Постанова № 19228895, 11.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5023/5094/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3918Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011 р. у справі № 5023/5094/11

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

третя особа - ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Харківської регіональної філії, м. Харків

до ТОВ "Екодизайн", м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2011 р. по справі № 5023/5094/11 (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволені. Розірвано договір оренди землі від 12.01.2005 р., зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів реєстрації договорів оренди землі за № 6603/05, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екодизайн". Зобов'язано Товариство з обмеженою "Екодизайн" звільнити земельну ділянку загальною площею 0,2938 га по вул. Сидора Ковпака, 12 у місті Харкові, що надавалася в оренду згідно з Договором оренди землі від 12.01.2005 р., зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів реєстрації договорів оренди землі за № 6603/05, привести її у придатний для подальшого використання стан та повернути вказану земельну ділянку за належністю Харківській міській раді. Стягнено з Товариства з обмеженою "Екодизайн" на користь Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2011 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

          Третя особа подала заяву, в якій зазначила, що вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги відносить на розсуд суду та просить розглядати справу без участі її представника.

          Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

          Відповідач в судове засідання також не з'явився, до початку судового засідання звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зміною засновників товариства та необхідністю підготовки до судового засідання.

                    Колегія суддів розглянула заявлене клопотання, враховуючи встановлений статтею 102 Господарського процесуального кодексу України 2-місячий строк розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також необґрунтованість заявленого клопотання, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 р. № 105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів" Товариству з обмеженою відповідальністю "Екодизайн" було надано земельну ділянку загальною площею 0,4938 га (в тому числі ділянка № 1 площею 0,197 га та ділянка № 2 площею 0,2938 га) в оренду по вул. Сидора Ковпака, 12 для будівництва торгівельно-виставочного комплексу елементів ландшафтного дизайну з гостьовою автостоянкою строком до 01.12.2006 р. (але не пізніше прийняття об’єкту до експлуатації) та для експлуатації ділянку № 1 строком до 01.08.2009 р. (але не пізніше початку реконструкції вулиці) та земельну ділянку № 2 строком до 01.08.2029 року.

12.01.2005 р. відповідно до зазначеного рішення між Харківською міською радою та ТОВ "Екодизайн" було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах" в книзі записів реєстрації договорів оренди землі за № 6603/05.

Згідно з п. 15 договором оренди землі від 12.01.2005 р. земельна ділянка була надана відповідачу для будівництва торгівельно-виставочного комплексу елементів ландшафтного дизайну з гостьовою автостоянкою та для експлуатації.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказана норма передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 212 ЦК України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Такі обставини були обумовлені пунктом 7 спірного договору оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Верховним судом України з посиланням на Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 року у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначено, що недотримання сторонами по договору вимог ст. 188 ГК України стосовно зміни чи розірвання договору не позбавляє його права звертатись за захистом порушеного права шляхом внесення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Отже, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до 5.2 рішення Харківської міської ради про надання відповідачу в оренду земельної ділянки встановлено та попереджено замовників, що у разі не здачі об'єктів до експлуатації у встановленні в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.

Відповідно до акту № 1709/11 обстеження земельної ділянки по вул. Сидора Ковпака, 12, складеного 14.06.2011 р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Урюпіним В.С., встановлено, що земельна ділянка не огороджена, вільна від забудов та придатна для подальшого використання (т. 1, а.с. 20).

Згідно з інформацією управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 20.05.2011 р. № 2161/0/27-11 ТОВ "Екодизайн" робочий проект до управління містобудування та архітектури не надавався (т. 1, а.с. 22).

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. У свою чергу орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (ст. 24 Закону України “Про оренду землі”).

Відповідно до ст. 141 ЗК України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 143 ЗК України визначено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є одним з різновидів підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, що здійснюється в судовому порядку.

Слід зазначити, що положення ст. 144 ЗК України не застосовуються в порядку судового припинення права користування земельною ділянкою, що використовується не за цільовим призначенням, оскільки в порядку ст. 144 ЗК України право користування земельною ділянкою припиняється на підставі рішення відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування за зверненням державного інспектора по використанню та охороні земель.

Згідно з п. 3.4.8. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, який суперечить екологічним вимогам, суди, керуючись статтею 32 Закону України “Про оренду землі”, мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди. Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті.

На підтвердження своєї позиції у справі, позивачем надано акт № 1079/11 обстеження земельної ділянки провідним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради від 14.06.2011 р. , відповідно до якого спірна земельна ділянка вільна від забудови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та такі, що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, то вони не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи свідчать, що ухвалу від 19.07.2011 р. було направлено 20.07.2011 р. на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: м. Харків, Комсомольське шосе, 53, кв. 44, вказана адреса було також зазначена самим відповідачем в апеляційній скарзі.

Відмітка на ухвалі оформлена відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), згідно з яким перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Рішення господарського Харківської області від 09.08.2011 р. у справі № 5023/5094/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 11.11.2011 р.