Постанова № 19228947, 01.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

01 листопада 2011 року Справа № 2/99/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. , судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін: < Текст >

позивача - дир-р Мокренко М.Г.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.11 р.

у справі № 2/99/2011/5003 (суддя Мельник П.А. )

за позовом приватного підприємства "Інтерзнак"

до відповідача дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України"

про стягнення в сумі 115 932 грн. 68 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.09.2011 р. задоволено позов приватного підприємства "Інтерзнак" до дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Відповідно до рішення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 115932,68 грн., з яких: 96029,60 грн. боргу по оплаті за виконані роботи, 4851,48 грн. пені, 2982,66 грн. відсотків річних та 11068,94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, а також - 1159,33 грн. витрат державне мито та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2011 р. у даній справі та прийняти нове рішення. Вважає, рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, не погоджується з мотивами та доказами у даній справі, що викладені у позовній заяві та в оскаржуваному рішенні.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав йому можливості для здійснення права на захист своїх інтересів у суді, оскільки рішення 19.09.2011 р. було прийнято за відсутності представника відповідача. Відповідачем також не було надано суду відзив на позов з обґрунтованими доказами по даній справі, у зв'язку із відсутністю юриста на підприємстві.

Скаржник/відповідач пояснює, що 15.09.2011 р. через канцелярію господарського суду Вінницької області було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника відповідача у відпустці. Однак місцевий господарський суд розгляд справи не відклав, виніс рішення про задоволення позову та позбавив відповідача можливості надати відповідні докази для встановлення фактичних обставин справи і справедливого та неупередженого застосування законодавства, що є порушенням прав відповідача і норм Господарського процесуального кодексу України.

Позивач приватне підприємство "Інтерзнак" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду Вінницької області від 19.09.2011 р. у даній справі без змін. Вважає, що подання апеляційної скарги відповідачем скероване на відтермінування сплати заборгованості і штрафних санкцій. Приватне підприємство "Інтерзнак" в повному обсязі виконало взяті на себе зобов'язання за контрактом, укладеним сторонами 09.09.2009 р., а відповідач на протязі року не зробив жодних дій по виконанню взятих на себе зобов'язань. Тому задоволення позову та стягнення з відповідача боргу є правомірним.

Відповідач/скаржник дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не забезпечив явку представника в судове засідання.

Враховуючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи /а.с.74-75/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача/скаржника - за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

09 вересня 2009 року приватним підприємством "Інтерзнак"/підрядником та філією Томашпільського райавтодору дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"/замовником був укладений контракт № РД 09/09-010, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язаний в межах графіка фінансування та договірної ціни виконати роботи з виготовлення та встановити знаків з державною символікою та знаків маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Т-02-33 Вапнярка-Крижопіль-Піщанка-КПП "Загнитків", яка примикає до пункту перепуску через державний кордон України в Вінницькій області, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати їх в обумовлені терміни замовнику.

Відповідач/замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на протязі 60 днів після підписання довідки (п.п.2.2, 5.1 контракту).

Актами приймання виконаних робіт форми №КБ-2В та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ–3 за квітень 2010 року /а.с.28-39/ підтверджено виконання і прийомка робіт по виготовленню та встановленню знаків з державною символікою і знаків маршрутного орієнтування 5.59 на автомобільній дорозі Т-02-33 в повному обсязі на загальну суму 97029,60 грн. Акти містять посилання на договір № РД-09/09-010, підписані представниками сторін, скріплені їх печатками та містять відмітку про оформлення актів 22.04.2010 р.

В актах/довідках відсутні будь-які зауваження замовника стосовно прийнятих робіт. В подальшому відповідач/замовник також не надсилав позивачеві/підряднику будь-які претензії стосовно прийнятих робіт. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору підряду належним чином.

На підставі актів прийняття робіт за квітень 2010 року відповідачу були надані податкові накладні: № 24 від 23.04.2010р. на суму 68 458,80 грн. та № 23 від 20.04.2010 р. на суму 28 570,80 грн.

Отже, між сторонами на підставі контракту № РД 09/09-010 від 09.09.2009 р. виникли правовідносини з підряду.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено вище, позивач виконав зобов’язання щодо виготовлення і встановлення знаків за контрактом № РД 09/09-010 від 09.09.2009 р., і відповідач прийняв виконані роботи на суму 97029,6 грн. без зауважень. Відповідач розрахунки за прийняті роботи не виконав і не надав судам першої та апеляційної інстанції будь-яких пояснень щодо несвоєчасного виконання грошового зобов’язання. Також відповідачем не надано судам доказів, які б спростували викладені в оскаржуваному рішенні висновки про наявність заборгованності.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 96029,6 грн. (така сума визначена позивачем у позовній заяві) заборгованості по оплаті за виконані підрядні роботи правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами п.13.5 контракту сторони погодили, що в разі затримки оплати замовником виконаних робіт, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від неоплаченої суми, але не більше 5% від вартості робіт.

Відповідно до норм ст.549 ЦК України та ст.ст.230-231 ГК України пенею є санкція, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач у позові не визначив період (кожен день) прострочення виконання грошового зобов’язання та не застосував у розрахунку пені визначений договором розмір 0,01%, а обрахував пеню 4851,48 грн. як суму, визначену у відсотках від суми зобов’язання. Таким чином, за відсутності визначеного позивачем періоду прострочення не вбачається за можливе перевірити відповідність позовної вимоги обставинам справи, умовам договору та законодавству, тому позовна вимога про стягнення пені є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені підлягає скасуванню.

Також позивач просить про стягнення 2982,66 грн. відсотків річних та 11068,94 грн. боргу з урахуванням інфляції.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов’язання має місце, є підставною і підлягає задоволенню повністю вимога про стягнення відсотків річних в сумі 2982,66 грн., обрахованих за період прострочення оплати з 23.06.2010 р. по травень включно 2011 року.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявлених 3% річних та інфляційних втрат заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Позовна вимога про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції задоволенню підлягає частково –в сумі 11061,37 грн.., обрахованій за період прострочення з 23.06.2010 р. по травень включно 2011 року. Обрахування боргу з урахуванням індексу інфляції за 9 днів червня 2011 року суперечить Методиці розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265, оскільки при застосуванні індексу інфляції індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений (в даному випадку – червень 2010 року), помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки в даному випадку –з липня 2010 року по травень 2011 року. Відповідно не підлягає до стягнення сума 7,57 грн. боргу з урахуванням індекса інфляції за 9 днів червня 2010 року.

В решті (за період прострочення з липня 2010 року по травень включно 2011 року) розрахунок є правильним, відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення боргу з урахуванням індекса інфляції та скасуванню в частині стягнення 4851,48 грн. пені. В решті рішення відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування чи зміни немає. Інші доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не підтверджені матеріалами справи і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення згідно зі ст.104 ГПК України.

Так, є безпідставними твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки розгляд справи не був відкладений за клопотанням відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи мотивовано відхилене місцевим господарським судом, враховуючи, що відпустка працівника/юрисконсульта підприємства ДП «Вінницький облавтодор»не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки коло представників сторін, зокрема, юридичних осіб в господарському судочинстві не обмежене нормами чинного законодавства. Колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про дату розгляду справи, відповідач одержав 17.08.2011 р. ухвалу суду про призначення судового засідання на 19.09.2011 р./а.с.45/, і сторони мали можливість надати суду до судового засідання свої доводи та заперечення також докази відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Всупереч цій нормі відповідач не надав будь-яких пояснень чи конкретних, обгрунтованих заперечень по суті спору ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, не вбачається порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни рішення.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України. < Текст >

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" задоволити частково. Рішення господарського суду Вінницької області від 19.09.2011 р. у даній справі скасувати в частині стягнення 4851,48 грн. пені та змінити в частині стягнення інфляційних втрат. В решті рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

"Позов задоволити частково. Стягнути з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (21100 м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ 32054743) на користь приватного підприємства "Інтерзнак" (73034 м.Херсон Миколаївське шосе, 5-й км., код ЄДРПОУ 36505526) 96029,60 грн. боргу, 2982,66 грн. відсотків річних, 11061,37 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1100,74 грн. витрат на державне мито та 224,07 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у позові в частині стягнення 4851,48 грн. пені та 7,57 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції."

Стягнути з позивача приватного підприємства "Інтерзнак" на користь скаржника дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" 24,29 грн. втрат на оплату державного мита за розгляд апеляційної скарги. Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання даної постанови.

Матеріали справи № 2/99/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.

01-12/15340/11 15340/11