Рішення № 19234724, 24.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/48324.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»

про стягнення 1953276,21 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 22.08.2011

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 10/11 від 10.10.2011

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»заборгованості у розмірі 1953276,21 грн., в т.ч. 1929801,37 грн. основного боргу, 19668,11 грн. пені та 3806,73 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору субпідряду № 29-06 від 06.06.2011 позивачем виконано на користь відповідача роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 185000 км 195000 на території Сумської області на загальну суму 1929801,37 грн., за які відповідач не розрахувався. У звязку з простроченням оплати виконаних робіт позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню та річні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 порушено провадження у справі № 53/483, розгляд справи призначено на 24.10.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, проти задоволення позову заперечив.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

06.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд», як генпідрядником (надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація», як субпідрядником (надалі позивач) укладено договір субпідряду № 29-06.

Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив, а позивач зобовязався виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги М02 Кіпті-Глухів-Бачівськ км 185000 км 195000 на території Сумської області.

Орієнтовна вартість робіт за договором визначається в розмірі 2000000,00 грн. (п. 3.1 договору). Остаточна вартість робіт за договором визначається згідно фактично виконаних робіт. Вона також може переглядатися сторонами у випадках передбачених законодавством (п. 3.2 договору).

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника, підрядника та субпідрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 1929801,37 грн.

Відповідно до п. 9.2 договору, приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання робіт (форма КБ-2в).

Згідно з п. 8.2 договору, генпідрядник здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи з субпідрядником до 10-го числа наступного місяця на підставі «Актів приймання виконаних підрядних робіт»(форма № КБ-2в) та «Довідок про вартість виконаних підрядних робіт»(форма КБ № 3) підписаних уповноваженими представниками сторін.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по оплаті виконаних позивачем (субпідрядником) та прийнятих відповідачем (генпідрядником) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1953276,21 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обовязків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обовязку (ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України).

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: ним було виконано капітальний ремонт автомобільної дороги на загальну суму 1929801,37 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору № 29-06 від 06.06.2011, виконані позивачем роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1929801,37 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19668,11 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 13.2 договору, за порушення строків оплати виконаних робіт генпідрядник сплачує субпідряднику пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, яка обчислюється вартості неоплачених робіт.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 19668,11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3806,73 грн. 3 % річних за період з 11.09.2011 року по 04.10.2011 року.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 3806,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3 літ. Б, офіс 197, код ЄДРПОУ 34575984, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 2, офіс 18 А, кімната 2, код ЄДРПОУ 32424632) суму основного боргу у розмірі 1929801,37 (один мільйон девятсот двадцять девять тисяч вісімсот одна) грн., пеню у розмірі 19669,11 (девятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн., 3% річних у розмірі 3806,73 (три тисячі вісімсот шість) грн., 19532,76 (девятнадцять тисяч пятсот тридцять дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 25.10.2011