Рішення № 19243857, 08.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«08 »листопада 2011 року Справа №5028/17/99/2011

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач”

03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16

До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства „Лео і Партнери”

17004, Чернігівська область, Козелецький район, с.Шами, вул. 1 Травня, 25

Про стягнення 14762,16 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1 від 30.08.11р.

Від Відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №6 від 03.10.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач” заявлено позов до Фермерського господарства „Лео і Партнери” про стягнення 14762,16 грн., в тому числі 13876,00 грн. основного боргу, 742,46 грн. пені, 143,70грн. 3% річних.

Представник Відповідача письмового відзиву на позов не надала, у судовому засіданні 06.10.11р. визнала позовні вимоги в частині суми основного боргу та надала клопотання про розстрочення заборгованості перед Позивачем в сумі 13876,00 грн. на п'ять місяців.

Крім того, у вищевказаному клопотанні зазначено, що Відповідачем платіжним дорученням №373 від 29 вересня 2011 року здійснено платіж за вересень місяць у сумі 2000грн.

У судовому засіданні 18.10.11р. представник Відповідача надала копію статуту та копії платіжних доручень №373 від 29 вересня 2011 року на суму 2000,00 грн. та №401 від 17.10.11р. на суму 886,16 грн., які суд залучив до матеріалів справи.

Представник Відповідача пояснила, що згідно вищевказаних платіжних доручень Відповідачем було сплачено 2000,00 грн. основного боргу, 742,46 грн. неустойки (пені) та 143,70 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 08.11.11р. представник Відповідача копію надала платіжного доручення №438 від 07.11.11р., що підтверджує сплату Відповідачем ще 2969,00 грн. основного боргу.

Також представник Відповідача надала клопотання про розстрочення заборгованості перед Позивачем в сумі 8907,00 грн. на два місяці, а саме: до 29 листопада 2011 року 4453,50грн. та до 29 грудня 2011 року 4453,50 грн.

Представник Позивача проти розстрочення сплати суми основного боргу заперечив.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

06.04.2011р. між Філією „Таращанський завод комбікормів та преміксів” ВАТ ВНП ”Укрзооветпромпостач” та ФГ „Лео і Партнери” укладений договір №06/04-2011 поставки (далі Договір).

З розділу “Загальні положення” Положення про Філію „Таращанський завод комбікормів та преміксів” Приватного акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач” в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ ВНП ”Укрзооветпромпостач” (протокол №1 від 04 квітня 2011 року, наказ №37 від 13.05.2011р.), вбачається наступне.

Філія „Таращанський завод комбікормів та преміксів” Приватного акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач” (в подальшому - Філія) створена відповідно до чинного законодавства України і є відокремленим структурним підрозділом Приватного акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач” (в подальшому - Товариство), зареєстрованого Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 15.11.1995 року, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію від 06.04.2011 року за №10681050066003087.

Філія є структурним підрозділом Товариства, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Положення, Статуту Товариства, інших внутрішніх нормативних актів Товариства.

Філія не має статусу юридичної особи, має самостійний баланс, свою печатку, штамп, бланки з власною назвою.

Філія представляє інтереси Товариства та діє від його імені на основі доручення Голови правління Товариства.

Філія має право від свого імені укладати будь-які угоди не заборонені чинним законодавством на суму передбачену в дорученні Голови правління Товариства, в інших випадках за окремим погодженням з правлінням Товариства.

Згідно п.п.1.1.-1.2. Договору, Постачальник (Позивач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця комбікорм та БВД (в подальшому - товар), а Покупець (Відповідач) зобовязується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим Договором. Найменування товару, одиниця вимірювання, кількість одиниць, узгоджена ціна за одиницю, загальна вартість товару (з урахуванням ПДВ), зазначаються в специфікації, яка підписується уповноваженими на те представниками Сторін і становить невідємну частину цього Договору.

Відповідно до п.п.2.1.-.2.3. Договору поставка товарів здійснюється на умовах EXW Чернігівська область (склад Покупця) згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс Міжнародної торгової палати в редакції 2000р. Поставка товару здійснюється Постачальником протягом 7-ми банківських днів від дати письмового замовлення товару Покупцем. В замовленні визначаються найменування, кількість та строк відвантаження товару, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від встановлених цим Договором.

За умовами п.п.2.4.-2.5. Договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженими на те представниками Сторін видаткової накладної, що є невідємною частиною цього Договору. Разом з товаром Постачальник передає покупцю сертифікат якості, видаткову накладну та податкову накладну.

Відповідно до п.п.2.6.-2.7. сторони домовились, що поставка товару може здійснюватися на підставі письмового замовлення Покупця та згідно з видатковою накладною без оформлення специфікації. В такому випадку приймання Покупцем товару в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у видатковій накладній, є згодою Покупця на покупку цього товару. Право власності на товар і ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця в момент приймання-передачі товару в пункті поставки, при підписанні уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної.

Згідно п.п.3.1.-3.2. Договору ціну цього Договору складає сума вартості всіх товарів, що поставляється Постачальником Покупцю на умовах цього Договору протягом його дії. Ціна товару встановлюється для кожної партії товару, за домовленістю сторін і може змінюватися Постачальником для подальших партій товару в залежності від показників, які обумовлюють ціну товару.

Відповідно до п.п.3.3.-3.5. Договору всі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно в національній валюті. Оплата товару Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата вважається здійсненою після надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно п.8.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року. Закінчення строку дії цього Договору не тягне за собою припинення зобовязань, що виникли з цього Договору протягом строку його дії, не звільняє сторони від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 37314,00 грн., що підтверджуються видатковими накладними:

-№ ТЗ 0000841 від 06.04.11р. на суму 12438,00 грн.;

-№ ТЗ 0000941 від 14.04.11р. на суму 24876,00 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 23438,00 грн., а саме: 06.04.11р. 12438,00 грн., 01.06.11р. 5000,00 грн., 06.06.11р. 3000,00 грн., 11.07.11р. 3000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становила 13876,00 грн.

З наданих у судовому засіданні представником Відповідача копій платіжних доручень №373 від 29.09.11р. та №438 від 07.11.11р., вбачається, що Відповідачем було сплачено 2000,00 грн. та 2969,00 грн. основного боргу відповідно.

Тобто, в період розгляду справи сторонами було врегульовано спір щодо стягнення 4969,00 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 4969,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість Відповідача в частині основного боргу становить 8907грн.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 5.2. Договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі, винна сторона сплачує неустойку (штраф, пеню) в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування неустойки (штрафу, пені) від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобовязання за цим Договором.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем була нарахована Відповідачу пеня у розмірі 742,46 грн. за період з 28.04.11 р. по 31.08.11 р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, просив стягнути 3% річних у розмірі 143,70грн. за період з 28.04.11 р. по 31.08.11 р.

Разом з тим, з платіжного дорученням №401 від 17.10.11р. на суму 886,16 грн. вбачається, що Відповідачем було сплачено 742,46 грн. пені та 143,70 грн. 3% річних.

Таким чином, в період розгляду справи сторонами було врегульовано спір щодо стягнення 742,46 грн. пені та 143,70 грн. 3% річних і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 742,46 грн. пені та 143,70 грн. 3% річних також підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і належних та достатніх письмових доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 8907,00 грн. основного боргу.

Разом з тим, представник Відповідача надала клопотання про розстрочення заборгованості перед Позивачем в сумі 8907,00 грн. на два місяці, а саме: до 29 листопада 2011 року 4453,50 грн. та до 29 грудня 2011 року 4453,50 грн.

В обґрунтування даного клопотання зазначено, що Відповідачем було сплачено пеню та 3% річних та частково суму основного боргу, а також вказано, що у господарства з'явилася можливість реалізувати поросят згідно договору реалізації №11 від 21.10.11р., копія якого додана до клопотання, та погасити борг перед Позивачем у двомісячний термін.

Представник Позивача проти розстрочення боргу заперечив, зазначивши, що Відповідачем не вказано причин та обґрунтування розстрочення заборгованості, Відповідач прострочив оплату за жовтень місяць 2969,00 грн. та не наддав доказів про тяжкий фінансовий стан підприємства.

Згідно п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом, обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України:

“При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.”

Враховуючи, що Відповідачем не надано належних та достатніх письмових доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд не знаходить підстав для розстрочки виконання рішення, а тому клопотання Відповідача про її надання відхиляється.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 3500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані Договір №37 від 30.08.11р. про ведення справи в суді адвокатом ОСОБА_3, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4243/10 від 22.07.10р., виданого ОСОБА_1, посвідчення адвоката та квитанції №1 від 30.08.11р., з яких вбачається, що Позивачем були понесені витрати на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи, в розмірі 3500грн.

Згідно п.11. Інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/155 від 13.02.2002р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів»:

«Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.»

Вищевказану суму адвокатських послуг суд вважає співрозмірною з загальною обґрунтованою позовною вимогою, пред`явленою в позові, в розмірі 14762,16 грн., оскільки відсоток витрат на оплату адвоката від неї складає 23,7%.

Дані витрати є судовими витратами, передбаченими ст.44 Господарського процесуального кодексу України, які підлягають відшкодування Позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення 4969,00 грн. основного боргу, 742,46 грн. пені та 143,70 грн. 3% річних провадження у справі припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фермерського господарства „Лео і Партнери” (17004, Чернігівська область, Козелецький район, с. Шами, вул. 1 Травня, 25, код ЄДРПОУ 32154677, п/р26006051400813 в КБ „Приватбанк”, МФО 353586) на користь Приватного акціонерного товариства „Виробничо-наукове підприємство ”Укрзооветпромпостач” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, код ЄДРПОУ 23524007, п/р 260060101662 у ЗАТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984) 8907 грн. основного боргу, 3500 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 147 грн. 62 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

Повний текст рішення складено 09 листопада 2011 року.

Суддя І.В. Кушнір

08.11.11