Рішення № 19243753, 04.11.2011, Господарський суд Чернігівської області

04.11.11 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”01” листопада 2011 року справа № 5028/11/126/2011

Позивач: Дослідна станція "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук, вул. Незалежності, 39, с. Крути, Ніжинський район, Чернігівська область, 16645

Відповідач: Приватне підприємство "Ніжин Агродар", вул. Авдіївська, 198, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 47 500,00 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

представник позивача: Кривець Д.О. - директор

представник відповідача: ОСОБА_1 - адвокат, довіреність № б/н від 31.10.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Дослідною станцією "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук подано позов до Приватного підприємства „Ніжин Агродар” про стягнення 47500,00 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору про співпрацю № 18 від 23.04.2010 р., свої зобовязання своєчасно та в повному обсязі не виконав, оплату за отриманий у власне розпорядження урожай в повній сумі не здійснив.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надав. Водночас, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив проведення ПП „Ніжин Агродар” робіт по вирощуванню кукурудзи на зерно та отримання підприємством у власне розпорядження урожаю на суму 47500,00 грн.

Разом з тим, представник відповідача позову не визнає з тих підстав, що на актах виконаних робіт відсутні підписи Замовника та Виконавця. Акти затверджені директором ПП „Ніжин Агро”, а не ПП „Ніжин Агродар”.

Крім того, представник вказує на те, що восени 2010 року ПП „Ніжин Агродар” було проведено комплекс підготовчих робіт на землях позивача щодо вирощування у 2011 році зернових культур. Але ДС „Маяк” у 2011 році договору про співпрацю з ПП „Ніжин Агродар” укладено не було, у звязку з чим ПП „Ніжин Агродар” понесло збитки, які позивачем не компенсовані.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Дослідною станцією „Маяк” (Замовник) та Приватним підприємством „Ніжин Агродар” (Виконавець) укладено договір про співпрацю № 18 від 23.04.2010 р. (далі Договір).

Договір діє з моменту його підписання та закінчується 31.12.2010 р., закінчення строку дії договору не звільняє сторони від його виконання (п. 5.1 Договору).

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Згідно п. 1.1 Договору сторони домовилися вести діяльність по вирощуванню зернових культур, а саме кукурудзи на зерно, на землях Замовника з метою підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п. 3.1 Договору роботи узгоджуються актами виконаних робіт та закріплюються підписами сторін.

В разі виконання всього комплексу робіт і узгодженню його результатів актами виконаних робіт Виконавець отримує у власне розпорядження урожай і перераховує на рахунок Замовника кошти в розмірі 47500,00 грн. (п. 4.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за Договором, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 01.11.2010 р.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобовязання не виконав, отримавши згідно акту виконаних робіт № 2 від 01.11.2010 р. у власне розпорядження урожай обємом 190,00 га, не перерахував на рахунок позивача кошти в розмірі 47500,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу лист № 55 від 25.05.2011 р. з вимогою сплати заборгованості до 10.06.2011 р. Лист позивача був залишений відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, борг відповідача перед позивачем становить 47500,000 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Заперечення представника відповідача до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано суду доказів своєчасної сплати 47500,00 грн., як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ніжин Агродар” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул.. Авдіївська, 198, р/р 26009029717 в ВАТ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100, код 35013830) на користь Дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук (16645, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Крути, вул.. Незалежності, 39; р/р 31255273210225 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 32585608) 47500,00 грн. заборгованості; 475,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.11.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 04.11.2011 р.