Постанова № 19228952, 09.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5004/1348/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Саврій В.А.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Олицької селищної ради від 10.08.2011 р. на рішення господарського суду Волинської області від 28.07.11 р. у справі № 5004/1348/11

за позовом Ківерцівської райспоживспілки, м. Ківерці

до відповідача Олицької селищної ради, смт. Олика

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

від позивача - Данилік Ф.Я.- начальник управління правової роботи, довіреність в справі,

від відповідача - Кашевська О.І.- селищний голова; ОСОБА_1.- представник, довіреність в справі; ОСОБА_2.- представник, довіреність в справі

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.07.2011 р. у справі №5004/1348/11 (суддя Шум М.С.) задоволено позов Ківерцівської райспоживспілки до Олицької селищної ради та визнано недійсними рішення Олицької селищної ради №5/16 від 20.06.2011р. "Про відміну рішення", та рішення Олицької селищної ради №5/21 від 25.06.2011р. "Про припинення права користування земельною ділянкою". При прийнятті рішення суд виходив з того, що органи місцевого самоврядування наділені правом скасовувати або змінювати рішення у випадках передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, але аж ніяк не на власний розсуд органу місцевого самоврядування в будь-яких випадках; позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем при прийнятті спірних актів не були враховані вимоги правових норм, які регулюють порядок прийняття спірних рішень.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Олицька селищна рада звернулася з апеляційною скаргою від 10.08.2011 р., в якій просила рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2011 р. у справі №5004/1348/11 скасувати повністю і припинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарському суді, посилаючись на те, що в справі не доведені обставини щодо виникнення між позивачем та Олицькою селищною радою правовідносин по оренді землі після закінчення строку дії договору оренди. До спливу строку договору оренди землі, зареєстрованого у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 12.12.2006 р., позивач звернувся до Олицької селищної ради з листом від 25.11.2010 р. № 1/1-93 про продовження дії договору оренди землі строком на 49 років та встановленням мінімального розміру орендної плати за землю. Відповідно до ст. 33 ч. 3 ЗУ "Про оренду землі" до цього листа ним не було додано проекту додаткової угоди чи проекту договору оренди землі. На підставі листа Ківерцівської райспоживспілки від 25.11.2010 р. № 1/1-93 і довідки управління Держкомзему у Ківерцівському районі від 31.12.2010 р. № 01-4/1489 про грошову оцінку земельної ділянки площею 1,525 га в смт. Олика в розмірі 55,57 гривень за 1 кв.метр Олицька селищна рада передчасно за відсутності проекту додаткової угоди чи проекту договору оренди прийняла рішення від 10.01.2011 р. № 3/7 "Про поновлення договору оренди", на підставі якого Ківерцівській райспоживспілці поновлено договір оренди землі площею 1,525 га в смт. Олика строком на 4 роки та розміром орендної плати 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка підлягає перегляду до 10.01.2012 р. Досліджені в судовому засіданні місцевого господарського суду докази підтверджують обставини про сприяння Олицької селищної ради Ківерцівській райспоживспілці в поновленні договору оренди та ухилення позивача від укладення додаткової угоди чи договору оренди землі на новий строк. При поновленні договору оренди землі не досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов, внаслідок чого на підставі рішення Олицької селищної ради від 10.01.2011 р. № 3/7 не було укладено з позивачем договору оренди на новий строк. Земельна ділянка площею 1,484 га по вулиці Шевченка,33 в смт. Олика, яка раніше на підставі договору оренди землі від 12.12.2006 р. перебувала в користуванні позивача, на підставі рішення Олицької селищної ради від 15.07.2011 р. № 6/7 підлягає використанню для потреб КП "Олицький селищний ринок". Створення КП "Олицький селищний ринок" ініціювала громада селища Олика та підприємці (протокол № 2 від 10.07.2011 р. зборів громади, звернення підприємців від 10.07.2011 р.). Висновок місцевого господарського суду про те. що на підставі рішення Олицької селищної ради від 10.01.2011 р. № 3/7 "Про поновлення договору оренди" між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з пролонгацією договору оренди земельної ділянки та реалізацією позивачем права на оренду не відповідає викладеним у рішенні суду обставинам і є наслідком неправильного застосування судом норм матеріального права. На підставі рішення Олицької селищної ради від 10.01.2011 р. № 3/7 "Про поновлення договору оренди" без укладення договору оренди землі між позивачем та селищною радою не виникли орендні правовідносини. В зв'язку з неукладенням договору оренди землі рішення Олицької селищної ради від 10.01.2011 р. № 3/7 як ненормативний акт органу місцевого самоврядування вважається таким, що невиконано. Висновок місцевого господарського суду про невідповідність оспорюваних позивачем рішень Олицької селищної ради від 20.06.2011 р. № 5/16 "Про відміну рішення", від 25.06.2011 р. № 5/21 "Про припинення права користування земельною ділянкою" Конституції та законам України не відповідає обставинам справи і зроблений внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. Рішення Олицької селищної ради від 20.06.2011 р. № 5/16 обгрунтовано закінченням строку дії договору оренди та нераціональним використанням земельної ділянки та прийнято відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, ст.ст.31,32,33 Закону України "Про оренду землі". В рішенні місцевого господарського суду безпідставно зазначено, що оспорюване рішення прийнято виключно за результатами розгляду рекомендацій постійно діючої комісії селищної ради із земельних питань від 15.06.2011р. Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Позивач - Ківерцівська райспоживспілка у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2011 року у справі № 5004/1348/11 без змін, а скаргу селищної ради без задоволення, посилаючись на те, що твердження апелянта щодо непідсудності даної справи господарському суду і припинення провадження у справі є помилковим, яке не знайшло підтвердження в місцевому суді. Розглянувши клопотання райспоживспілки від 25.11.2010 року апелянт 10 січня 2011 року прийняв рішення № 3-7 "Про поновлення договору оренди". 20.06.2011р. відбулося засідання сесії Олицької селищної ради, на якому було прийнято рішення № 5/16 про відміну рішення Олицької селищної ради № 3/7 від 10..01.2011. "Про поновлення договору оренди". 25.06.2011 року було прийняте чергове рішення яке стосується земельної ділянки яку орендує райспоживспілка - "Про припинення права користування земельною ділянкою". З викладеного рішення вбачається, що Олицька селищна рада як власник землі спірними рішенням здійснила дії щодо розпорядження землею. Спори, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам. Олицька селищна рада приймаючи рішення діяла як власник землі. В процесі розгляду справи місцевим судом повно і всебічно були розглянуті всі обставини справи та надана належна правова оцінка наданим сторонами доказам в тому числі і тим на які посилається відповідач в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права; зазначив, що даний спір повинен був розглядатися в адміністративному судочинстві; додав, що позивач пропустив строк протягом якого потрібно було звернутися з клопотанням про поновлення договору оренди, а саме потрібно було подати клопотання до 12.11.10р., а позивач подав 25.11.10р. чим і порушив істотні умови договору і втратив переважне право на укладення договору оренди; вказав, що підставою для користування земельною ділянкою є не рішення селищної ради, яким пішли на зустріч позивачу і дозволили користуватися земельною ділянкою, і яке на даний момент є скасоване, а договір оренди, тому позивач незаконно користується земельною ділянкою; вказав, що позивачем подавалася хибна грошова оцінка земельної ділянки; позивач ухиляється від укладення договору оренди; просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 28.07.11 р. скасувати, в задоволенні позову відмовити. Представник ОСОБА_1. підтримала представника ОСОБА_2. в повному обсязі та додала, що у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вказано, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати переважне право на укладення договору припиняється. Представник апелянта Кашевська О.І. підтримала представників ОСОБА_2. та ОСОБА_1. в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною; зазначив, що суд прийняв рішення з повним дослідженням всіх обставин справи; додав, що вважає договір поновленим і на підставі нього позивач користується земельною ділянкою; просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2006 р. між Олицькою селищною радою (орендодавець) та Ківерцівською райспоживспілкою (орендар) був укладений та скріплений печатками договір оренди землі, який зареєстровано 12.12.2006 р. за №040609400003 у Державному реєстрі земель (а.с.9-14).

Відповідно до пунктів 1,2,5 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,525 га у тому числі 1,525 га забудовані землі (гектарів) 0,041 га - комерційного призначення, 1,484 га - громадського призначення ; на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна м'ясо-молочний павільйон, адмінбудинок, 9 шт. приміщень торгових павільйонів та кіосків;нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 34574,84 грн. (а.с.9-10).

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі, договір укладено на чотири роки; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в сумі 1383 грн. на 2006 рік на місяць в розмірі 115 грн. 25 коп.

Актом прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 10.07.2006 р., Олицька селищна рада передала, а Ківерцівська райспоживспілка прийняла земельну ділянку площею 1,525 га, розташовану смт. Олика (а.с.15).

25.11.2010р. Ківерцівська райспоживспілка звернулась з листом №1/1-93 до Олицької селищної ради про продовження терміну дії договору оренди землі ринку по вул. Шевченка, 33 в с. Олика №040609400003 від 12.12.2006 р. терміном на 49 років (а.с.16).

Рішенням Олицької селищної ради №3/7 "Про поновлення договору оренди" від 10.01.2011 р. було вирішено поновити договір оренди землі від 12.12.2006р. за №040609400003 Ківерцівській райспоживспілці, загальною площею 1,525 га, для обслуговування будівель і споруд, терміном на чотири роки за адресою смт. Олика, вул. Шевченка, 33 , встановити орендну плату 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки; переглянути розмір орендної плати за користування земельною ділянкою до 10.01.2012 р. (а.с. 6,23).

Отже, дія договору оренди землі від 10.07.2006 р., зареєстрованого 12.12.2006 р. була поновлена на тих самих умовах, із застереженням переглянути в термін до 10.01.2012 р. розмір орендної плати.

Як вбачається з платіжних доручень №482 від 01.03.2011 р., №529 від 29.03.2011р., №567 від 28.04.2011 р., №600 від 27.05.2011 р., №637 від 24.06.2011 р., №673 від 27.07.2011 р., Ківерцівська райспоживспілка сплачувала на рахунок Олицької селищної ради орендну плату за землю в сумах 1768,50 гривні та 140,60 гривні. За 5 місяців нею було перераховано 5727,30 гривень (а.с.62-67).

В матеріалах справи наявний проект договору оренди землі та акту прийому-передачі об'єкта оренди від 17.01.2011 р., виготовлений Олицькою селищною радою (а.с.24-30). Однак, докази надіслання їх Ківерцівській райспоживспілці в матеріалах справи відсутні.

28.02.2011 р. Ківерцівська райспоживспілка звернулася до Олицької селищної ради з листом №1/1-25 від 25.02.2011 р., яким просила винести повторно на сесію селищної ради питання перегляду розміру орендної плати за земельну ділянку та встановити 3-х кратний розмір земельного податку, адже в сумовому виразі орендна плата навіть при 3% складе 31016 грн., що більше від 2010 р. у 18 разів (а.с.48).

Як вбачається з витягу з протоколу сесії Олицької селищної ради від 17.03.2011 р. про розгляд даного листа Ківерцівської райспоживспілки, рішення сесії №3/7 від 10.01.2011 р. "Про заключення договору оренди з Ківерцівською райспоживспілкою" залишено без змін (а.с.49).

04.05.2011 р. Ківерцівська райспоживспілка надіслала Олицькій селищній раді проект договору оренди землі від 18.04.2011 р. зі строком дії 4 роки, орендна плата в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 21221.90 гривень на 2011 рік на місяць в розмірі, 1768,49 гривень , що стверджується описом вкладення до цінного листа (а.с.32-36).

З витягу про грошову оцінку земельної ділянки площею 410 кв.м в смт Олика, виданого управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі 22.03.2011 р. № 01-14/1/015 та витяу про грошову оцінку земельної ділянки площею 14840 кв.м в смт Олика, виданого управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі без дати нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою - 45428 грн., 485119,60 грн., оцінка земельної ділянки - 45428 грн; 485119,60 грн. (а.с.38).

Однак, даний договір укладено не було.

Рішенням Олицької селищної ради п'ятого скликання №5/16 від 20.06.2011р. "Про відміну рішення" Олицька селищна рада з посиланням на пункт 34 частини 1 статті 26 та частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 12 Земельного кодексу України, статті 31,32,33 Закону України "Про оренду землі" відмінила рішення Олицької селищної ради від 10.01.2011р. №3/7 "Про поновлення договору оренди" у звязку з закінченням строку дії договору оренди та не раціональним використанням земельної ділянки (а.с. 7).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. з подальшими змінами та доповненнями, станом на день прийняття оспорюваних рішень, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 33 цього ж Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статтей 31,32 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р., з подальшими змінами та доповненнями, станом на день прийняття оспорюваних рішень, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 33 цього ж Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

З аналізу зазначених норм, на які було посилання у оспорюваному рішенні випливає, що дані норми Закону не надають права Олицькій селищній раді відмінити своє попереднє рішення.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції селищної ради віднесено питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Згідно частини 10 статті 59 даного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. у справі №1-9/2009 встановлено, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Конституційному положенню (стаття 144) відповідає Закон "Про місцеве самоврядування в Україні", у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, оспорюване рішення Олицької селищної ради №5/16 від 20.06.2011 р. прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням повноважень, визначених Конституцією України і законодавством про місцеве самоврядування, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

Тобто, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог і визнання недійсним рішення Олицької селищної ради №5/16 від 20.06.2011 р.

25.06.2011 р. Олицькою селищною радою відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, пункту 1 частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 12, пункту в і г статті 140 Земельного кодексу України прийнято рішення №5/21 "Про припинення права користування земельною ділянкою", яким вирішено Ківерцівській райспоживспілці припинити право користування земельною ділянкою площею 1,4840 га в смт. Олика вул. Шевченка, 33 забудованих земель резервного фонду селища не наданих у власність і користування (категорія земель-землі житлової та громадської забудови) та зарахувати вказану ділянку до земель резервного фонду (а.с.8).

Пунктами в і г статті 140 Земельного Кодексу України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно статті 792 ЦК України, статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1,2 статті 33 Закону України “Про оренду землі” в редакції закону від 10.01.2011 р. яка діяла на момент прийняття рішення №3/7 від 10.01.2011р. "Про поновлення договору оренди" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору; у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Отже, поновивши рішенням №3/7 від 10.01.2011 р. договір оренди землі від 12.12.2006 р., Олицька селищна рада мала, на виконання підпункту 1.2 цього ж рішення, звернутися до Ківерцівської райспоживспілки з пропозицією про внесення змін до даного договору в частині нормативно-грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

З огляду на те, що на підставі рішення Олицької селищної ради №3/7 від 10.01.2011р. "Про поновлення договору оренди" вже виникли правовідносини, пов'язані з пролонгацією договору оренди земельної ділянки та реалізацією позивачем права на її оренду, і позивач заперечує проти припинення цих орендних правовідносин то орган місцевого самоврядування (відповідач) не може та не мав правових підстав скасовувати вказане попереднє рішення.

Наслідком прийняття Олицькою селищною радою рішення №5/16 від 20.06.2011 р. "Про відміну рішення" є прийняття Олицькою селищною радою рішення №5/21 від 25.06.2011 р. "Про припинення права користування земельною ділянкою".

Отже, посилання в оскаржуваному рішенні селищної ради №5/21 від 25.06.2011 р. на пункти "в" і "г" статті 140 Земельного кодексу України, які регулюють підстави припинення права власності на земельну ділянку є безпідставними і неправомірними, оскільки як встановлено фактичними обставинами справи, дані підстави відповідачем не доведені. Крім того, стаття 140 Земельного кодексу України регулює підстави припинення права власності на земельну ділянку, а в даній справі між сторонами договору існували відносини щодо користування земельною ділянкою, а не відносини щодо права власності на земельну ділянку.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 1,2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно частини 1 пункту 1 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Частиною 2 пункту 2 цього ж Роз'яснення передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем при прийнятті спірних актів не були враховані вищезазначені обставини та вимоги вказаних правових норм, які регулюють порядок прийняття спірних рішень, що призвело до прийняття неправильних актів, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача у справі.

Доводи апелянта щодо того, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, колегією суддів до уваги не приймаються, з врахуванням наступного.

Згідно пункту 19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід врахувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 даної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України; господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Олицька селищна рада у даній справі виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин іншим, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2011 р. прийнято відповідно до вимог чинного матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 28.07.2011 р. у справі №5004/1348/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Олицької селищної ради від 10.08.2011 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді В.А. Саврій

Г.Є. Олексюк

01-12/15610/11