Рішення № 19243011, 08.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа № 27/180/09-10/5009/1736/11-13/5009/5884/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя

про стягнення 124 375 грн. 78 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 159 від 16.05.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. б/н від 04.04.2011 р.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 104 907 грн. 61 коп. основного боргу за використану активну електричну енергію, 1 611 грн. 83 коп. суми боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 9 576 грн. 57 коп. пені, 7 082 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань, 1 197 грн. 08 коп. три проценти річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2011р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2011 р. залишено без змін, якою ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2011 р. скасовано, справу скеровано на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкізу В.Г.

Ухвалою суду від 03.10.2011 р. прийнято справу до провадження суддею Серкізом В.Г., присвоєно справі № 27/180/09-10/5009/1736/11-13/5009/5884/11 та призначено судове засідання на 08.11.2011 р.

Ухвалою суду від 24.10.2011 р. виправлено допущену описку в ухвалі суду від 03.10.2011 р., а саме відповідачем по справі 27/180/09-10/5009/1736/11-13/5009/5884/11 замість "Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" зазначено "Відкрите акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод".

Відповідно до ст. 81-1 господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Позивач підтримав позовні вимоги та надав письмові пояснення по суті спору.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому проти позову заперечив у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно діючого законодавства взаємовідносини між споживачами електричної енергії та енергопостачальними організаціями, якою є ВАТ «Запоріжжяобленерго», регулюються умовами договору на постачання електричної енергії, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, Затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. № 910), що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за № 417/1442, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою Постановою Національної регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за № 782/12656.

01.02.1993 р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго”(постачальник електричної енергії) та ВАТ “Запорізький арматурний завод” (споживач), був укладений договір на користування електричною енергією № 40.

Відповідно до розділу 1 договору, позивач встановлює відповідачу договірну величину електричної енергії та дозволену до використання потужність, яка бере участь в максимальній завантаженості енергетичної системи в години максимуму лімітними повідомленнями. Лімітне повідомлення діє до отримання нового та є невід'ємною частиною цього договору.

До договору № 40 укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до договору № 40 від 01.02.1993р.

Згідно з п. 10 договору, даний договір укладений до 31.12.1993 р. і вступає в силу з дня підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно з розділом 1 додаткової угоди до договору від 01.03.2006 р. позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача, а відповідач сплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., відповідач зобов'язаний: оплачувати поставлену активну електроенергію та оплачувати перетікання реактивної електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період грошовими коштами, відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класом напруги, згідно з діючими у розрахунковий період тарифами та умовами даного договору.

Оплата використаної активної електроенергії, штрафних санкцій за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальної організації, відкритий у уповноваженому банку.

Оплата за перетікання реактивної енергії, нарахована відповідачу пеня, суми збитків за порушення умов даного договору, перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п. 3 додаткової угоди від 01.01.05 р. до договору, споживач зобовязаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.01.107 р. до договору, споживач зобовязаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому постачальником електричної енергії.

Розділом 4 договору, в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., сторони визначили, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються по діючим тарифам згідно із тарифними групами споживачів. Щомісячно до 14 годин другого робочого дня наступного за звітним місяцем (розрахунковий період), відповідач направляє свого представника у відділ збуту енергії для пред'явлення: рапорту про використану активну енергію із мереж позивача.

Відповідно до п. 4.3.2 договору, за підсумком розрахункового періоду відповідач оплачує рахунок або платіжну вимогу-доручення, яке направлене відповідачу позивачем. Сума платежу при заключному розрахунку визначається виходячи із тарифів на активну електроенергію та кількості використаної електроенергії відповідно відомостей наданого рапорту із врахуванням сум платежів які поступили від споживача. Оплата за перетікання реактивної енергії за підсумками розрахункового періоду здійснюється відповідачем грошовими коштами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляються позивачем (п. 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору, в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.2007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., визначено, що споживач зобов'язаний протягом 5 операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, яке йому направлялося постачальником. Датою отримання рахунків або платіжних вимог-доручень вважається: при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена у фінансовому чеку поштового відділення, який підтверджує відправлення, із врахуванням поштового пробігу документу (3 дні).

Згідно порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.98 р. № 1052 (в редакції Постанови НКРЕ України від 15.12.04 р. № 1217) всі споживачі електричної енергії поділені на два класи споживачів на 1-й клас та 2-й клас.

Згідно п. 3.1 Порядку НКРЕ, до 1-го класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище.

Відповідно до п. 3.2 Порядку НКРЕ, до 2-го класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ.

Відповідно до додатку № 2.1 до договору, відповідачу встановлено 2 клас напруги.

Отже, в 2008 році позивач виставляв рахунки на оплату спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач в свою чергу відповідно до умов договору зобов'язаний був здійснити оплату спожитої електричної енергії, як споживач е/е 2 класу напруги.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив оплату за спожиту електроенергію, а саме:

- у жовтні 2008 р. відповідачем спожито 31013 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 20 930,05 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 23.09.2008 р. затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в жовтні 2008 року складає 0,5624 грн/ кВт год. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 07.11.2008 р. платіжна вимога-доручення № 8810 від 07.11.2008 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив;

- у листопаді 2008 р. відповідачем спожито 61458 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 43 114,02 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 23.10.2008 р. за №1239 затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в листопаді 2008 року складає 0,5846 грн/кВтгод. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 07.11.2008 р. платіжна вимога-доручення № 9947 від 09.12.2008 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив;

- у грудні 2008 р. відповідачем спожито 58 250 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 40 863,54 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 21.11.2008 р. за №1315 затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в грудня 2008 року складає 0,5846 грн/кВтгод. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 16.01.2009 р. платіжна вимога-доручення № 11002 від 16.01.2009 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив.

За таких обставин, загальна сума боргу за спожиту активну електроенергію складає 104907 грн. 61 коп.

Крім того, у жовтні 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергії, виникла заборгованість на суму 861,61 грн.

На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року за №19 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. № 93/6381, позивачем було нараховано та виставлено на оплату платіжну вимогу-доручення № 9257 від 13.11.2008 р. на суму 861,61 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

У листопаді 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 413,08 грн. На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики позивачем було нараховано та виставлено на оплату платіжну вимогу-доручення № 10215 від 11.12.2008 р. на суму 413,08 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

У грудні 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 337,14 грн. На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики позивачем було нараховано та виставлено на оплату вимогу-доручення № 11187 від 21.01.2009 р. на суму 337,14 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

Таким чином, загальна сума боргу за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії складала 1611 грн. 83 коп.

Факт направлення вимог-доручень відповідачу, підтверджується переліками відправленої кореспонденції із відбитками штемпелю пошти (копії містяться в матеріалах справи).

Позивач у жовтні, листопаді та грудні виконав умови договору у повному обсязі та належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив на її оплату відповідні платіжні вимоги-доручення.

Відповідач умови договору виконав не належним чином, послуги надані позивачем отримав, виставлені рахунки на спожиту активну електроенергію не оплатив, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 104907 грн. 61 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію та 1611 грн. грн. 83 коп. боргу за наданні послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано належних доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання та сплати заборгованості у розмірі 104 907 грн. 61 коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 177 грн. 38 коп. 3 % річних за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.2008 р. по 13.05.2009 р. та 19 грн. 70 коп. 3 % річних за прострочку платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 13.05.2009 р., що у сумі складає 1 197 грн. 08 коп.; та стягнути з відповідача 6 960 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань за весь час прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.2008 р. по 30.04.2009 р. та 121 грн. 72 коп. інфляційних нарахувань за прострочку платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 30.04.2009 р., що у сумі складає 7082 грн. 69 коп.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 9 418 грн. 93 коп. пені за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.2008 р. по 13.05.2009 р. та 157 грн. 64 коп. пені за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 13.05.2009 р., що у сумі складає 9 576 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Пунктом 4.7 договору (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.20007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), сторони визначили, що при недодержанні строків сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію та за надання послуг по компенсації перетікання реактивної електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочки (не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати.

Відповідно до договору пеня у розмірі 9 576 грн. 57 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача не взяті судом до уваги, так як не відповідають умовам договору та обставинам справи.

Відповідач зазначив, що він не є правонаступником ЗВО "Арматуробудування", у зв'язку з чим між сторонами відсутні договірні відносини. Такі твердження відповідача спростовуються наступними фактами: між Запорізьким центральним підприємством електричних мереж ВЕО "Дніпроенерго" та Виробничим об'єднанням "Арматуробудування" було укладено договір на користування електричною енергією № 40 від 01.02.1993 р.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації від 03.07.1995 р. за № 115 було засновано на базі виробничого енергетичного об'єднання "Дніпроенерго" Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Запоріжжяобленерго".

Враховуючи те, що договір укладався ще в 90 - х роках, то у позивача відсутні документи, які підтверджують що ВАТ "Запорізький арматурний завод" є правонаступником ВО "Арматуробудування". Проте, на протязі майже 17-ти років відповідачем здійснювались конклюдентні дії, а саме: споживалася електрична енергія відповідно до умов договору; здійснювалась оплата відповідно до умов договору; надавалися акти про спожиту активну електричну енергію; надавалися акти про надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії; підписувалися додаткові угоди до договору, які на сьогоднішній день є чинними. В кожній додатковій угоді до договору є пункт такого змісту: "Інші умови договору залишаються без змін та сторони підтверджують свої зобов'язання по ним". Тобто, Відповідач підписуючи додаткові угоди з такими умовами підтвердив свою згоду на договірні відносини саме такого змісту договору.

Разом з тим, відповідач продовжує і по сьогоднішній день здійснювати конклюдентні дії по договору № 40, зокрема, підписання додаткових угод від 19.04.2011 р., 01.06.2011 р.

Таким чином, зазначені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 08.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя (69093 м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва,158-а, код ЄДРПОУ 14309190, поточний рахунок № 26006300164008 в АО «Наш Банк»м. Запоріжжя, МФО 313690) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096 м. Запоріжжя вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 104 907 (сто чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 61 коп. основного боргу за використану активну електричну енергію. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя (69093 м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва,158-а, код ЄДРПОУ 14309190, поточний рахунок № 26006300164008 в АО «Наш Банк»м. Запоріжжя, МФО 313690) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096 м. Запоріжжя вул. Каховська, 26 код ЄДРПОУ 00130926 п/р - для сплати пені, три проценти річних, інфляційних нарахувань та інші № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії, МФВ 320627) суму боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. 83 коп.; пені у розмірі 9 576 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 57 коп.; інфляційних нарахувань 7 082 (сім тисяч вісімдесят дві) грн. 69 коп.; три проценти річних 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 08коп.; 1 243 (одна тисяча двісті сорок три) грн. 76 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 08.11.2011р.