Ухвала суду № 1893157, 17.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                    Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                        суддя Бунякіна Г.І.

Категорія: 33                                                                              Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

                                                                                                      суддя Григоров А.М.

                                                      У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17квітня2008 року№22-а-1407/08

           Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Мельнікова Л.В.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Касян В.Ю.

за участі:

представник позивача – Яцина О.М.

представник відповідача – Недосіка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Полтавської області від                            30 жовтня 2007 року  по справі№ 3/196

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»        

до                 Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

про          визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення КОДПІ  від 31.08.2007р. №0000412302/0/133, за яким відмічено про завищення суми від’ємного значення ПДВ за травень на 118279,00 грн.,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», звернувся до суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення КОДПІ  від 31.08.2007р. №0000412302/0/133, за яким відмічено про завищення суми від’ємного значення ПДВ за травень на 118279,00 грн..

Постановою Господарського суду Полтавської області від30 жовтня 2007 року позов  Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним (недійсними) податкового повідомлення-рішення КОДПІ  від 31.08.2007р. №0000412302/0/133, за яким відмічено про завищення суми від’ємного значення ПДВ за травень на 118279,00 грн. задоволено.

Кременчуцька ОДПІ із вказаною постановою не погоджується, подала апеляційну скаргу, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв’язку із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, Кременчуцька ОДПІ, просить суд апеляційної інстанції постанову господарського суду Полтавської області від 30.10.2007 року по справі №3/196 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ВАТ "Полтавський ГЗК" відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 31.08.2007р. №0000412302/0/133, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року на 118 279, 00 грн..

Відповідач позов заперечує, посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення за мотивами обґрунтувань, викладених у запереченнях від 29.09.2007р. № б/н.

Встановлено, що за висновками виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми  бюджетного  відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 р., що набрали форму акту № 502/23-309/00191282 від 08.08.07 р., податкова-відповідач констатувала завищення з боку останнього суми податкового кредиту квітня 2007 року та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 118 279, 00 грн., внаслідок порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : включення до складу податкового кредиту квітня 2007 року 118 279, 00 грн. ПДВ та заявлення до бюджетного відшкодування травня 2007 року цієї суми ПДВ, сплаченого в ціні придбання професійних/консультаційних послуг та послуг консультацій, за податковими накладними, в яких, на думку ревізора, "не розкрито суті консультаційних послуг, що підтверджує їх фактичне надання" (арк. 13-17 акту перевірки).

Результатом даних висновків стало визначення ДПІ - відповідачем позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням до зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у розмірі 118 279,00 грн..

Позивач не погодився з даним висновком, звернувшись із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого мають право на увагу з огляду на наступне.

Позивач - ВАТ "Полтавський ГЗК" зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 28.06.1997р. № 23517488, індивідуальний податковий № 001912816023), здійснює щомісячне подання декларацій з податку на додану вартість та здійснює щомісячну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

22.11.2006 р. позивач уклав договір № 2400/4661 з ТОВ "Ернст енд Янг Аудиторські послуги" (далі Виконавець) на проведення аудиту консолідованої фінансової звітності Замовника (ВАТ "Полтавський ГЗК"), складеної у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Крім того, до даного договору сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 05.01.2007 р. та Додаткову угоду № 2 від 30.03.2007 р.

Контрагент позивача за зазначеною угодою є платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва платника ПДВ, що залучене до справи. Крім того, цієї обставини податкова не спростовує.

Даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності право чину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

На виконання умов даного договору позивач перерахував контрагенту 709 673,88 грн., в т. ч. ПДВ -118 278,98 грн. за рахунком - фактурою від 23.03.2007 р. № 81Л, 5000000418, що підтверджується платіжним дорученням № 6973 від 26.04.2007 р..

Як визначається Законом України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп.. 7.2.3 пп. 7.2 ст. 7 Закону); датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, або дата відвантаження товарів (пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп.. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону); датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Саме в межах цих норм діяв позивач, сплативши на виконання умов договору передоплату за послуги по аудиту консолідованої фінансової звітності, отримавши податкову накладну № 162 від 26.04.2007 р. та включивши зазначену в ній суму ПДВ (118 278,98 грн.) до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду - квітня 2007 року, за правилом першої події : списання коштів в оплату отримання в подальшому відповідних послуг. Зазначене відповідає п. 5 Договору щодо виставляння виконавцем рахунків протягом січня-березня 2007 року згідно фактично витраченого часу в поточному місяці; остаточний рахунок та Акт виконаних робіт буде надано разом з проектом Аудиторського Звіту.

На огляд в судове засідання, в суді першої інстанції було надано оригінал аудиторського звіту, (копія залучена у суді апеляційної інстанції) , до матеріалів справи залучено копію акту приймання-передачі професійних/консультаційних послуг від 01.08.2007 р., що підтверджує фактичне виконання сторонами договірних зобов'язань. Проти цього факту відповідач - Кременчуцька ОДПІ не заперечує.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у господарській діяльності.

Придбані по вказаному договору з ТОВ "Ернст енд Янг" послуги використані позивачем в ході господарської діяльності при підготовці, організації і веденні виробництва та продажу товарів (послуг). На підтвердження використання отриманого аудиторського звіту в господарській діяльності позивачем надано копії витягів з господарських договорів.

З огляду на зазначене, ВАТ "Полтавський ГЗК" правомірно включив до складу податкового кредиту квітня 2007 р. 118 278,98 грн. за податковою накладною № 162, отриманою від ТОВ "Ернст енд Янг аудиторські послуги".

Доводи відповідача про те, що в первинних документах не вказано самих виконаних видів послуг суд вважає безпідставними, з огляду на наступне:

(1) копії документів, що надані позивачем до суду і є в матеріалах справи, підтверджують виконання договору з проведення аудиту, що не заперечує і відповідач;

(2) зазначені первинні документи містять всі необхідні реквізити: місце складання, предмет, грошову одиницю виміру, дату, підписи сторін, печатки, (3) а додатки до актів приймання - передачі послуг більш детально розкривають що було  предметом  дослідження  аудиту,  скільки  при  цьому  було  витрачено  Виконавцем людино/годин та їх вартість (окремо за кожен предмет дослідження).

Заповнення податкових накладних регулюється Порядком заповнення податкових накладних, який затверджений наказом ДПАУ від 30 травня 1997 р. № 165, і зокрема його п. 12 пп. 12.4, за яким визначено, що „ до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме: ... 12.4. графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг... У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо".

Таким чином, законодавством встановлено, що в податковій накладній дані про кількість і обсяг послуг можуть не вказуватись, якщо відповідні послуги не мають таких показників виміру. Всеоб'ємною одиницею виміру в таких випадках є грошова одиниця.

Отже, і податкова накладна № 162 від 26.04.2007 р., отримана ВАТ - позивачем від ТОВ "Ернст енд Янг", відповідає приписам зазначеного вище Порядку щодо її оформлення, а тому може бути розцінена як належний документ, що приймає участь в формуванні податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зауважень з цього приводу акт перевірки не містить.

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування,, визначених відповідними законами.

Позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього  штрафних (фінансових) санкцій не має.

З огляду на викладене, у Кременчуцької ОДПІ не було законодавчих підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач в порушення імперативного припису п. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права. Порушення по яких донараховані санкції не знайшли свого підтвердження у суду.  

                Крімтого, ДПІневраховано, щопозивач - ВАТ "Полтавський ГЗК" є відкритим акціонерним товариством і в силу ч.1 ст.8 Закону України "Про аудиторську діяльність" - Проведення аудиту є обов'язковим для:

                1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету.

                Також відповідно до ст. 18 Закону України "Про господарські товариства" - достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

                Як вбачається з акту перевірки, інших матеріалів справи, господарський оборот позивача більш зазначеної суми.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.  Таким чином,  суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     УХВАЛИЛА:

  Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

 Постанову Господарського суду Полтавської області від 30 жовтня 2007 року  по справі№ 3/196 залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Повний текст виготовлено та підписано 21 квітня 2008 року

                    Головуючий                                                       Мельнікова Л.В.      

                                 Судді                                                       Григоров А.М.

                                                                                                  Подобайло З.Г.