Постанова № 19228949, 02.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року Справа № 5019/1651/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Юрчук М.І. , судді Василишин А.Р. при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., (довіреність в матеріалах справи)

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: ОСОБА_2., (довіреність в матеріалах справи)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення господарського суду Рівненської області від 13.09.11 р. у справі №5019/1651/11 (суддя Крейбух О. Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: <Текст >

про стягнення в сумі 2 330 952 грн. 22 коп.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ПАТ "АК промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне" до ТОВ "Медея" та ТОВ "Денір" про стягнення в сумі 2 330 952,22 грн. та стягнуто з ТОВ "Медея" на користь ПАТ "АК промінвестбанк" в особі філії "Відділення Промінвестбанк в м. Рівне" 2 330 952,22 грн. - заборгованості за Кредитним договором, 23 309,52 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Денір".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою апеляційну скаргу тим, що рішення прийнято на підставі неповного з'ясування обставин, з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт посилається на те, що суд неповністю дослідив умови договору поруки та зробив невірний висновок про те, що строк дії договору поруки не установлений, оскільки він чітко передбачений п.5.4. цього договору та обраховується з моменту підписання договору і до повного погашення зобов'язання за Кредитним договором. Крім того зазначає, що договір поруки є діючим і дотепер, оскільки судом недійсним не визнавався.

Відповідач - ТОВ "Денір" в своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Зазначає, що виконання основного зобов'язання за Кредитним договором встановлений 01 травня 2010 року, а вимога про усунення його порушення була направлена лише 20 липня 2011 року, що є порушенням ч.4 ст. 559 ЦК України.

Відповідач - ТОВ "Медея" не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача - ТОВ "Денір" підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представник відповідача - ТОВ "Медея" у судове засідання не прибув, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності його представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

25 січня 2008 року, між позивачем, як кредитодавцем, та ТОВ "Медея", як позичальником, було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №83/08, згідно з яким банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1700000,00 грн., з виплатою 15% річних, строком до 23 січня 2009 року.(а.с.8-11)

25 січня 2008 року, у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №83/08 зі змінами, між позивачем, як кредитором, ТОВ "Медея", як позичальником, та ТОВ "Денір", як поручителем, укладено договір поруки №87/08. (а.с.17-18)

21 квітня 2008 року між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін №494/08 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №83/08 від 25 січня 2008 року, згідно якого збільшено розмір ліміту кредитної лінії до 2500000,00 грн. та відсотки за користування кредитом до 17 % річних.(а.с.12)

24 квітня 2009 року, між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін №148/09 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №83/08 від 25 січня 2008 року, згідно з яким змінено розмір ліміту кредитної лінії до 2171578,97 грн. зі сплатою 22 % річних та датою остаточного повернення кредиту 01 жовтня 2009 року.(а.с.13-14)

05 жовтня 2009 року, між банком та позичальником укладено Договір про внесення змін №350/09 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №83/08 від 25 січня 2008 року, згідно з яким змінено розмір ліміту кредитної лінії до 2125000,00 грн., зі сплатою 25 % річних та датою остаточного повернення кредиту - не пізніше 01 травня 2010 року.(а.с.15-16)

В цей же день, 05 жовтня 2009 року, у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №83/08 зі змінами, між позивачем, як кредитором, ТОВ "Медея", як позичальником, та ТОВ "Денір", як поручителем, укладено договір поруки № 87/08, згідно якого поручитель бере на себе відповідальність солідарно, у повному обсязі відповідати перед банком за зобов'язаннями ТОВ "Медея" щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних санкцій, інших платежів по Кредитному договору № 040-2008-004 від 04 січня 2008 року.(а.с.19-20)

20 липня 2011 року, позивач направив ТОВ "Денір" письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язань, якою повідомив про те, що ТОВ "Медея" не розрахувалось по Кредитному договору № 83/08, має заборгованість у сумі 2 162 010,44 грн., у зв'язку з чим вимагає погашення даної суми ТОВ "Денір", як поручителем.

Наявність 2 162 010,44 грн. заборгованості у ТОВ "Медея" сторони не заперечують.

Вимогу від 20 липня 2011 року ТОВ "Денір" залишило не задоволеною.

02 серпня 2011 року, до господарського суду Рівненської області звернулось ПАТ "АК промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне" з позовом до ТОВ "Медея" та ТОВ "Денір" про стягнення в сумі 2 330 952,22 грн.

13 вересня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ПАТ "АК промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне" до ТОВ "Медея" та ТОВ "Денір" про стягнення в сумі 2 330 952,22 грн. та стягнуто з ТОВ "Медея" на користь ПАТ "АК промінвестбанк" в особі філії "Відділення Промінвестбанк в м.Рівне" 2 330 952,22 грн. - заборгованості за кредитом, 23 309,52 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Денір".

Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні, права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, з урахуванням внесених змін, кінцевий термін повернення кредиту встановлено 01 травня 2010 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав скрутного фінансового становища не звільняє останнього від виконання взятих на себе грошових зобов'язань.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання зобов'язання у визначений Кредитним договором термін ТОВ "Медея" не надало, тому господарський суд Рівненської області обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог як в частині стягнення кредиту так і в стягненні заборгованості по кредиту з ТОВ "Медея" у сумі 2 330 952,22 грн.

Крім того, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що дія Договору поруки №87/08 припинилась з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п.5.4 Договору поруки, строк дії договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобовязання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до част.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення, і який, згідно з част.1 ст.252 ЦК України, визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а тому зазначення у п.5.4 Договору поруки про те, що порука діє до повного погашення зобовязання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього, не можна розцінювати як встановлення строку дії поруки.

Cтрок виконання основного зобовязання позичальником за Кредитним договором від 25 25 січня 2008 року №83/08 визначено 01 травня 2010 року, тому, в цей день банк набув права предявлення вимоги до поручителя ТОВ “Денір” на протязі шести місяців, тобто у період з 01 травня по 01 листопада 2010 року.

Позивачем вимогу про усунення порушення виконання основного зобовязання №39-4/327 ТОВ “Денір” направлено 20 липня 2011 року, тобто поза межами шестимісячного строку.(а.с.38-42).

Тому, зобовязання поручителя за Договором поруки є припиненими з 02 листопада 2010 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст. 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 13.09.11 р. у справі №5019/1651/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/1651/11 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/15404/11 15404/11