Постанова № 19228893, 10.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5021/2228/2011

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми (вх. № 4555 С/3) та апеляційну скаргу Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради (вх. № 4556 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 22.09.11 р. у справі № 5021/2228/2011

за позовом Дочірнього підприємства "Комунсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Суми

до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.09.2011р. по справі № 5021/2228/2011 заяву позивача - Дочірнього підприємства "Комунсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Суми про забезпечення позову задоволено. Заборонено КП "Сумижитло" СМР вчиняти дії, направлені на надання послуг з отримання будинків і споруд та прибудинкових територій в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96" та отримувати оплату за надання таких послуг.

Відповідач - КП "Сумижитло" СМР з даною ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу господарського суду Сумської області від 22.09.2011р. по справі № 5021/2228/2011 скасувати.

Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, м. Суми також не погодилось із ухвалою господарського суду Сумської області від 22.09.2011р. у даній справі, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вважає прийняту судом ухвалу від 22.09.2011р. незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати.

Враховуючи те, що предметом оскарження апеляційних скарг є один і той же процесуальний документ, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2011 р. зазначені скарги були об`єднані в одне апеляційне провадження та призначені до розгляду на 08 листопада 2011 року.

В судове засідання сторони не з’явились, своїм правом на участь при розгляді апеляційних скарг не скористались, хоча були належним чином та завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 08.11.2011 року за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали господарського суду від 22.09.2011р., виходячи з наступного.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач - Дочірнє підприємство "Комунсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив заборонити Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради вчиняти дії, направлені на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96", та отримувати оплату за надання таких послуг.

Разом з тим, як вбачається з заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач просив у відповідності з вимогами ст.ст. 66, 67 ГПК України вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради вчиняти дії, направлені на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96", та отримувати оплату за надання таких послуг.

Таким чином, зі змісту позовної заяви та ухвали місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову вбачається, що оскаржуваною ухвалою було фактично вирішено питання по суті заявлених позовних вимог, оскільки саме з такими вимогами –заборонити Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради вчиняти дії, направлені на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96", та отримувати оплату за надання таких послуг, позивач звернувся до господарського суду та просив їх задовольнити, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу, що на даній стадії судового провадження будь-яка оцінка доказів, що стосуються суті спору, з боку господарського суду є неприпустимою та не може бути обґрунтуванням правомірності застосування заходів до забезпечення позову.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, послався на те, що 06.10.2010 року між Управління житлової політики комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та ТОВ «Інвестор - 96»був укладений договір на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов’язки по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг населенню та проведення розрахунків із споживачами згідно встановлених тарифів. При цьому місцевий господарський суд визнав, як достовірний факт наведені позивачем доводи про те, що відповідач –ТОВ «Сумижитло» Сумської міської ради надає послуги з тримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не маючи належним чином оформлених договорів із власниками житла про надання відповідних послуг та отримуючи кошти за начебто виконані роботи, а також твердження про те, що позивач продовжує нести збитки та додаткові витрати, виконуючи свої договірні обов’язки.

Проте, на думку колегії суддів, вищевказане припущення не можна визнати достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем не надано доказів на їх підтвердження та не мотивовано твердження про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення.

Відповідно до змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має з’ясувати обсяг позовних вимог, здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів –з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб –учасників судового процесу.

Колегія суддів визначає, що місцевим господарським судом не дотримано вищевказаних вимог та не надано доводам заявника належної юридичної оцінки.

Так, судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що сторонами договору від 06.10.2010 р., на якій посилається позивач та суд в оскаржуваній ухвалі є Управління житлової політики комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради та ТОВ «Інвестор - 96». Позивач не є стороною у даному договорі та не має за цим договором ніяких обов’язків по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг населенню та проведення розрахунків із споживачами згідно встановлених тарифів. В свою чергу позивач є лише підрядною організацією за договором підряду від 06.10.2010 р., укладеним з ТОВ «Інвестор - 96».

У розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України «Забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Місцевим господарським судом також не дотримано вимог щодо адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради зазначило про те, що єдиним виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій обслуговування, визначеної конкурсною документацією є КП «Сумижитло»Сумської міської ради. На підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 25.06.2011 р. № 418 «Про заходи щодо забезпечення жителів міста якісними та безперебійними послугами з утримання будинків і споруд та при будинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми»тимчасово дозволено комунальному підприємству «Сумижитло»Сумської міської ради користуватися тарифами, відповідно до наданих конкурсних пропозицій.

Таким чином, місцевий господарський суд, заборонивши КП «Сумижитло»Сумської міської ради виконувати послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96", та отримувати оплату за надання таких послуг, тим самим наділив такими повноваженнями Дочірнє підприємство "Комунсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", що суперечить нормам процесуального права.

Отже, як вбачається із змісту заяви позивача та ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, останні не містять обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містять будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд вийшов за межі наданих йому процесуальним законодавством повноважень, оскільки фактично в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову вирішив питання, які по суті співпадають з предметом позову, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом Комунальному підприємству "Сумижитло" Сумської міської ради вчиняти дії, направлені на надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових в територіальних межах надання цих послуг ДП "Комунсервіс" ТОВ "Інвестор-96", та отримувати оплату за надання таких послуг є необґрунтованою, неадекватною позовним вимогам, а також порушує інтереси відповідача та Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, в зв’язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 86, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради, м. Суми та апеляційну скаргу Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 22.09.11р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5021/2228/2011 скасувати.

Заяву Дочірнього підприємства "Комунсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-96", м. Суми залишити без задоволення.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 10 листопада 2011 року