Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/26001.11.11 За позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка
До Приватного підприємства «Кепітал Хюман Рісорсиз»
Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про стягнення 8936 грн. 56 коп.
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь:
Від позивача ОСОБА_1. - представник за довіреністю № 03-76 від 21.09.11.
Від відповідача не зявився
Від третьої особи ОСОБА_2. представник за довіреністю № 37 від 26.08.11.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Приватного підприємства «Кепітал Хюман Рісорсиз»про зобовязання відповідача сплатити позивачу заборгованість в розмірі 5186 грн. 19 коп. відповідно до умов Договору № 07-022 про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги від 21.12.09. укладеного між сторонами, та заборгованості в розмірі 4710 грн. 37 коп. відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.09., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та відповідачем, яка складається: 3895 грн. 82 коп. сума основного боргу за договором від 21.12.09. № 4768; 269 грн. 06 коп. пеня; 1021 грн. 32 коп. індекс інфляції; 4239 грн. 86 коп. сума основного боргу по договору від 21.12.09. № 07-022 про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні та експлуатаційні послуги; 470 грн. 51 коп. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної та комунальної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Приватного підприємства «Кепітал Хюман Рісорсиз»виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.11. порушено провадження у справі № 30/260, розгляд справи було призначено на 22.09.11. о 09-50; на підставі ст. 27 ГПК України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.
В судовому засіданні 20.09.11. представником третьої особи подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву вказує на те, що починаючи з 21.12.09. по 21.12.10. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яку Приватне підприємство «Кепітал Хюман Рісорсиз» не погасило.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.11. розгляд справи № 30/260 було відкладено на 06.10.11. о 12-20; витребувані від позивача докази, які необхідні для вирішення спору по суті.
Представник відповідача в призначене судове засідання 06.10.11. повторно не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.11. розгляд справи № 30/260 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.11.11. о 10-30.
В судовому засіданні 01.11.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8936,56 грн. заборгованості.
Представник відповідача в судове засідання 01.11.11. не зявився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 586699 від 05.10.11.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/260.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.12.09. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Приватним підприємством «Кепітал Хюман Рісорсиз»(Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4768 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове користування державне нерухоме майно площею 26,50 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі, кімната № 221, що перебуває на балансі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Згідно п.п. 3.6, 5.3 Договору, Орендар взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату протягом всього терміну договору, а орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 %, щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним.
Даний договір було укладено строком на 1 рік, що діє з 21.12.09. до 21.12.10. включно.
Відповідно до п. 5.11 Договору, Орендар зобовязався протягом 15 робочих днів після підписання даного Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Між Орендарем та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як балансоутримувачем нерухомого орендованого майна, було укладено Договір від 21.12.09. № 07-022 про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги (далі Договір № 07-022).
Згідно умов Договору № 07-022 (п 3.1), балансоутримувач зобов'язався до 10-го числа поточного місяця готувати для Орендаря розрахунок вартості відшкодувань за земельний податок згідно діючих розцінок та тарифів.
Орендар, в свою чергу, зобов'язався своєчасно отримувати у балансоутримувача разрахунок вартості відшкодувань, згідно якого до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити кошти на рахунок балансоутримувача та при несвоєчасному внесенні коштів сплачувати пеню з разрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та відповідачем 31.12. 10. було складено акт приймання - передачі (повернення) нерухомого майна, згідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв із користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі, кімната № 221.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договорами в частині внесення орендних та комунальних платежів, заборгованість Приватного підприємства «Кепітал Хюман Рісорсиз»перед позивачем за період з вересня 2010р. по грудень становить: 3895,82 грн. заборгованість з орендної плати, 4239,86 грн. заборгованість за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка надіслав на адресу відповідача лист-попередження № 059/04 від 04.02.11. з вимогою погасити заборгованість з орендної плати, податку на додану вартість, витрати на земельний податок, та спожиті комунальні та експлуатаційні послуги, але відповідач вказаної вище суми боргу не погасив.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті орендної та комунальної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з вересня 2010р. по грудень 2010р. в повному обсязі не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить: 3895,82 грн. заборгованість з орендної плати, 4239,86 грн. заборгованість за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського національного університету імені Тараса Шевченка в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3895,82 грн. заборгованості з орендної плати та 4239,86 грн. заборгованості за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.7 Договору оренди та п. 4.3 Договору № 07-022 просить суд стягнути на свою користь з відповідача 382,05 грн. - пені.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 382,05 грн.
Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 418,83 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 418,83 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1.Позов Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Кепітал Хюман Рісорсиз» (04116, м. Київ, вул. Довнара-Запольського, 3/2, офіс 3, код ЄДРПОУ 35467258) на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 64, код ЄДРПОУ 02070944) 3895 (три тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 82 коп. заборгованості з орендної плати, 4239 (чотири тисячі двісті тридцять девять) грн. 86 коп. заборгованості за спожиті комунальні та експлуатаційні послуги, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 05 коп. пені, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 83 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 08.11.11.
Судове рішення № 19243504, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/260. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: