Рішення № 19243862, 10.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

10.11.11 <>

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011р.Справа №5028/14/130/2011(5028/10/115/2011)

За позовом: Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1,

АДРЕСА_2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверське»,

вул. Перемоги,30, с. Дрімайлівка, Куликівський район, Чернігівська

область, 16352

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 21614грн.49коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 3466 від 26.10.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність від 10.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверське»про стягнення заборгованості в сумі 21 614,49 грн., з яких 15 000,00грн. сума основної заборгованості, 3 011,43грн. пеня за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 09.12.10р. по 09.06.11р. включно, 2 932,68грн. інфляційні втрати за період з грудня 2010 року по липень 2011 року включно, 670,38грн. 3% річних за період з 09.12.10р. по 19.08.11р. включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 4 про надання послуг по збиранню врожаю 2010 року від 10.10.2010р.

07.11.2011 року у звязку з перебуванням судді Мурашко І.Г. на лікарняному, відповідно до розпорядження керівника апарату суду №02-01/27 від 07.11.2011 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи №5028/10/115/2011. Згідно повторного автоматизованого розподілу справ (витяг із Журналу реєстрації позовних заяв господарського суду Чернігівської області) справа №5028/10/115/2011 була передана на розгляд судді Книш Н.Ю. з присвоєнням порядкового номеру №5028/14/130/2011(5028/10/115/2011).

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу у даній справі, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмові заперечення на позовну заяву від 07.11.2011р., згідно яких відповідач проти позовних вимог частково заперечував, посилаючись на п. 3 договору, відповідно до якого остаточний розрахунок проводиться в день підписання акту виконаних робіт, але не пізніше десяти днів після закінчення робіт. Акт прийняття виконаних робіт підписаний сторонами 08.12.10р., а тому 3% річних слід нараховувати з 19.12.10р., а не з 09.12.10р. В звязку з чим, представник відповідача просив суд частково відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

10 жовтня 2010 року між сторонами був укладений договір № 4 про надання послуг по збиранню врожаю, відповідно до якого предметом договору є надання позивачем (виконавцем) послуг по збиранню врожаю зернових та технічних культур на площах відповідача (замовника) комбайнами «Массей Фергюсон»(п. 1. договору).

Оригінали договору, акту прийняття виконаних робіт, документів, доданих до позовної заяви були оглянуті в судовому засіданні судом та звірені з копіями в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.1.1. договору, позивач зобовязується провести збирання врожаю сільськогосподарських культур на площах відповідача методом прямого комбайнування, або підбиранням валків по узгодженості з ним у відповідності з агротехнічними вимогами в слідуючи обсягах, а саме кукурудзу та соняшник, на площі 226 га, вартість послуг на пальному відповідача 290грн./1га, а всього на суму 65 540,00 грн.

У п.2.2.7. договору сторони встановили, що у день закінчення виконавцем робіт сторони оформлюють Акт здачі-приймання виконаних робіт в двох примірниках із зазначенням обсягів та вартості наданих послуг за підписом керівника, або осіб за дорученням, скріплюють його печатками.

На виконання умов договору позивач (виконавець) виконав зернозбиральними комбайнами «Массей Фергюсон»збирання врожаю кукурудзи на площах відповідача - 226га на суму 65540,00грн., що підтверджується підписаним сторонами актом прийняття виконаних робіт від 08.12.10р. на суму 65 540,00 грн. ( а.с.13).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3, ч. 4 п. 3 договору, відповідач проводить оплату в грошовій формі з розрахунку 290,00 грн./га на загальну суму 65 540,00 грн. Відповідач розраховується з позивачем раз у три дні, виходячи із фактично виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача в процесі збирання врожаю. При відсутності таких розрахунків, збиральні роботи призупиняються. Остаточний розрахунок проводиться в день підписання «Акту виконаних робіт», але не пізніше десяти днів після закінчення робіт.

З огляду на приписи ст. 253 та 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події, з якою повязано його початок, та якщо останній день строку припадає на вихідний чи святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, суд приймаючи до уваги, що акт виконаних робіт підписаний сторонами 08.12.10р., а десятиденний строк оплати закінчується 18.12.2010р. (день тижня субота за календарем 2010р.), суд доходить висновку, що відповідач за умовами договору зобовязаний провести остаточний розрахунок за виконані роботи у строк 20.12.2010р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 50540,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.03.11р. на суму 50540,00 грн. та довідкою ПАТ «ВТБ Банк»№ 651/900-08-2 від 12.08.11р. (а.с. 14, 15).

Таким чином, на момент подання позову до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 15000,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги по збиранню врожаю в сумі 15000,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги в сумі 15000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 п. 4 договору, в разі несвоєчасного розрахунку з позивачем, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на період, за який сплачувалася пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого терміну, рахуючи з дня підписання Акту виконаних робіт або строку обумовленого в доповненні до даного договору.

Оскільки у п.3 договору сторонами визначено остаточний строк проведення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги по збиранню врожаю, а відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором, суд враховуючи обставини справи та подані докази доходить висновку, що відповідачем вчинена прострочка оплати наданих йому послуг з 21.12.2010р.

Позивач просить стягнути з відповідача, згідно розрахунків в матеріалах справи, пеню в сумі 3011,43грн. за період з 09.12.10р. по 09.06.11р. включно, 3% річних в сумі 670,38грн. за період з 09.12.10р. по 19.08.11р. включно, інфляційні втрати в сумі 2932,68грн. за період з грудня 2010 року по липень 2011 року включно.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобовязань щодо оплати за отримані послуги по збиранню врожаю з 21.12.2010р., перевіривши розрахунок позивача (а.с.16, 18), суд приходить до висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню, в звязку із допущенням позивачем помилки в розрахунках, а саме у визначенні дати прострочення зобовязання не з 09.12.10р., а з 21.12.10р., в звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2677,44грн. за період з 21.12.10р. по 09.06.11р., 3% річних в сумі 605,75грн. за період з 21.12.10р. по 19.08.11р. включно.

Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р .

Як слідує із вищевказаних рекомендацій Верховного Суду України, в разі якщо оплата здійснена до 15 числа поточного місяця, то відповідно інфляція нараховується за відповідний місяць за мінусом здійсненої оплати, а якщо після 15 числа місяця, то інфляція нараховується за весь місяць без врахування оплати.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат (а.с.17), суд доходить висновку, що при здійсненні нарахування інфляційних втрат позивачем не були враховані Рекомендації Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р, та проведено нарахування інфляційних втрат за весь грудень місяць 2010р., в той час як заборгованість відповідача виникла з 21.12.2010р., тобто після 15 числа поточного місяця, а за березень 2011 року позивачем проведено нарахування інфляції виходячи із суми заборгованості відповідача 65540,00грн., в той час як часткова оплата проведена 04.03.11р., тобто до 15 числа поточного місяця, і відповідно інфляція підлягає нарахуванню за березень 2011р. за мінусом здійсненої оплати, тобто від суми заборгованості 15000,00грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 1641,57грн. за період нарахування з січня 2011 року по липень 2011 року включно.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що в решті стягнення з відповідача, пені, 3% річних та інфляційних втрат вимоги позивача задоволенню не підлягають у звязку з їх безпідставністю проведених нарахувань .

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за надані послуги по збиранню врожаю своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 15000,00грн. боргу, 2677,44грн. пені, 605,75грн. трьох процентів річних, 1641,57грн. інфляційних втрат, в решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 199,25грн. та 217,55грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 254, 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіверське»(Чернігівська область, Куликівський район, с. Дрімайлівка, вул. Перемоги, 30, ідентифікаційний код 30894197) на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 у ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15000грн.00коп. боргу, 2677грн.44коп. пені, 605грн.75коп. 3% річних, 1641грн.57коп. інфляційних втрат, 199грн.25коп. державного мита, 217грн.55коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 10.11.2011р.