Рішення № 19239296, 18.04.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-583/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"18" квітня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача Виставного В.В., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 16 листопада 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKVZRX10000149, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти в розмрі 2450,80 грн. на строк до 16 листопада 2008 року включно, а відповідач зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 24 % річних від суми залишку заборгованості та комісію в розмірі 47,79 грн. щомісячно.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача вимагати від боржника сплату на прострочену суму підвищених процентів 11,03 % в місяць та стягнення з нього неустойки (штрафів та пені).

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в звязку з чим станом на 18 лютого 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 19 119,91 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 2 229,96 грн.;

- заборгованість по процентам 8 540,28 грн.;

- заборгованість по комісії 191,16 грн.,

- нарахованої пені в розмірі 6771,85 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 1 386,66 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Виставний В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив врахувати часткове виконання ним зобовязання. Також вважав, що нарахований банком розмір заборгованості є надто великим, а тому просив про зменшення цієї суми.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 16 листопада 2006 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_2 кредитний договір №NKVZRX10000149 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі Умов).

Відповідно до договору банк зобовязався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 2 450,80 гривень на строк до 16 листопада 2008 року включно.

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно (в період з 1 по 5 число кожного місяця) частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 2,0 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту, а також сплачувати щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 47,79 грн., а всього вносити 177,77 грн. щомісячно

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним банку підвищених відсотків на прострочену суму кредиту в розмірі 11,03 % на місяць, а також пені в розмірі 1,25 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу та штрафу в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбачених договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник повинен був повністю погасити заборгованість за кредитом протягом періоду з 16 листопада 2006 року по 16 листопада 2008 року включно, проте свої зобовязання не виконав.

В звязку з цим банк після 16 листопада 2008 року продовжував нараховувати позичальнику проценти та неустойку (штрафи та пеню).

Проте, як вбачається з п. 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, як складової частини кредитного договору, споживач повинен був повернути кредит та виконати усі обовязки за договором до зазначеної в заяві про видачу кредиту дати.

Згідно п.п. 3.2.9 та 4.6 Умов при порушенні позичальником визначеного в заяві строку погашення заборгованості, така заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. Як вбачається зі змісту вищевказаних положень з цього моменту припиняється нарахування процентів та на прострочену суму нараховується виключно пеня, передбачена п. 6.1 Умов в розмірі 1,25 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.5 Умов нарахування вказаної неустойки на прострочену суму здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконане.

Таким чином нарахування банком з 16 листопада 2008 року по 18 лютого 2011 року позичальнику також й процентів суперечить умовам договору, а тому вони не підлягають стягненню.

Не може бути стягнутий і нарахований відповідачу штраф, передбачений п. 6.3 Умов (500 грн. + 5% від суми заборгованості), оскільки це також суперечить п.п. 3.2.9 та 4.6 Умов та з врахуванням нарахування за це ж порушення й пені, що вказує на застосування подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, вчинене боржником, що не допускається законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що утворилася станом на 18 лютого 2011 року, а саме:

- заборгованість за кредитом в розмірі 2 229,96 грн.;

- заборгованість по процентам (за період з 16 листопада 2006 року по 16 листопада 2008 року включно) 2 227,19 грн.;

- заборгованість по комісії 191,16 грн.,

Що стосується пені, то суд виходить з того, що банк здійснював нарахування боржнику пені за ставкою 0,15% за кожен день прострочення платежу (а.с. 4-5), а тому її розмір за період з 16 листопада 2006 року по 18 лютого 2011 року в межах вимог банку складає 6771,85 грн.

Проте з врахуванням розміру боргу, який є значно меншим за розмір нарахованої пені та положень ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 4000 грн.

Інші вимоги банку є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 54 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи, а також 86 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №NKVZRX10000149 від 16 листопада 2006 року, що утворилася за період з 16 листопада 2006 року по 18 лютого 2011 року в розмірі 8 648 (вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 31 копійку, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 140 (сто сорок) гривень судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв