р. №15-93 Національний банк України є головним органом валютного контролю. Згідно п.1.8 «Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. №338/3631) сума валютної виручки (лізингових платежів) або вартість товарів (об'єктів лізингу) може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

а) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово - промисловій палаті або інший орган (експертна організація тощо), уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами - чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору; б) відбувається перегляд ціни товарів (об'єктів лізингу) унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару (об'єкта лізингу), - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів (об'єктів лізингу). Зміна ціни товару (об'єкта лізингу) має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору; в) товари (об'єкти лізингу) знищено, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар (об'єкт лізингу) відповідно до умов договору належить резиденту). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події; г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару (об'єкта лізингу) або його частини експортеру - на суму вартості такого товару (об'єкта лізингу); ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів; д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента; є) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, що утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним, лізинговим договорами та/або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода за кожним окремим платежем за договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті). Відповідно п.1.5. даної інструкції перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. А обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів визначеними ст. 6 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями). Китайська корпорація пред'явила претензію, задокументувавши, що 16 мішків по документу від 27.01.07р. підмокли та знизилась схожість насіння конопель, тому Інститутом ЛК додаткову угоду № 1 до контракту від 26.02.2007р. Перегляд ціни товару в зв'язку з невідповідністю якісних характеристик умовам договору на суму неякісних товарів, щодо якого сторони (Інститут ЛК і Китайська корпорація) прийшли домовленості в додатковій угоді №1 від 26.02.2007р., не підтверджений жодною з організацій, вказаних в пп. а п.1.8 Інструкції від 24.03.1999р. №136. Перевірений період планової виїзної перевірки є з 01.04.2004р. по 31.03.2007р. Часткове погашення заборгованості в сумі 430767,53 грн. (85300,50 дол. США) відбулося 19.04.2007р., тобто станом на 31.03.2007р. на контролі в банку було порушення термінів розрахунків по експортній операції в сумі 102515 грн., на яку при перевірці і нараховано пеню. Згідно листа СОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 30.07.2007р. №05-16/4027 у Інститута ЛК станом на 30.07.2007р. існує порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом в сумі 17214,50 дол. США, додаткової угоди №1 від 26.02.2007р. клієнтом не надано.

Крім того, 18 квітня 2007 р., 25 липня 2007 р. Інститут луб'яних культур подав до Глухівської МДПІ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, підписані керівником та головним бухгалтером підприємства, де в розділі V. Інформаційні відомості, п. п. 1.1 Вартість експортованих товарів, робіт, послуг зазначив - 137500 доларів США. Це ціна контракту від 03.04.2006 р., без врахування додаткової угоди до контракту № 1 від 26.02.2007 р. Підстав для неврахування вказаних даних при проведенні перевірки у працівників інспекції не було. Це інформація, яку задекларував сам платник.(Копії вказаних декларацій залучені до справи).

Крім того судом першої інстанції не враховано, що сплата заборгованості відбулася 19.04.2007р., а пеня була розрахована по 31.03.2007р., і судом накладена заборона на нарахування пені і не враховано, що надходження валютної виручки в сумі 85300 доларів США відбулося після укладання додаткової угоди.

Також колегія суддів зазначає, що ДПІ не враховує при першій перевірці додаткову угоду №1, оскільки вона не була надана на перевірку. В акті чітко визначені надані документи з питань взаємовідносин за контрактом, в них відсутня додаткова угода, в акті перевірки відповідальні особи зазначили, що документи надані на перевірку у повному обсязі, інших документів по господарської діяльності не має.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 29 листопада 2007 року по справі№ АС 10/518-07 скасувати.

У позові Інституту лубяних культур Української академії аграрних наук до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 15 липня 2008 року

Головуючий Мельнікова Л.В.

Судді Григоров А.М.

Подобайло З.Г.