Вирок № 19253353, 22.11.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-1381/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 рокум. Київ Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі - Титенко Ю.А.,

за участю прокурора Ткачук Ю.Б.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня, не одружений, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2 24.05.2011 року приблизно о 10 годині 00 хвилин з метою таємного викрадення чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_3 зайшов у підїзд даного будинку, після чого ліфтом піднявся на девятий поверх і підійшов до вхідних дверей квартири № 61 вище вказаного будинку. Переконавшись у відсутності мешканців квартири і тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 за допомогою металевого предмета у вигляді конусного чотирикутника з різьбою, який був при ньому, відкрив замок вхідних дверей квартири № 61 за вище вказаною адресою. Знаходячись в приміщенні даної квартири, ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: ноутбук «Асер»вартістю 5000 грн., ноутбук «НР»вартістю 3000 грн. та грошові кошти в сумі 8500 грн. Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 16500 грн.

Допитаний підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що 24.05.2011 року він вийшов з місця свого проживання близько 9 години 00 хвилин та пішов в напрямку вулиці Деміївської з метою скоїти крадіжку в квартирі. При собі він мав заздалегідь заготовлений інструмент, а саме: розвідний ключ та металевий предмет у вигляді конусного чотирикутника з різьбою для злому замків. Підійшовши до будинку АДРЕСА_3 він зайшов до підїзду, піднявся на останній поверх та став підшуковувати такий замок, який він міг би зламати. Підійшовши до квартири № 61, у якої двері були обладнані саме такими замками, почав дзвонити у вхідні двері, подзвонивши разів 7-8, переконавшись, що у квартирі нікого не має, він дістав з карману куртки металевий предмет і з його допомогою зламав верхній замок, потім за допомогою розвідного ключа хотів зламати нижній замок, але коли повернув дверну ручку, то виявилося, що двері на нижній замок не зачинені. Відкривши двері він проник у квартиру, яка була однокімнатною і відразу направився до кімнати, де на столі побачив два ноутбуки та зарядні пристрої до них. Ноутбуки він положив до поліетиленового пакету, який взяв у коридорі даної квартири. Після цього у шафі, яка розміщена біля виходу з кімнати, він виявив гроші в сумі 8500 грн. та викрав їх. В подальшому він, взявши поліетиленовий пакет, в якому було два ноутбуки, з викраденим майном вийшов з квартири, прикривши за собою двері. Ліфтом спустився до низу, вийшов з будинку та направився в сторону Московської площі. Розвідний ключ та металевий предмет у вигляді конусного чотирикутника з різьбою він викинув. Після чого викрадені ноутбуки: один марки «Асер», інший марки «НР»та зарядні пристрої до них продав. Грошові кошти в сумі 8500 грн. та 1500 грн., виручені за продаж ноутбуків, він витратив на власні потреби.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному висновку та заявлений потерпілою цивільний позов, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованому йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, кваліфіковано вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 обставини, що помякшують покарання, - визнання вини, щире каяття, активне сприяння в розкриті злочину та часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу підсудного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, його молодий вік, має на утриманні малолітню дитину, ряд обставини, що помякшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановлення максимально можливого іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України.

Те, що підсудний вчинив тяжкий злочин, враховуючи вказані вище дані про особу, не є перешкодою для застосування до нього вимог ст. 75 КК України.

Беручи до уваги той факт, що в ході судового засідання потерпілій за погодженням з останньою було відшкодовано частину розміру, завданих їй збитків, суд вважає за необхідне задовольнити заявлений потерпілою цивільний позов частково із врахуванням відшкодованої суми.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Долю судових витрат слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

-сліди пальців рук, що були вилучені під час огляду місця події, а саме: з приміщення квартири АДРЕСА_3 прилучені до матеріалів кримінальної справи залишити при матеріалах кримінальної справи;

-циліндровий механізм із замка вхідних дверей, що був вилучений під час огляду місця події, а саме: з приміщення квартири АДРЕСА_3 передані на зберігання до камери схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві знищити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 14700 (чотирнадцять тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної трасологічної експертизи № 364 від 06.06.2011 року в розмірі 455,87 грн. на користь 11110 НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, ЗКПО 25575285 ГУДКУ в Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699, код послуги 10900;

стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № 363 від 03.06.2011 року в розмірі 455,87 грн. на користь 60000 НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, ГУДКУ в Київській обл., р/р 31253272210699, ЗКПО 25575285, МФО 821018, код послуги 10900;

стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи № 513 від 15.08.2011 року в розмірі 949,32 грн. на користь 60000 НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 31253272210699 в ГУДКУ в Київській обл., МФО 821018, ЗКПО 25575285, код послуги 10900.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко