Рішення № 19243869, 10.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

10.11.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.77-99-18

просп.Миру,20 тел.678-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

08 листопада 2011р. Справа № 5028/8/104/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КООП ЧЕКОС», пр.Перемоги, 95, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про стягнення 2833грн.57коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 представник, довір.пост. від 01.05.2011р.

Від відповідача: не зявився

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 2285грн.13коп. боргу по оплаті орендної плати за приміщення, передане в оренду на підставі договору №119-11 операційної оренди нежитлового приміщення від 15.08.2011р., та 548грн.44коп. штрафних санкцій, нарахованих за прострочення сплати орендних платежів.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач особисто в судове засідання не зявився, також ним не направлено уповноваженого представника. Про причини неявки суду не повідомлено.

Приймаючи до уваги, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, судом явка уповноважених представників сторін обовязковою не визнавалася, будь-яких клопотання процесуального характеру від відповідача не надходило, суд вважає за можливе розпочати розгляд справи по суті у відсутності відповідача та його уповноваженого представника.

Заявлені клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, зясувавши обставини, що мають юридичне значення для вирішення спору, та перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011р. між сторонами укладено договір №119-11 операційної оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач (орендодавець за умовами договору) зобовязувався передати, а відповідач (орендар за умовами договору) зобовязувався прийняти в строкове платне користування на умовах оренди приміщення кімнату №1-42 (104) на першому поверсі будинку №95 по пр.Перемоги у м.Чернігові.

Обєкт оренди належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.07.07р., виданим Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

Згідно з п. 6.1. договору оренди строк його дії встановлений сторонами з 16.08.2011р. по 31.12.2011р.

Відповідно до підпунктів 1.1.4.-1.1.6. договору оренди перелік приміщень, що орендуються, зазначаються в акті приймання-передачі (додаток 1). Разом з приміщенням, що орендується, орендар користується приміщеннями спільного користування. В оренду також здається наступне майно, яке знаходиться в приміщенні, що орендується, найменування, кількість якого вказані в акті приймання-передачі.

Відповідно до п.2.2. договору оренди передача приміщення та майна здійснюється за актом-приймання передачі, який є невід`ємною частиною договору.

На підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору №119-11 від 15.08.2011р. та акту приймання-передачі між сторонами виникли правовідносини оренди, які регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського процесуального кодексу України та главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в ст.759 Цивільного кодексу України.

16 серпня 2011р. сторонами договору оренди складено та підписано акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду (копія а.с.27), відповідно до якого позивач фактично передав, а відповідач прийняв кімнату №1-42(104), що розташована на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобовязання по передачі приміщення в оренду.

Відповідно до ч.3 ст.285 Господарського кодексу України до основних обовязків орендаря належить своєчасна та в повному обсязі сплата орендної плати.

За приписами ч.ч.1, 4 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

При цьому, згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобовязанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

В п.3.2. договору оренди сторонами встановлено орендну плату в розмірі 1837грн.00коп. на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 306грн.17коп.

Згідно із п.3.3. договору відповідач зобовязався в триденний термін з дати укладення договору перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату за перший місяць оренди авансом. В подальшому розрахунки по оренді приміщень та майна проводяться авансовими платежами в безготівковому порядку. При цьому, в силу п.4.1.2. договору, орендна плата підлягає сплаті не пізніше десятого числа місяця, за який повинні здійснюватись платежі, незалежно від фінансового стану орендаря, на основі наданих орендодавцем рахунків.

Системний аналіз наведених умов договору оренди, що регулюють порядок сплати орендної плати, свідчить, що за домовленістю сторін орендар мав щомісяця сплачувати оренду плату авансом, але не пізніше 10-го числа місяця, за який повинен здійснюватись платіж, на підставі наданих орендодавцем рахунків. Разом з тим, враховуючи, що сторонами встановлений фіксований розмір орендної плати та конкретний строк сплати орендної плати, а також враховуючи відсутність в договорі обовязку позивача виставляти відповідачу рахунків, та наслідків невиконання такого обовязку, суд приходить до висновку, що відповідач мав здійснювати сплату орендної плати самостійно у встановлені договором строки навіть за відсутності рахунку.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Як встановлено судом вище, відповідач зобовязався сплатити орендну плату за перший місяць оренди авансом в триденний термін з дати укладення договору.

Приймаючи до уваги, що орендоване приміщення фактично передано відповідачу в користування 16.08.2011р., тому суд погоджується з позивачем, що орендна плата, яка підлягала сплаті за серпень місяць, становить 948грн.13коп. Виходячи із умов договору (п.3.3.), відповідач був зобовязаний сплатити вказану суму в строк до 18.08.2011р. включно.

Як свідчить копія банківської виписки з рахунку позивача (а.с.30), відповідачем 07.09.2011р. сплачено в рахунок сплати орендної плати 500грн. При цьому, у призначенні платежу зазначено, що платіж здійснюється згідно рахунку №СФ-0000877 від 15.08.2011р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем зобовязання по сплаті орендної плати за серпень 2011р. виконані частково. Заборгованість становить 448грн.13коп. Наявність заборгованості по орендній платі за серпень 2011р. саме в цій сумі підтверджується також і складеним позивачем розрахунком нарахування штрафних санкцій (а.с.29).

В подальшому, відповідно до умов договору, відповідач зобовязувався сплачувати орендну плату щомісячно авансом, але не пізніше 10-го числа місяця, за який повинен здійснюватись платіж. Тобто, відповідач був зобовязаний сплатити орендну плату за вересень 2011 року до 10.09.2011р. Але, приймаючи до уваги, що 10 вересня 2011р. припадає на вихідний день, тому в силу приписів ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України останнім днем сплати орендної плати за вересень 2011р. є 12 вересня 2011р.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем 1837грн. орендної плати за вересень 2011р., що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятого на себе зобовязання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за період з 16.08.2011р. по 30.09.2011р. становить 2285грн.13коп.

Враховуючи, що наявність боргу по орендній платі за серпень-вересень 2011р. у сумі 2285грн.13коп. підтверджується матеріалами справи, та оскільки відповідачем на момент розгляду даної справи не надано суду доказів погашення заборгованості в добровільному порядку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими, в звязку з чим з відповідача має бути стягнуто 2285грн.13коп. боргу по орендній платі, нарахованої за серпень-вересень 2011р.

Відповідно до 5.1.1. договору оренди орендар (відповідач у справі) повинен сплатити орендодавцю (позивач у справі) штраф в розмірі 20% від суми боргу у випадку прострочення оплати орендних платежів понад 30 днів.

Позивач, з посиланням на вказаний пункт договору оренди просить стягнути з відповідача 548грн.44коп. штрафу, нарахованого за прострочення сплати орендної плати більш ніж на 30 днів.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

В силу ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України одним із видів неустойки є штраф, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, зобовязання по сплаті орендної плати за серпень 2011р. відповідач повинен виконати до 18.08.2011р. включно, а орендна плата за вересень 2011р. підлягала сплаті до 12.09.2011р. Проте, відповідачем зобовязання по своєчасній сплати орендних платежів належним чином не виконані, у строки, встановлені договором платежі не здійснені. Крім того, на момент звернення позивача до суду з даною позовною заявою 20.10.2011р., про що свідчить відмітка загального відділу господарського суду, прострочення сплати орендних платежів як за серпень 2011р., так і за вересень 2011р. становить понад 30 днів.

Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач повинен сплатити позивачу штраф, а тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими.

Разом з тим, як свідчить наданий позивачем розрахунок суми штрафу, при його обчисленні позивачем нараховано ПДВ на суму штрафу, що є безпідставним, оскільки чинними нормами цивільного законодавства, яке регулює цивільно-правові відносини оренди (найму) та відносини щодо забезпечення виконання зобовязань у вигляді неустойки, не передбачається нарахування податку на додану вартість на суми штрафів та пені, які застосовуються у разі неналежного виконання зобовязання. Посилання позивача на розяснення податкової служби, опублікованого у Віснику податкової служби України, судом до уваги не приймається з огляду на те, що таке розяснення не має силу нормативно-правового акту.

Отже, виходячи із суми заборгованості по орендній платі, прострочення по якій становить понад 30 днів (2285грн.13коп.), сума штрафу становить 457грн.03коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. .

Керуючись ст.ст.530,549,610,611,759 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.22,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про номери банківських рахунків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КООП ЧЕКОС», пр.Перемоги, 95, м.Чернігів (ідентифікаційний код 35108878, р/р 2600700016819 у ВАТ «Укрексімбанк»м.Чернігів, МФО 353649) 2285грн.13коп. боргу, 457грн.03коп. штрафу, 98грн.71коп. державного мита та 228грн.39коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повне рішення складено та підписано 10 листопада 2011р.

Суддя Т.Г.Оленич