УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "15" листопада 2011 р.Справа № 20/5007/87/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гнисюка С.Д.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1. - довіреність від 05.10.2010р. ОСОБА_2 - довіреність № 456056 від 26.09.2011р.
від відповідача не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евіта" (м.Бердичів Житомирська область)
Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянин України ОСОБА_3 (Житомирська область, м. Бердичів)
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: громадянка України ОСОБА_4 (Житомирська область, м. Бердичів).
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права на продаж будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки згідно іпотечного договору від 27.06.2007р. та вчинення певних дій
Спір розглядався у більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евіта" про звернення стягнення на предмет іпотечного договору №28_12-06/07-МФ від 27.06.2007р., а саме: нежитлову будівлю номер 117, розташованої по АДРЕСА_1. Зазначена будівля має загальну площу - 1443,7 кв. м., з цегли та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евліта".
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 20/5007/87/11 та залучено до участі у справі в якості третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянина України ОСОБА_3 та в якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянку України ОСОБА_4.
16.09.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог №1084, в якій останній просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права на продаж будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки згідно Іпотечного договору від 27.06.2007р., а саме - нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташованої по АДРЕСА_1, з наданням Банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу.
Зобов'язати відповідача передати позивачеві згідно акту прийому - передачі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили правоустановчі документи на зазначений предмет іпотеки: нежитлової будівлі номер 117, розташованої по АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського МНО Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 3625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно ДКП Бердичівське МБТІ в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер 18005369 та Інвентаризаційна справа на приміщення від 2006 року).
На виконання вимог ст.38 ЗУ "Про іпотеку" вказати в резолютивній частині рішення загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки4 початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Винести рішення про звільнення приміщення, оскільки, предметом іпотеки нежитлове приміщення та зняття його з обліку.
Визнати за Банком право на отримання в БТІ Витягу з реєстру прав власності на предмет іпотеки.
Платіжним дорученням №6968 від 03.10.2011р. за подання заяви про зміну позовних вимог, до яких позивачем заявлено додатково немайнові вимоги, позивач сплатив державне мито в сумі 85,00грн. (а.с.110).
Згідно статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи, що вказана заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду та спір розглядається в межах змінених позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.09.2011р. позовні вимоги визнав в частині прстрочення погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштам в частині нарахування пені та заяви про зміну позовних вимог заперечив. Вимог ухвали господарського суду Житомирської області від 06.09.2011р. не виконав.
Представник третьої особи 1 в судовому засіданні 22.09.2011р. проти позову та заяви про зміну позовних вимог заперечив. Вимог ухвали господарського суду Житомирської області від 06.09.2011р. не виконав.
Представник третьої особи 2 в судове засідання 22.09.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений про що свідчить підпис уповноваженого представника на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.81 т.1).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.09.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.
10.10.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшла заява №1189 від 10.10.2011р. в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи копію довіреності на представника позивача, довідку №2022 від 06.10.2011р. про стан заборгованості позичальника ОСОБА_3.4, акт проведення звірки станом на 21.09.2011р., акт проведення звірки станом на 03.10.2011р., платіжне доручення №6968 від 03.10.2011р.про сплату державного мита та заяву про зміну позовних вимог.
В заяві про зміну позовних вимог №1187 від 06.10.2011р. просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права на продаж будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки згідно Іпотечного договору від 27 червня 2007 року, а саме - нежшплової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташованої по АДРЕСА_1, за початковою ціною в розмірі 1421500,00грн., з наданням банку всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу.
Зобов'язати відповідача передати позивачеві згідно акту прийому - передачі протягом 10 днів з дня набрання Рішенням законної сили правоустановчї документи на зазначений предмет іпотеки: нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташованої по АДРЕСА_1 (Договір купівлі-продажу будівлі від 15.03.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського МНО Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 3625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно ДКП Бердичівське МБТІ в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер 18005369 та Інвентаризаційна справа на приміщення від 2006 року).
На виконання вимог ст.38 ЗУ "Про іпотеку", просимо вказати в резолютивній частині Рішення Суду наступне: загальний розмір вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого тайна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Винести рішення про звільнення приміщення, оскільки предметом іпотеки є нежитлове приміщення та зняття його з обліку.
Визнати за банком право на отримання в БТІ Витягу з реєстру прав власності на предмет іпотеки та право отримання у всіх інстанціях довідок та документів щодо вказаного майна.
Дослідивши вищезазначену заяву суд приймає її як уточнення до заяви про зміну позовних вимог №1084 від 15.09.2011р., оскільки, зазначена заява лише уточнює початкову ціну предмету іпотеки (а.с.69-73 т.1).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.10.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.
24.10.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшла заява №1305 від 24.10.2011р. в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; копію витягу про реєстрацію у державному реєстрі іпотек; позовну заяву №904 від 05.07.2010р., яка була подана до Бердичівського міського суду; копію ухвали про відкриття провадження у справі №2-2028/10 від 02.08.2011р.; копію ухвали цивільної справи №2-368/1; копію ухвали верховного суду від 25.05.2011р.
26.10.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшла заяви №1308 та №1309 від 26.10.2011р. в яких останній просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копію письмового пояснення; копію довіреності на представника позивача; виписку з особового рахунку за період з 26.06.2011р. по 20.10.2011р.; довідку №2058 від 24.10.2011р.; копії квитанцій-заяв на переказ готівки платника ОСОБА_3.
В судовому засіданні 01.11.2011р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог № 1808 від 05.05.2011р. по справі № 2-368/11, яка знаходиться в провадженні Бердичівського міжрайонного суду Житомирської області; лист про уточнення предмету позову. Зокрема, позивач уточнив початкову вартість предмету іпотеки з суми 1421500,00грн. на суму 926500,00грн.
Також, надав для залучення до матеріалів справи копію висновку по аналізу та оцінці забезпечення кредиту від 28.10.2011р.
В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 01.11.2011р. в якому проти позову заперечив з підстав викладених у ньому.
Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що позивачем не доведено, що вартість предмета іпотеки на момент подання заяви становить саме 1421500,00грн., оскільки, немає жодного висновку уповноваженого органу, що вартість саме така. Реальна ринкова вартість значно перевищує вказану суму.
Крім того, зазначив, що позивач просить наперед стягнути з останнього ще не понесені витрати в невідомому розмірі, що дасть йому змогу максимально завищити розмір цих витрат без обґрунтування їх необхідності.
Щодо звільнення приміщення відповідач зазначив, що позивачу ніхто не перешкоджає в доступі до нього.
Також, відповідач не погоджуємося з розміром заявлених вимог, зокрема посилається на те, що позивачем порушені вимоги щодо строків спеціальної позовної давності при нарахуванні пені.
На думку позивача позов є нелогічним, оскільки, ТОВ "Евіта" неодноразово зверталася до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" з проханням в сприянні продажу об'єкта іпотеки, однак, позивач хоче продати предмет іпотеки по заниженій ціні і залишити за ТОВ "Евіта" борг по кредиту.
Також, в судовому засіданні 01.11.2011р. учасниками судового процесу подано письмове клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України на 15 днів.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та уточнень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалися на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язаннь, передбачених договором кредиту № 28_12-06/07-МФ від 27.06.2007р. та іпотечним договором № 28_12-06/07-МФ від 27.06.2007р., в частині погашення кредитів та відсотків за користування кредитом.
Відповідач в судове засідання 15.11.2011р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений (про що свідчить, зокрема, підпис у розписці господарського суду про відкладення розгляду справи ОСОБА_3., який є директором відповідача) (а.с.63). Вимог ухвали господарського суду від 01.11.2011р. не виконав.
Представник третьої особи 1 в судове засідання 15.11.2011р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений (про що свідчить, зокрема, підпис уповноваженого представника третьої особи 1 у розписці господарського суду про відкладення розгляду справи) (а.с.63). Вимог ухвали господарського суду від 01.11.2011р. не виконав.
Представник третьої особи 2 не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, підтвердженням чого є підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.81 т.1, а.с.72 т. 2). Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 06.09.2011р., від 22.09.2011р., 18.10.2011р. та від 01.11.2011р. не виконав.
На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представники позивача зазначили, що додаткові докази відсутні. Крім того, просили суд розглянути спір за наявними у справі документами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Враховуючи, що явка учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 02.09.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача, третьої особи 1, третьої особи 2 та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -
ВСТАНОВИВ:
27.06.2007р. між АТ "Банк "Фінанси та кредит" (далі позивач, банк, кредитодавець, іпотекодержатель) та Чорним Володимиром Миколайовичем (далі третя особа 1, позичальник) був укладений договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №28_12-06/07-МФ (далі договір) (а.с.26).
До договору сторонами вносились зміни шляхом укладення внесення додаткових угод №1 від 28.02.2011р. та №2 від 03.09.2011р. (а.с.32-33 т. 1).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п.2.1 договору (із змінами внесеними додатковою угодою №2 від 03.09.2008р.), банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 500000,00грн. з оплатою по процентній ставці 20,5 процентів річних строком до 26.12.2012р.
Видача кредитних ресурсів у рамках відновлювальної кредитної лінії проводиться на підставах письмових заяв позичальника за погодженням з банком. За надання кредитних ресурсів позичальник сплачує комісію в розмірі 0,2% від суми кожного траншу. Комісія сплачується на рахунок №6110.4.941594980 (п. 3.1 договору).
Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси отримані за цим договором до 26.06.2012р. Погашення здійснюється шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця в строк по 15 число кожного місяця здійснювати в складі щомісячного платежу за кредитом погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі встановленому в графіку зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії (додаток 2 до цього договору) (п. 3.2 договору(із змінами внесеними додатковою угодою №1 від 28.02.2008р.).
Відповідно до п.4.1 договору (із змінами внесеними додатковою угодою №2 від 03.09.2008р.), позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту по процентній ставці 20,5 процентів річних.
Відповідно до п.4.3 договору (із змінами внесеними додатковою угодою №2 від 03.09.2008р.), позичальник у складі щомісячного платежу сплачує щомісяця у строк з 1 по 15 число (включно) кожного місяця проценти за користування кредитними ресурсами в розмірах зазначених у графіку зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії (додаток 2 до цього договору).
Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є договір іпотеки №28_12-06/МФ-3 від 27.06.2007р. нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить майновому поручителю ТОВ "Компанія "Евіта" на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу від 15.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Бердичівське міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1625.
Додатковим забезпеченням зобов'язань за цим договором є порука фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер 2349703366) оформлена договором поруки №28_12-06/07-МФ-П.
У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором можуть укладатися інші договори, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п.5.4 договору, майновий поручитель ТОВ "Компанія "Евіта" зобов'язаний щорічно на протязі дії цього договору продовжувати термін дії договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та надати його банку до закінчення строку дії попереднього договору. У випадку непродовження зазначеного договору, банк має право достроково припинити кредитування, а також вимагати у позичальника дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 6.1 договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.
Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів передбачених п. З.2., З.4., 4.З., 4.4., 4.6 цього договору, а також будь-яких інших строків, платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.
На підставі заяви ОСОБА_3. та на виконання умов договору позивачем було надано кредит в сумі 500000,00грн. підтвердженням чого є банківські виписки від 27.06.2007р. на суму 36000,00грн. (а.с.37 т.1), від 05.07.2007р. на суму 20000,00грн. (на звороті а.с.38 т.1), від 16.07.2007р. на суму 70000,00грн. (на звороті а.с.39 т.1) від 20.07.2007р. на суму 16000,00грн. (на звороті а.с.40 т.1), від 02.08.2007р. на суму 34000,00грн. (на звороті а.с.41 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобовязання 27.06.2007р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евіта" (далі відповідач, іпотекодавець) було укладено договір іпотеки нежитлового приміщення №28_12-06/07-МФ-3 (далі договір іпотеки) (а.с.29-31 т.1).
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про іпотеку" відповідач є майновим поручителем, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Пунктом 1 договору іпотеки сторони узгодили, що на умовах, передбачених цим договором іпотекодавець передає в заставу (іпотеку) іпотекодержателю наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю номер 117 (сто сімнадцять), розташовану по АДРЕСА_1. Зазначена будівля має загальну площу - 1443,7 кв.м., з цегли, надалі - "предмет іпотеки".
Відповідно до п. 2 договору іпотеки, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 15.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 1625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер - 18005369.
Загальна вартість предмету іпотеки, згідно витяту з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого державним комунальним підприємством Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації 16.05.2007р. №14564918 становить 421858,00грн. (п. 3 договору іпотеки).
Зазначена у п.1 цього договору, нежитлова будівля передається - в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих позичальнику за договором про відкриття кредитної лінії № 28_12-06/07-МФ від "27" червня 2007 року (надалі - Кредитний договір) на суму 500000,00грн., строком до "26" червня 2012 року, а також сплати процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 17,5 % річних, а також комісійної винагороди за кредитним договором, неустойки за цим договором або за кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом). Визначеному на момент фактичного задоволення вимог (п.4 договору іпотеки).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Як вже зазначалося в судовому засіданні 01.11.2011р. позивач подав висновок по аналізу та оцінці забезпечення кредиту від 28.10.2011р.
Відповідно до ст. 37 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, вищезазначений висновок суд не приймає як належний доказ по справі, оскільки, висновок по аналізу та оцінці забезпечення кредиту зроблений працівником позивача, який в свою чергу є зацікавленою особою по справі.
Пунктом 5 договору іпотеки сторони узгодили, що вартість предмету іпотеки становить 1421500,00грн.
Згідно ст.18 Закону України „Про іпотеку" договір іпотеки укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із п. 17 договору іпотеки, цей договір набуває чинності після його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Сторони обумовлюють накладання заборони на відчуження предмету іпотеки.
Судом встановлено, що укладений між позивачем і відповідачем договір іпотеки був посвідчений 27.06.2007р. приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за номером №4383.
Відповідно до п. 16 договору іпотеки, обтяження та зміни умов обтяження підлягають державній реєстрації в порядку встановленому законодавством. Державна реєстрація предмету іпотеки та зміни їх умов здійснюються за рахунок іпотекодавця.
З матеріалів справи вбачається, що обтяження майна, переданого в іпотеку на підставі договору іпотеки зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтвердженням чого є витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.06.2007р. (а.с.125 т. 1).
Згідно ч. 6, 7 ст.3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.
Підпунктом 8.4.8 п. 8.4 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотекодержатель вправі достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання позичальником будь-яких умов кредитного договору, у тому числі, але не обмежування переліченим нижче, у разі несвоєчасної чи неповної сплати щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості (ануїтетних платежів), несвоєчасного повернення сум зобов'язання за кредитним договором, в т.ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки, і звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, іпотекодержатель, відповідно до п.3.4 кедитного договору, заявить позичальнику вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, зазначеного у п. 3.2 кредитного договору, а позичальник не виконає зазначене зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що третя особа 1 частково здійснила проплати в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом підтвердженням чого є банківські виписки, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.3-27 т.2).
Позивач в позовній заяві зазначив, що сума заборгованості відповідача складає 1950538,97грн., з яких: 413361,34грн. основна заборгованість, відсотки за користування кредитом в сумі 174359,89грн. та 1362817,74грн. пеня.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що на момент розгляду справи за третьою особою 1 існує заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом підтвердженням чого є, зокрема, розрахунок наданий позивачем та банківські виписки (копії яких містяться в матеріалах справи).
Позивач вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 1950538,97грн., з яких: 413361,34грн. основна заборгованість, відсотки за користування кредитом в сумі 174359,89грн. та 1362817,74грн. пеня не заявляв.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Клопотання заінтересованої сторони повинно бути викладене письмово.
Однак, суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем (аналогічна позиція викладена в п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року")
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 4 ст. 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 ст. 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд суду чи спонукання до їх уточнення (аналогічна позиція викладене у п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").
Оскільки, позивач клопотання про вихід за межі позовних вимог не заявляв, суд не вправі змінювати предмет позову та розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.
Оскільки, третя особа 1 зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом виконала не в повному обсязі позивач 05.06.2009р. направив на адресу третьої особи 1 лист з вимогою погашення кредитної заборгованості в тридцятиденний термін (а.с.59 т.1). Вимога третьою особою 1 залишена без відповіді та задоволення.
31.03.2010р. позивач повторно звернувся до третьої особи 1 з вимогою усунення порушень з попередженням, що згідно п.6.1 кредитного договору останньому щоденно нараховується пеня в розмірі 1% від простроченої суми.
Таким чином, на момент розгляду справи третій особі 1 нарахована пеня відповідно до умов п.6.1 кредитного договору підтвердженням чого є, зокрема, розрахунок наданий позивачем.
Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
05.05.2011р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушень з попередженням, що у випадку непогашення заборгованості у встановлений строк, банк змушений буде звернутися до суду з вимогою про звернення стягнення на заставне майно.
Докази надіслання зазначених листів наявні в матеріалах справи.
Сторонами суду не надано доказів щодо відповіді або задоволення відповідачем, третьою особою 1 та третьою особою 2 вимог позивача. Крім того, представники позивача в судовому засіданні зазначили, що відповідач, третя особа 1 та третя особа 2 відповіді на вимоги не надавали, вимоги позивача щодо погашення заборгованості залишилися незадоволеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, третя особа 1 та третя особа 2 не надали доказів належного та своєчасного виконання зобовязань за кредитним договором.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Суд дійшов висновку, що позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором, що визначаються на момент фактичного задоволення, з вартості заставленого майна.
Вимоги позивача щодо звільнення нежитлового приміщення, яке є предметом іпотеки задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи відповідач є власником нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять) загальною площею - 1443,7 кв.м., з цегли, яка розташована по АДРЕСА_1.
Доказів того, що відповідач чинить перешкоди в доступі до вищезазначеного приміщення позивач суду не надав.
Крім того, позивач не надав належних доказів щодо звернення до відповідача з вимогою про добровільне звільнення нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять).
Звернення стягнення на предмет іпотеки (в тому числі за рішенням суду), яким може бути і нежитлове приміщення є підставою для його звільнення іпотекодавцем.
Крім того, в письмових поясненнях позивач зазначив, що останній вправі звернутися до відповідача з письмовою вимогою про звільнення в добровільному порядку нежитлового приміщення яке є предметом іпотеки тільки після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку нежитлове приміщення. Якщо ж відповідачі не звільнить нежитлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, тоді здійснюється примусове звільнення на підставі рішення суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача щодо звільнення нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), яка розташована по АДРЕСА_1, загальною площею - 1443,7 кв.м.
Відповідач, третя особа 1 та третя особа 2 доказів погашення заборгованості суду не надали.
Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статтей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Також, судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви було надлишково сплачене державне мито, оскільки, ціна предмету іпотеки визначена в сумі 1421500,00грн. позивач мав сплатити 14215,00грн. державного мита за майнові вимоги та 85,00грн. за немайнові.
Однак, позивач сплатив 19505,39грн. підтвердженням чого є платіжні доручення №4804 від 13.07.2011р. на суму 1700,00грн., №6162 від 25.08.2011р. на суму 17805,39грн. та №6968 від 03.10.2011р. на суму 85,00грн.
Таким чином, надлишково сплачене державне мито в сумі 5290,39грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 20_12-06/07-МФ від 27.06.2007р. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 20_12-06/07-МФ від 27.06.2007р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) та Чорним Володимиром Миколайовичем (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Чапаєва, 10, ідентифікаційний код 2358602273) шляхом визнання за Публічним Акціонерним Товариством "Банк "Фінанси та Кредит" права на продаж від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Евіта" будь-яким способом, будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, а саме нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташовану по АДРЕСА_1, загальна площа - 1443,7 кв.м., з цегли, за початковою ціною визначеною у договорі іпотеки, а саме 1421500,00грн.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, 117, ідентифікаційний код 24708637) передати Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) згідно акту прийому - передачі протягом 10 днів з дня набрання Рішенням законної сили правовстановлюючі документи на предмет іпотеки - нежитлову будівлю номер 117 (сто сімнадцять), розташовану по АДРЕСА_1 (Договір купівлі-продажу будівлі від 15.03.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського МНО Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 3625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно ДКП Бердичівське МБТІ в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер 18005369 та Інвентаризаційна справа на приміщення від 2006 року).
4. Визнати за банком право на отримання в БТІ Витягу з реєстру прав власності на предмету іпотеки та право отримання у всіх інстанціях довідок та документів щодо предмету іпотеки - нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташованої по АДРЕСА_1 (Договір купівлі-продажу будівлі від 15.03.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського МНО Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 3625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно ДКП Бердичівське МБТІ в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер 18005369 та Інвентаризаційна справа на приміщення від 2006 року).
5. У вимозі про звільнення нежитлової будівлі номер 117 (сто сімнадцять), розташованої по АДРЕСА_1 (Договір купівлі-продажу будівлі від 15.03.2007р., посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського МНО Житомирської області ОСОБА_5 за реєстровим № 3625, зареєстрований в реєстрі права власності на нерухоме майно ДКП Бердичівське МБТІ в книзі № 66, номер запису 201, реєстраційний номер 18005369 та Інвентаризаційна справа на приміщення від 2006 року) - відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, 117, ідентифікаційний код 24708637) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) 14300,00грн. (чотирнадцять тисяч триста гривень 00 коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) з Державного бюджету 5290,39грн. надлишково сплаченого державного мита, про що видати відповідну довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяГнисюк С.Д.
<Поле для текста >
Віддрукувати: 8 прим.
1 - в справу
2, 3 - позивачу
4, 5 - відповідачу ( рекомендоване з повідомленням)
6 -ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
7 - ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)- рекомендоване з повідомленням
<Текст >
Судове рішення № 19234370, Господарський суд Житомирської області було прийнято 15.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/5007/87/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: