Постанова № 19234917, 15.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011 № 47/235

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Вербицької О.В.

суддів:

за участю секретаря

за участю представників:позивача: ОСОБА_1 (дов. від 30.05.2011 року № 417);

відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція"

на рішення господарського суду міста Києва

від07.09.2011 року

у справі№ 47/235 (суддя Станік С.Р.)

за позовомПриватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рікаш Фрутс"

простягнення боргу 12 437,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2011 року у справі № 47/235 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" (далі - позивач, ПрАТ "Київтрансекспедиція") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікаш Фрутс" (далі - відповідач, ТОВ "Рікаш Фрутс") про стягнення боргу 12 437,80 грн., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікаш Фрутс" (код ЄДРПОУ 32823814, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 64) на користь Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" (код ЄДРПОУ 03120242, місцезнаходження: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 23; адреса для листування: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, 89А, корп.. 2) 6588 (шість тисяч пятсот вісімдесят вісім) грн. 00коп. основного боргу, 20 (двадцять) грн. 58коп. 3% річних, 52 (пятдесят дві) грн. 70коп. інфляційних втрат, 66 (шістдесят шість) грн. 61коп. державного мита, 126 (сто двадцять шість) грн. 39коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПрАТ "Київтрансекспедиція" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить «стягнути з ТОВ "Рікаш Фрутс" на користь ПрАТ "Київтрансекспедиція" суму боргу за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12-0004001 від 31.08.2010 року в розмірі 4608, 00 грн., пеню в розмірі 284, 50 грн., 9, 22грн. інфляційної складової боргу, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 55,54 грн. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р. по справі № 47/235 залишити без змін. Судові витрати покласти на Відповідача».

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу ПрАТ "Київтрансекспедиція" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 15.11.2011 року.

15.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції зявився лише представник позивача.

Представники відповідача у судове засідання не зявився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПрАТ "Київтрансекспедиція" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2009р. між позивачем ЗАТ «Київтрансекспедиція» (термінал) та відповідачем ТОВ «Рікаш Фрутс», в якості замовника, було укладено Договір №47/09-Т/118 про надання послуг терміналу (далі договір), предметом та умовами якого виконання є надання послуг терміналом на території вантажного митного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 23, замовнику при митному оформленні вантажів, які надходять на митну територію України, або відправляються з митної території України за зовнішньоекономічними контрактами та договорами.

Обовязки і права позивача встановлені умовами п. 2.3 договору, зокрема, термінал зобовязаний створювати відповідні умови по забезпеченню режиму зони митного контролю, створювати відповідні умови для прибуття автотранспортних засобів з вантажами, які підлягають митному оформленню, здійснювати цілодобовий прийом на територію вантажного митного комплексу автотранспортних засобів, які доставили вантаж, та забезпечити місцем для розміщення автотранспортних засобів, реєструвати автотранспортні засобі в компютерній базі та оформляти перепустки, проводити регулювання руху автотранспортних засобів на території вантажного митного комплексу та подачу їх для проведення митного огляду, створювати належні умови, які залежать від терміналу, для проведення митного огляду, надавати інформаційні послуги, повязані з наданням відомостей по автотранспортним засобам, що надійшли на територію вантажного митного комплексу з вантажами на адресу замовника, оперативної обстановки по обробці автотранспортних засобів, супутні послуги в т.ч. надання можливості користування інфраструктурою вантажного митного комплексу.

Згідно з п. 3.2 договору здавання послуг терміналу та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг), який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що підписання Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) представником замовника або відсутність за триденний термін письмових зауважень відносно Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Відповідно до п. 2.1.1 договору відповідач зобовязаний з моменту набрання чинності цим договором надавати виконавцю (позивачу) повну і достовірну інформацію, необхідну виконавцю для виконання ним своїх обовязків протягом строку надання послуг за цим договором.

В свою чергу, п. 2.1.4 договору передбачено, що замовник зобовязаний вчасно й у повному обсязі здійснювати передоплату Терміналу за надання послуг за даним договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що плата за надання послуг терміналу у вантажному митному комплексі встановлюється за домовленістю сторін згідно діючих тарифів, зазначених у Додатку №1, відповідно виставлених рахунків-фактур, шляхом авансових безготівкових перерахувань та оплати готівкою через банківські установи на розрахунковий рахунок виконавця. Ціни за надані послуги зазначаються з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ),

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано Додаток № 1 до договору, в якому встановлено тарифи на послуги вантажного митного комплексу із зазначенням виду та найменування послуг та встановленого тарифу на відповідну послугу.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2011р. відповідачем на адресу позивача була надіслана претензія № 1 (вих. №266 від 31.03.2011р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками поштової установи № №4678, 4675 від 12.04.2011р., отже, строк оплати ТОВ "Рікаш Фрутс" послуг за договором настав 22.04.2011року (з урахування поштового обігу).

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем, згідно Акту №12-0003744 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 17.08.2010р. було надано відповідачу послуги на загальну суму 6588,00грн., натомість відповідач, як замовник, свого обовязку щодо повної оплати отриманих послуг на суму 6588,00грн. - не виконав.

ПрАТ "Київтрансекспедиція" було виставлено відповідачу на оплату послуг за вказаним Актом рахунок-фактуру №12-3541 від 17.08.2010р. на суму 6588,00грн., який, в свою чергу, не був оплачений відповідачем.

Доказом виставлення позивачем та одержання відповідачем вказаного рахунку-фактури на оплату наданих послуг є посилання на нього в Акті №12-0003744, згідно якого відповідачем було прийнято послуги на суму 6588,00грн. без жодних зауважень та заперечень щодо їх вартості та обсягу.

Крім того, судом також вірно було враховано, що умовами договору не встановлено конкретного строку оплати відповідачем послуг позивача, тому, обовязок відповідача щодо оплати послуг позивача згідно Акту №12-0003744 від 17.08.2010р. на суму 6588,00грн. настав 22.04.2011р., а отже згідно ст. 253 ЦК України період прострочення оплати послуг починається з 23.04.2011р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду вважає, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 6588,00грн. основного боргу в частині наданих послуг згідно Акту №12-0003744 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт №12-0004001 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.08.2010р. на суму 4608,00грн. відповідачем не підписаний, а позивач не надав належних та допустимих доказів надсилання відповідачу даного акту, отже, судом першої інстанції правомірно залишено позов в частині стягнення з відповідача 4608,00грн. основного боргу за надані послуги згідно Акту №12-0004001 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.08.2010р. без розгляду, відповідно до вимог ст. 81 ГПК України.

Слід зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову в частині стягнення 4608,00грн. без розгляду, позивач має право знову звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 861,36грн. пені, 257,28грн. 3% річних, 123,16грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 4.4.1 договору встановлено, відповідно до ст. 623 ЦК України, в разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, в тому числі несвоєчасної оплати за отримані послуг, замовник зобовязаний відшкодувати терміналу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені та яка нараховується від вартості несвоєчасно оплачених послуг, якщо Законом або домовленістю сторін додатково не встановлений інший розмір процентів.

Згідно розрахунку пені позивача, періодом прострочення оплати послуг на суму 6588,00грн. визначено 17.08.2010р. 17.02.2011р., у звязку з чим, не виходячи за межі позовних вимог, не визначаючи іншого періоду прострочення відповідачем оплати послуг, з урахуванням встановленого судом періоду прострочення 23.04.2011р., колегія суду не вбачає підстав, для задоволення вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 509,12грн. (згідно розрахунку позивача) за прострочення оплати послуг на суму 6588,00грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, згідно уточненого розрахунку суду, за прострочення оплати відповідачем послуг на суму 6588,00грн. за період з 23.04.2011р. по 30.05.2011 року колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога ПрАТ "Київтрансекспедиція" в розмірі 20,58грн. 3% річних, 52,70грн. збитків від інфляції, підлягає задоволенню.

Оскільки вимога про стягнення з відповідача 352,24грн. пені, 102,78грн. 3% річних та 50,69грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобовязання щодо оплати послуг згідно Акту №12-0004001 від 31.08.2010р. на суму 4608,00грн. є похідною від вимоги про стягнення суми основного боргу за вказаним актом на суму 4608,00грн., а позов в частині стягнення суми боргу в розмірі 4608,00грн. залишено без розгляду, суд, відповідно, вірно залишив без розгляду позовні вимоги про стягнення з відповідача 352,24грн. пені, 102,78грн. 3% річних та 50,69грн. інфляційних втрат на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 6588,00грн. основного боргу, 20,58грн. 3% річних та 52,70грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ПрАТ "Київтрансекспедиція" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно зясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2011 року у справі № 47/235 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікаш Фрутс" про стягнення боргу 12 437,80 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" без задоволення.

Справу № 47/235 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді